Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 243

сивно розвиватися у другій половині 10-х рр. ХХ ст., призвели до

появи безпредметного мистецтва. Костянтин Малевич створив свій

знаменитий «Чорний квадрат на білому тлі» 1915 р. Ця крайня

школа модерністського мистецтва розвивалася як протистояння

кубізмові та вихід на безпредметне зображення, позбавлене будь-

якого зв’язку з предметним світом. У 20-ті рр. його репрезентували

француз Р. Делоне, голландець П. Мондріан, К. Малевич та інші

митці, які потрапили під вплив абстракціоністських живопису

й теорії.

Інше русло еволюції стилів, що йшло від символізму і стилю мо-

дерн, призвело до появи унікального засобу абстрактного живопи-

су, засновником якого був В. Кандінський (він практично не мав

прямих послідовників). Його творчість однаково належала як ро-

сійському, так і німецькому авангардові. Якщо безпредметність,

залишивши всі компроміси з реальністю на стадії кубізму, пряму-

вала до рішучого розриву з конкретністю, створюючи мову універ-

сальних першоелементів, то абстракціонізм Кандінського розви-

вався від особистого до загального, поступово позбуваючись

(абстрагуючись) реальних форм. На відміну від безпредметності,

в абстракціонізмі мова не вільна від абстракцій з рослинними й біо-

морфними формами та енергіями, хоча вони не нагадують нічого

конкретного.

У 20-ті рр. в наукових і творчих лабораторіях Парижа, Москви

і Мюнхена робилися спроби узагальнити досвід абстракціонізму,

вивчити першоелементи художніх форм (лінія, крапка, пляма, ко-

лір тощо), а також опрацьовувались ідеї синтезу живопису, архі-

тектури, ужиткового мистецтва, початки дизайну. У другій поло-

вині 20-х рр. інтерес до абстракціонізму зменшився. У ряді країн

з авторитарними й тоталітарними режимами цю течію затаврували

і навіть заборонили.

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний параграф підручника і дають

відповідь на запитання: «Які особливості суспільної свідомості бу-

ли притаманні початку ХХ ст.?»

Орієнтовні відповіді

• Відчуття занепаду європейської цивілізації, песимізм, зневіра

у щасливому майбутньому, що з’явилися після Першої світової

війни.

• Поширення ірраціоналізму — зневіри в можливостях людсько-

го розуму.

244 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Робота в парах

Учні в парах опрацьовують історичний текст та за допомогою

вчителя аналізують його.

Документ 3

Важливим новим явищем 20–30-х рр. стало народження ма-

сової культури… Переважна частина населення європейських кра-

їн стала писемною, а відтак — «споживачем» культурної продук-

ції. З іншого боку, під впливом промислової революції руйнувався

старий життєвий уклад, мільйони людей залишили село і стали

мешканцями міста. На їхні мислення й поведінку почали вплива ти

вже не традиції, а засоби масової інформації, насамперед, га зети

й журнали, що мали в ті роки колосальний вплив. Із появою радіо

розпочалася епоха масової естрадної музичної культури, пісень,

що буквально одразу ж завдяки виконанню по радіо, а після цьо-

го — тиражуванню на грамплатівках ставали надбан ням мільйо-

нів, які робили виконавців «зірками»…

Специфіка масової культури полягає в тому, що фільм, книга

чи пісня стають справді культурною продукцією, яка створюєть ся

та розповсюджується в масовому порядку. Вона завдяки своїй спе-

цифіці мусить відповідати потребам масової аудиторії в дозвіллі,

розвазі, розрядці, нарешті, постійно ніби балансуючи між високи-

ми критеріями мистецтва та рівнем його масового сприйняття.

Запитання

1. Яке нове явище з’явилося у 20–30-ті роки ХХ ст.?

2. Що спричинило появу «масової культури»?

3. У чому полягала специфіка «масової культури»?

Робота зі схемою

Учні отримують схему «Основні мистецькі течії» (див. на

с. 245). На основі даної схеми учні отримують поняття про нові

мистецькі течії.

Запитання

1. Які зміни відбулися в мистецтві 20-х років ХХ ст.?

2. Що стало причиною таких змін? Свою думку обґрунтуйте.

Масова культура — культура, популярна й поширена серед ши-

роких верств населення в даному суспільстві. Передумови формуван-

ня масової культури закладені в самій наявності структури сус-

пільства. Хосе Ортеґа-і-Ґассет сформулював відомий підхід до

структуризації за ознаками творчої потенції. Така структуризація пе-

редбачає поділ суспільства на «творчу еліту», яка, природно, становить