- •1 Предмет і задачі геодезії.
- •2. Поняття про форму і розміри землі.
- •3. Система географ та прямокут координат.
- •4. Орієнтування ліній. Дійсний азимут.
- •Дирекційний кут
- •6. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карт 1:1000000
- •7.Прямокутне розграфлення і позначення топопланів масштабів1:5000-1:500
- •8. Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація
- •Лінійний масштаб
- •Поперечний масштаб
- •10. Сітка географічних координат
- •11. Призначення і закріплення точок місцевості
- •12. Основні частини теодоліта.
- •13. Горизонтальний і вертикальний кола теодоліта
- •14. Польові роботи при прокладанні теодол ходів
- •15. Вимірювання вертикальних кутів.
- •16. Опрацювання кутових вимірюваннях в теодол ходах.
- •17. Пряма і обернена геод задачі. Пряма геодезична задача
- •18. Обчислення приростів координат в теодолітних ходах.
- •19. Формули обчислення координат точок теодолітного ходу.
- •20. Поняття про геометричне та і тригонометричне нівелювання.
- •21. Суть і способи геометричного нівелювання.
- •23. Перевірка нівеліра н3.
- •24. Нівелірні рейки. Башмаки і костилі
- •25. Виконання нівелювання іv класу
- •26. Зрівнювання перевищень та обчислення відміток реперів нівелюванн 4-го классу.
- •27. Тригонометричне нівелювання.
- •28. Методи визначення площ на планах землеустрою.
- •Визначення площі за допомогою палетки
- •Аналітичний спосіб
- •Механічний спосіб визначення площ
- •29. Геодезичнс основа: геом. Аналітична мрежі….
- •30. Сутність і застосування тахеометричного знімання.
- •Виконання тахеометричного знімання.
- •32. Сутність і призначення планово висотної підготовки аерофотознімків.
- •33.Складання проекту планової підготовки аерознімків. Маркування точок.
- •34. Визначення координат роз познаку оберненою засічкою.
- •Визначення координат роз познаку методом знесення.
- •36.Визначення координат рп комбінованою засічкою
- •Спосіб комбінованої засічки
- •37. Визначення координат рп полярним способом
- •38. Визначення координат рп прямою засічкою.
- •39.Види вимірювань: прямі, посередні…
- •40. Принцип арифметичної середини
- •41. Поняття і визначення ваги. Властивість ваг вимірювань
- •42.Способи оцінки точності безпосередніх рівно точних вимірювань.
- •43. Врівноваження системи ходів з однією вузловою точкою з оцінкою точності.
- •44. Врівноваження системи нівелірних ходів з кількома вузловими точками методом послідовних наближень
- •45. Врівноваження системи нівелірних ходів з кількома вузловими точками методом «червоних чисел» з оцінкою точності.
- •Види і завдання інженерних вишукувань.
- •Методи детального розмічування кругових кривих.
- •60. Способи винесення на натуру проектних точок.
44. Врівноваження системи нівелірних ходів з кількома вузловими точками методом послідовних наближень
На початку зрівнювання нівелірних ходів складають схему нівелірної мережі (Рис.2). На схемі показують всі вихідні пункти з висотами, вузлові точки, напрями передачі висот по кожному ходу, перевищення в ходах з номером і знаком, довжини холів, а також обчислюють нев’язки в ходах, охоплюючи всі вимірювання. Після нього складають схему зрівнювання нівелірних ходів (таблиця 4). В графу 1 записують номери вузлових точок, відмітки яких зрівнюються.
В графу 2 записують назви точок від яких будуть обчислюватися відмітки вузлових точок.
В графу 3 записують відмітки вихідних точок, а в графу 4 виписують суми перевищень по кожному хочу в напрямі на вузлову точку. В графу 5 записують довжини ходів в км. За формулою обчислюють ваги кожного ходу, їх суми на вузлових точках і записуюсь в графу 6. Для зручності наступних обчислень на кожній вузловій точні обчислюють з точністю до 0.01 приведені ваги (графа 7) за формулою: ,
де – сума ваг ліній, які сходяться в даній точці;
– вага лінії з номером “ ”.
Рис.2
Правильність обчислення приведених ваг контролюється їх сумою, тобто . В графу 8 записують відмітки вузлових точок, обчислених в першому наближенні
Обчислені відмітки вузлових точок в першому наближенні приймаємо за вихідні для обчислення відміток вузлових точок кожного ходу в другому наближенні (графа 9), додаючи перевищення до уже обчислених відміток в першому наближенні
Із обчислених трьох значень відміток першої вузлової точки в другому наближенні обчислюють середнє вагове, тобто і результат записують в рядок .
Такі обчислення виконують в другому наближенні для інших вузлових точок. Аналогічно обчислюють відмітки вузлових точок в наступних наближеннях, беручи відмітки вузлових точок попереднього наближення для обчислення відміток вузлових точок наступного наближення
Число наближень вважається достатнім, якщо розходження між результатами останнього і передостаннього наближення збігаються. Значення відміток, які одержали в останньому наближенні, вважаються зрівняними (найімовірнішими) відмітками вузлових точок. Після цього обчислюють поправки “ ”, які слід ввести в перевищення кожної лінії (графа 13). Поправки “ ” обчислюють як різниці між зрівняними значеннями відміток вузлових точок і тими числами в графі останнього наближення, із яких обчислено значення зрівняних висот, як середнє вагове. Контролюють правильність обчислення кінцевих відміток точок і поправок “ ” в перевищення: мм.
Оцінка точності за результатами зрівнювання полягає в обчисленні середньої квадратичної помилки одиниці ваги “ ” і середньої квадратичної помилки нівелюванню на 1 км ходу “ ”.
Для оцінки точності кожного ходу обчислюють величини і їх суму для всієї системи холів. Середня квадратична помилка одиниці ваги обчислюється за формулою:
де – число ходів і – число вузлових точок в мережі.
Середню квадратичну помилку нівелювання на один кілометр ходу обчислюють за форму- лою: . Якщо для обчислення ваг величину “ ” брали рівною одиниці, тобто коли то .
Після обчислення найімовірніших відміток вузлових точок і оцінки точності розпочинають зрівнювати одиночні нівелірні ходи, як такі, що прокладені між двома твердими реперами і обчислюють відмітки всіх точок ходу.