Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.) 127

яку недержавну торгівлю. Забезпечення населення продоволь-

ством, предметами особистого користування здійснювалося че-

рез мережу державного постачання. До початку 1919 р. повністю

була націоналізована приватна торгівля. Завершився перехід

до повної натуралізації економічних відносин: скасовано плату

за паливо, комунальні послуги; продукти харчування й про-

мислові товари відпускалися безкоштовно. З 1 січня 1921 р. бу-

ло запроваджено безкоштовне постачання й обслуговування ро-

бітників та службовців держпідприємств, членів їх родин

і червоноармійців.

• Централізація державного управління.

У галузі сільського господарства

• Продрозкладка. Декрет про розкладку був прийнятий 11 січня

1919 р. Держава повідомляла цифру своїх потреб у зерні, потім

ця кількість розподілялася (розкладалась) по губерніях, пові-

тах, волостях. Під час продрозкладки влада виходила не з мож-

ливостей селянських господарств, а з досить умовних держав-

них потреб. Із осені 1919 р. розкладка поширювалася на

картоплю, сіно; з 1920 р. — на м’ясо та ще 20 видів сировини

й продовольства. Дана політика поставила селянство в опози-

цію до влади.

• Перехід до комуністичного виробництва та розподілу. З метою

створення єдиного виробничого господарства, що забезпечує

країну всім необхідним, було взято курс на форсоване об’єднан-

ня одноосібників у колективні господарства, а також на ство-

рення радгоспів. Декрет про землю практично скасовувався.

Земельний фонд відтепер передавався в першу чергу радгоспам

і комунам, у другу — трудовим артілям і товариствам зі спіль-

ного обробітку землі (ТОЗам). Селянин-одноосібник міг корис-

туватися лише залишками земельного фонду.

Мілітаризація праці

У період воєнного комунізму було запроваджено загальну тру-

дову повинність для населення у віці від 16 до 50 років (гасло часу:

«Хто не працює, той не їсть!»). Праця стає обов’язково-примусовою.

Для закріплення робочої сили на одному місці вводяться трудові

книжки. Ще одним елементом політики воєнного комунізму стала

мілітаризація праці, що перетворила робітників на бійців трудово-

го фронту. Мілітаризація охопила спочатку робітників та службов-

ців воєнної промисловості; у листопаді 1918 р. — усіх зайнятих

у залізничному, а з березня 1919 р. — на морському й річковому

128 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

транспорті. Із 1920 р. робітники й селяни переводилися на станови-

ще мобілізованих солдатів. На початку 1921 р. створюються трудо-

ві армії з тилових армійських частин на Уралі, Україні, Кавказі,

у західних губерніях.

Запитання та завдання для аналізу

1. Яких сфер життя стосувалася політика «військового комунізму»?

2. Охарактеризуйте основні заходи військового комунізму.

3. Чому селянство опинилося в опозиції до влади?

4. Змоделюйте, яким чином політика воєнного комунізму могла

вплинути на подальший розвиток економіки країни.

Діяльність Комінтерну

Установчий конгрес Комінтерну відбувся 4–6 березня 1919 р.

у Москві. У ньому взяли участь 52 делегати від 13 компартій і 22 ко-

муністичних груп, лівосоціалістичних та робітничих організацій

з 21 країни. Конгрес прийняв Маніфест — звернення до пролетарів

усіх країн, в якому закликав до згуртування сил з метою здійснен-

ня світової революції.

І-й конгрес закликав робітників всіх країн об’єднатися на заса-

дах пролетарського інтернаціоналізму в революційній боротьбі за

повалення буржуазії і встановлення диктатури пролетаріату в усьо-

му світі.

іV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Дайте визначення понять «більшовизм», «громадянська вій-

на», «воєнний комунізм», «Комінтерн», «світова пролетарська

революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія».

2. Охарактеризуйте кількома реченнями постаті О. Керенського

та В. Леніна.

3. У чому полягала сутність політики воєнного комунізму?

Робота з картою

1. Покажіть місто, з яким пов’язані події Лютневої революції.

2. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Російської ім-

перії, основні фронти громадянської війни.

іV. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про Карла

Лібкнехта, Беніто Муссоліні, Керенського, Леніна.