13. Горизонтальний і вертикальний кола теодоліта

Горизонтальне і вертикальне клоа теодоліта використовують для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Горизонтальне і вертикальне кола складається з таких частин:

лімб; алідада; лінія нульових штрихів алідади; навідний гвинт алідади; циліндричний рівень алідади; бульбашка рівня; виправні гвинти рівня; зорова труба.

Початком відліків кутів нахилу служить горизонтальна площина. Кут між горизонтальною площиною і напрямком візирної осі зорової труби називається кутом нахилу.

Вертикальний круг прикріплений до осі обертання зорової труби і повертається разом з нею, при цьому алідада залишається нерухомою. Алідада в момент відліку по вертикальному кругу повинна займати горизонтальне положення. Таке положення алідади фіксується за допомогою рівня.

Вертикальний круг відносно зорової труби може займати два положення: справа від труби – КП (круг справа) і зліва від труби – КЛ (круг зліва). Відліки на лімбі можливо одержувати при КП і КЛ. Існують різні системи оцифровки поділок вертикального круга.

В сучасних геодезичних приладах для відліків по горизонтальному кругу застосовують штрихові і шкапові мікроскопи. В фональній площині мікроскопа в якій розглядаються поділки лімба розташована пластина з індексом (штрихом) за допомогою якого беруть відліки. Відлік часток поділок беруть “на око”. Такий відліковий пристрій має назву штрихового мікроскопа.

Для підвищення точності відділу по лімбу застосовують шкаловий мікроскоп. В фональній площині мікроскопа розташована скляна пластинка на якій нарізана шкала. Інтервал “і” в один градус на лімбі дорівнює інтервалу на шкалі між крайніми штрихами. Цей інтервал на шкалі поділений на “n” рівних частин (наприклад 60), тоді ціна поділки шкали буде дорівнювати

14. Польові роботи при прокладанні теодол ходів

Зімкнуті теодолітні ходи це многокутники, у яких на всіх поворотних точках 1,2,3... вимірюють внутрішні або зовнішні кути і всі лінії d₁, d₂, d₃... між точками повороту ходу.

Кути вимірюють одним прийомом. Розходження в півприйомах не повинні перевищувати 45.

Лінії між точками теодолітного ходу міряють мірною стрічкою в прямому і зворотному напрямках з точністю – довжини вимірюваної лінії. Для передачі дирекцій них кутів на сторони теодолітного ходу

Бувають випадки, коли сторони теодолітних ходів перетинають такі перешкодив як ріки, яри, озера і т.п. через які безпосередньо міряти лінії неможливо. Тоді довжину таких ліній визначають, як неприступну віддаль.

Для визначення довжини сторони АВ (Рис.104) вибирають точки С і Д так, щоб в трикутниках АВС і АВД сторони АС=b₁ і АД=b₂, які навивають базисами, були зручними для безпосереднього їх вимірювання, а кути були не менше 30 і не більше 150.

Я кщо виміряти базиси b₁ і b₂ і кути ₁, ₁ і ₂, ₂ і розв’язуючи трикутники АВС і АВД за теоремою синусів двічі обчислимо сторону АВ.

; ;

;

Різниця між двома одержаними значеннями сторони АВ не повинна перевищувати довжини вимірюваної сторони АВ. Якщо одержана різниця не перевищує допуск, то виводять середнє з двох одержаних значень.