26.Сутність економічного зростання

Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.

Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але зауважимо, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.

Отже, економічне зростання є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Можна сказати, що економічне зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо економічне зростання відбиває суто кількісні зміни в економіці, то економічний розвиток – це якісне економічне зростання.

Основним показником, що вимірює і економічне зростання, і економічний розвиток, є реальний ВВП. Однак, тільки кількісний вимір цього показника не дає можливості з’ясувати, чи відбувається економічне зростання, чи – економічний розвиток.

Крім реального ВВП для вимірювання економічного зростання і економічного розвитку прийнятним є і показник реального ВВП на душу населення. Переважно економічне зростання розглядають та користуються як суттєвою складовою економічного розвитку.

Кінцева мета економічного зростання – збільшення споживання.

27.Економічне зростання, його типи та темпи.

Економічне зростання класифікують за темпами і за типами.

За темпами розрізняють високі і низькі. Світовий досвід свідчить, що нормальними темпами економічного зростання є річні темпи на рівні 3-5%.

Класифікація за типами розрізняє :

Розрізняють три типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний і змішаний (реальний):

Екстенсивний зростання - це збільшення національного продукту за рахунок залучення додаткових факторів виробництва. Так, наприклад, збільшення обсягу виробництва зерна наприкінці 50-х рр.. в СРСР здійснювалося за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану.

Інтенсивне зростання - це збільшення національного продукту за рахунок вдосконалення техніки і технології. У реальному житті не існує або того, або іншого типу росту. Вони переплетені і представлені змішаним типом.

Змішаний (реальний) зростання - це збільшення виробничих потужностей в результаті збільшення кількості використовуваних факторів виробництва і вдосконалення техніки і технології.

Економічне зростання вимірюється річними темпами зростання у відсотках. Як об'єкт росту може розглядатися або валовий національний продукт (ВНП), або чистий національний продукт (ЧНП).

Де ВНП1 - національний продукт звітного року; ВНП0 - національний продукт базисного року.

Де ЧНП1 - чистий національний продукт звітного року; ЧНП0 - чистий національний продукт базисного року.

Темпи зростання:

а) високі темпи

б) нульові темпи

в) негативні темпи

г) оптимальні темпи.

На перший погляд здається, що вигідніше мати високі темпи. Але при цьому слід враховувати:

• по-перше, якість продукції

• по-друге, важлива структура приросту продукції

У свою чергу, нульові темпи економічного зростання не завжди мають негативний характер. Так, якщо вони знижують матеріаломісткість і цим призводять до економії витрат на фактори виробництва, - це не погано. Корисний нульове зростання і у витратах на мілітаризацію, якщо вона не виправдана політичною обстановкою.

Негативні темпи - свідчення кризи національної економіки. Вони характерні для Росії 60-90-х рр.. Криза російської економіки пояснюється сукупністю причин: нераціональною структурою економіки з великою питомою вагою засобів виробництва і військової продукції, низькою фондоотдачей, розвалом господарських зв'язків між республіками колишнього СРСР, труднощами переходу до ринкової економіки та ін

Оптимальні темпи не можуть бути ні занадто високими, ні занадто низькими,так як вони повинні бути такими, щоб забезпечити макроекономічну рівновагу.