11. Мультиплікатор автономних витрат.

Мультиплікатор автономних витрат - відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента автономних витрат.

Мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст (скорочення) сукупного доходу перевищує початковий приріст (скорочення) автономних витрат. Важливо, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазове зміна ВВП.

Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

де— мультиплікатор автономних витрат; — зміна рівноважного ВВП;

- зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (скорочення) сукупного доходу перевищує початковий приріст (скорочен­ня) автономних витрат.Важливим є те, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазову зміну ВВП.

12.Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, які впливають на сукупну пропозицію.

Сукупна пропозиція –обсяг товарів і послуг,який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін.

Цінові фактори сукупної пропозиції:

1.Зміна процентної ставки

2.Зміна рівня цін

Нецінові чинники сукупної пропозиції:

1.Зміна цін на ресурси

2.Зміни в продуктивності праці

3. Зміни в економіко правових норм

13.Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (AS) здійснюється через систему цін.

Точка перетину кривої сукупного попиту (AD) та кривої сукупної пропозиції (AS)- точка рівноваги,яка визначає рівноважний рівень цін(P_A) та рівноважний реальний обсяг національного виробництва(Q_A).

Три варіанти рівноваги :

• Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка,то зростання попиту призводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.

• Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку,це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва,рівня цін та зайнятості.

• Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS,це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП.

14.Суб’єкти, об’єкти та структура національного ринку.

Національний ринок-це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну,за посередництвом яких здійснюється реалізація товарів та послуг,обіг капіталу,купівля-продаж робочої сили.

Основними складовими національного ринку є:

- ринок товарів та платних послуг

- ринок грошей та цінних паперів

- ринок робочої сили

Суб’єктами націон. ринку виступають всі макроекономічні суб’єкти:- Держава, - підприємства, - дом. господ, - закордон.

15. Поняття, види та завдання фіскальної політики

Фіскальна політика - сукупність фінансових заходів держави з регулювання урядових витрат і доходів для досягнення певних соціально-економічних цілей.

Виділяють наступні завдання фіскальної політики:

- згладжування коливань економічного циклу;

- забезпечення сталого економічного зростання;

- досягнення високого рівня зайнятості при помірних темпах інфляції.

Фіскальна політика поділяється на дискреційну і не дискреційну – за способом прийняття рішень про її застосування, і стимулювальну та стримувальну – за метою і впливом.

• дискреційна - держава свідомо регулює оподаткування та бюджетні витрати для поліпшення економічного становища країни.

• не дискреційна (автоматична) фіскальна політика - передбачає автоматичне збільшення чистих податкових надходжень до державного бюджету в періоди зростання ВНП, яке надає стабілізуючу дію на економіку

• стимулююча – підвид дискреційної фіскальної політики, спрямований на підвищення сукупного попиту й рівня виробництва

• стримувальна фіскальна політика – підвид дискреційної фіскальної політики, спрямований на скорочення сукупного попиту й інфляції.