1.Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна. Ризький мир та його умови.

Варша́вський договір — міждержавна угода Польщі і Української Народної Республіки, за якою в квітні 1920 р. польський уряд Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 р. та визнав УНР.

Ця угода мала символічне значення для України. Незважаючи на це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки, оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташування польських військ в Україні — по річці Збруч. Це означало зречення від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини. Такий крок уряду Симона Петлюри був оцінений вкрай негативно декотрими українськими політиками того часу і більшістю населення окупованих Польщею територій.

За цим договором Польща зобов'язувалась не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України. Гарантувались національно-культурні права українського населення в Польщі і польського в Україні. Складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 року українським генералом Володимиром Сінклером та представником польського військового відомства Славеком, яка передбачала початок спільних польсько-українських військових дій протибільшовицьких військ на території України.

В. у. 1920 викликала гостро негативну реакцію в Україні. Згода петлюрів. уряду на загарбання споконвіч. укр. земель, принизливе становище Директорії об'єднали проти В. у. 1920 представників майже всіх укр. політ, угруповань і партій. З рішучим протестом виступили, зокрема, М. Грушевський і В. Винниченко. Особливо невдоволеним було населення окупованої Галичини. Угода фактично поставила під сумнів злуку зх. і сх. укр. земель. Правомочність укладення В. у. 1920 з погляду міжнар. права викликала і викликає чимало сумнівів, тому в л-рі її іноді називають «угодою між Петлюрою і Пілсудським». В. у. 1920 остаточно втратила силу, коли було укладено Ризький мирний договір 1921.

Причиною більшовицько- польської війни стало те, що Польща прагнула відновити свої кордони 1772р.тому був підписаний Варшавський договір згідно з яким визнавалось право УНР на незалежність, і Польща одержувала частину Зах.України.

25 квітня 1920р.почався наступ польських військ, у складі яких були війська УНР. Фронт прорвано,більшовицькі війська залишили Київ. Встановлювався окупаційний польський режим.

14 травня 1920р. поч..контрнаступ рад.військ . звільнення Житомира, Бердичева

12 червня –вступ до Києва,та аж до липня продовжується звільненя міст.

4 липня розпочався наступ більшовицьких військ на західному фронті. Звільнено Білорусію.Радянські війська вступили на територію Польщі.створено Компартію Східної Галичини, сформовано більшовицький уряд- Галицький ревком,проголошено ств. ГалицькоїСРР

17 серпня 1920 р. наступ польських військ на західному фронті,загальний відступ армій Західного та південно-західного фронтів.

12 жовтня 1920р.встановлено перемир’я Польщі з Радянською Росією. Армія УНР перестала існувати як організована військова сила

18 березня 1921р. підписано мирний Ризький договір між Польщею та Рад.Росіїю:

- Польща визнавала існування УСРР

- До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь,Зах.Полісся,Сх.Галичина

- до складу УСРР входили інші частини правобережжя

- польський уряд зобов’язувався гарантувати мовні і релігійні права українцям у Польщі.