28.Фактори економічного зростання

Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи:

• фактори пропозиції;

• фактори попиту;

• фактори розподілу.

Фактори пропозиції включають:

• кількість і якість природних ресурсів;

• кількість і якість трудових ресурсів;

• обсяг основного капіталу (основні фонди);

Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.

Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує збільшення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.

Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.

Зауважимо, що фактори пропозиції і попиту взаємопов'язані. Наприклад, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, зменшує витрати на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та інвестицій можуть стати головною причиною безробіття.

29.Моделі економічного зростання.

Залежно від того, як вирішуються основні проблеми економічного зростання, що стосуються тенденцій, джерел економічного зростання, забезпечення його тривалої стійкості, передбачення наслідків обраної технологічної політики, активізації темпів оновлення та зміни структури національної економіки, визначення домінуючих факторів та результатів економічного зростання, виокремлюють такі моделі економічного зростання:

• класичну - основними факторами розвитку виробництва, а відповідно, й економічного зростання, є капітал, під яким класики насамперед розуміли засоби виробництва: землю і працю

• неокласичну - аналізують якісні показники економічного зростання. Основною ідеєю неокласичних моделей зростання є твердження, що кожен фактор виробництва забезпечує відповідну частку виробленого національного продукту, а методологічною основою є виробнича функція

• кейнсіанську - визначають сукупний попит, зміна якого мультиплікативно впливає на кінцевий результат функціонування економіки. Особливу увагу кейнсіанці приділяють інвестиціям.

• неокейнсіанську - акцентується увага на кількісних залежностях розширеного відтворення, основним фактором при цьому визначається нагромадження капіталу

Основними завданнями побудови моделей зростання є:

• пояснення впливу факторів виробництва на кінцевий результат;

• визначення частки кожного фактора в забезпеченні зростання кінцевого результату;

• оптимальне поєднання інструментарію моделей зростання в реалізації макроекономічної політики економічного зростання.