36.Визначення координат рп комбінованою засічкою

Спосіб комбінованої засічки

Комбінована засічка застосовується в тих випадках, коли з розпознака видно тільки три напрямки і хоча б з одним з них була взаємна видимість. На розпознаку теодолітом міряють кути: , ,  і переходять з теодолітом на пункт тріангуляції “1”, з якого видно розпознаки і на ньому міряють прилеглі кути  і . Ця засічка може застосовуватись в відкритій або напіввідкритій місцевості.

Д ля обчислення координат розпознака спочатку за допомогою прилеглих кутів  і  двічі обчислюють дирекційний кут напрямку 1-Р. і і обчислюють середнє значення, якщо розбіжність між ними не перевищує 30. Після цього за допомогою виміряних кутів  і  обчислюють дирекційні кути напрямків: і . Маючи дирекційні кути всіх напрямків і координати вихідних пунктів за формулами Гаусса двічі обчислюють координати розпознака.

37. Визначення координат рп полярним способом

Полярний спосіб (вус) визначення координат розпознаків застосовують в випадках, коли розпознак знаходиться близько від пункту тріангуляції .

Для визначення координат розпознака, міряють віддаль “b” (базис) від пункту тріангуляції до розпознака в прямому і зворотному напрямах, а на пункті тріангуляції (1) теодолітом міряють прилеглі кути ₁ і ₂ між базисом і суміжними пунктами тріангуляції (2, 3). Крім цього для контролю на розпознаку (Р) теодолітом міряють кути ₁ і ₃ між базисом і суміжними пунктами тріангуляції (4, 5).

В випадках, коли безпосередньо на місцевості виміряти базис “b” не можливо, його визначають як неприступну відстань.

Координати обчислюють в такій послідовності:

1. Розв’язуючи обернені геодезичні задачі, визначають дирекційні кути ліній 1-2 і 1-3, тобто _1-2 і _1-3

2. Двічі визначають дирекційний кут виміряної лінії “b” ; і обчислюють середнє значення дирекційного кута лінії 1-Р з двох його значень Обчислюють прирости координат і координати розпознака за формулами:

;

;

3. Для контролю правильності обчислення координат розпознака обчислюють дирекйійний кут лінії 4-Р, тобто _4-р і віддаль 4-Р=d, розв’язуючи обернену геодезичну задачу.

4. Обчислюють кут _1обч, як різницю дирекційних кутів _4-р–_1-р=_1обч (правий напрям мінус лівий напрям) і порівнюють його з кутом _1вим. _1обч–_1вим=. Розходження “” не повинні перевищувати:

При d км	2.2	2.7	3.3	4.0	5.0	6.7	10.0
	330	230	200	140	120	100	40

38. Визначення координат рп прямою засічкою.

В изначення координат планових розпознаків прямою засічкою застосовують в відкритій місцевості і в тих випадках коли на розпознаку неможливо установити інструмент. Пряма засічка виконується не менше ніж з трьох вихідних пунктів.

При визначенні координат розпознака прямою засічкою в трикутниках 12Р і 23Р теодолітом на пунктах тріангуляції, координати яких відомі (X₁, Y₁; Х₂ Y₂ і Х₃ Y₃) міряють кути ₁, ₂, ₃, ₄.

Використовуючи виміряні кути і координати пунктів тріангуляції, користуючись формулами котангенсів кутів трикутника (формули Юнга), двічі обчислюють координати розпознака.

Розходження координат не повинно перевищувати подвійної граничної точності масштабу створюваної карти. При користуванні формулами Юнга нумерація кутів і пунктів тріангуляції виконується за правилом: якщо стати на сторону між вихідними пунктами тріангуляції (1,2) обличчям до розпознака, то пункт і кут з лівої сторони будуть “1”, а з правої сторони “2”.