25. Використання застави при банківському інвестиційному кредитуванні.

Використання застави як форми забезпечення повернення кредиту здійснюється згідно із законом України "Про заставу". Заставляти можна майнові права та майно, яке може бути відчужене заставодержателем і на яке може бути звернене стягнення.

Застава майна може здійснюватись передачею товаророзпорядчого документа підприємством-позичальником кредитору. Застава цінних паперів може здійснюватися передачею їх заставодержателю в депозитне володіння. Майно, яке перебуває у спільній власності підприємств, передається у заставу тільки за згодою всіх співвласників. Заміна предмета застави відбувається за погодженням із заставодержателем.

При роботі із забезпеченням кредиту рекомендується додержуватися вимог, визначених нижче.

3. Заставник повинен бути власником майна, що приймається під заставу, або мати право повного господарського володіння цим майном.

4. Предмет застави має бути:

6. високоліквідним, тобто вільно конвертуватися в грошові кошти;

7. придатним до тривалого зберігання (як правило, протягом строку користування позичкою);

8. за стабільними цінами;

9. низьковитратним щодо зберігання та реалізації;

10. легкодоступним для контролю.

3. Не можуть бути предметом застави:

• національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

• вимоги, що мають особистий характер (тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути відчужені від носіїв, наприклад, авторське), а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

• об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами;

• майно і кошти благодійних організацій;

• приватизаційні папери.

Недоцільно приймати в заставу:

• промислове і торгівельне обладнання зі строком експлуатації або виготовлення понад 5 років;

• основні фонди виробничого призначення, які не можуть бути виділені в окремо розташовані одиниці і не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачання та під’їзних шляхів;

• автомобілі зі строком випуску понад 3—5 років та пробігом: для автомобілів іноземного виробництва — понад 150 тис. км, республік колишнього СССР — понад 70 тис. км;

• оргтехніку та побутову техніку строком виготовлення чи експлуатації понад 2 роки;

• залежані (понад 1 рік) товарні запаси;

• майнові права за договорами, дебіторська заборгованість по яких є простроченою;

• будинки або квартири, що перебувають у приватній власності заставника, якщо в них проживають і прописані неповнолітні діти та інваліди.

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що предметом застави може бути тільки реальне (матеріальне) майно підприємця (рухоме та нерухоме). Фінансові активи приймаються банком лише як додаткові.

Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобов’язаннях позичальника або бути предметом інших зобов’язань, у тому числі договору оренди чи лізингу. Одночасно в договорі застави з банком повинно бути передбачено, що наступні застави майна, яке передано у заставу банку, не допускаються.