7.Прямокутне розграфлення і позначення топопланів масштабів1:5000-1:500

Розграфлення планів масштабу 1:5000 і більших масштабів можна складати на планшеті в квадратному розграфленні. В даному випадку за основу приймають планшет масштабу 1:5000 з розмірами рамок 40х40см і кожний квадрат нумерують арабськими цифрами. Наприклад, 15.

Аркуш плану масштабу 1:2000 одержують діленням аркуша плану масштабу 1:5000 на 4 частини. Кожна частина позначається великими літерами азбуки А, Б, В,Г.. Номенклатура складається з номера квадрата аркуша плану масштабу 1:5000 і відповідної літери аркуша плану масштабу 1:2000. Наприклад, 15-Г. Розміри квадрата 50х50 см.

Аркуш плану масштабу 1:1000 одержують діленням аркуша плану масштабу 1:2000 на 4 частини. Кожна частина нумерується римськими цифрами від 1 до ІV.. Номенклатура складається з номенклатури аркуша плану масштабу 1:2000 і відповідного номера аркуша плану масштабу 1:1000. Наприклад. 15-Б-ІV. Розміри квадрата 50х50 см.

Аркуш плану масштабу 1:500 одержують діленням аркуша плану масштабу 1:2000 на 16 частин. Кожна частина нумерується арабськими цифрами від 1 до 16. Номенклатура складається з номенклатури аркуша плану масштабу 1:2000 і відповідного номера аркуша плану масштабу 1:500. Наприклад, 15-В-10. Розміри аркуша плану 50х50 см.

8. Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація

На топографічних картах зображують гідрографію (ріки, моря, озера, тощо), елементи грунтово-рослинного покриття (ліси, сади, піски, болота), населені пункти, дороги, адміністративні межі, засоби зв’язку, окремі орієнтири і т.д. Як бачимо, навантаження топографічної карти дуже складне і різноманітне, але не дивлячись на це карта повинна бути наочною і зрозумілою, щоб вона безпомилково читалась.

Читати карту – означає розуміти, що представляє собою на місцевості кожний знак, контур, кожна лінія, показана на карті, до чого відноситься географічні назви, що означають чисельні і скорочені пояснювальні словесні написи.

Читаність карти досягається за допомогою зображення ситуації місцевості умовними знаками.

Умовні знаки повинні добре запам’ятовуватись і чітко читатися, вони повинні за своїм обрисом, виглядом в перспективі або зверху нагадувати місцеві предмети. Предмети, які за точністю масштабу, в масштабі карти не зображуються, але мають важливе значення їх зображують на картах перебільшеними умовними знаками порівняно з їх дійсними розмірами.

Для того, щоб у всіх відомствах, які займаються топографічним роботами, умовні знаки були однакові існують спеціальні таблиці умовних знаків.

Умовні знаки поділяють на:

1. Контурні; 2. Позамасштабні; 3. Лінійні; 4. Площові; 5. Пояснювальні.

Якщо зображення на карті якого-небудь контура або предмета подібне до його обрису на місцевості, то таке зображення називається контурним умовним знаком (межі об’єктів, межі сільськогосподарських угідь).

Якщо розміри предметів малі, тобто вони не можуть бути зображені в масштабі карти (геодезичні знаки, криниці, кілометрові стовпи і т.д.), але вони мають значення орієнтирів, то їх зображують без збереження масштабу – поза масштабними умовними знаками. Позамасштабні знаки орієнтують на карті за сторонами світу.

Умовні знаки для характеристик сільськогосподарських угідь, трав’яної або іншої рослинності, а також боліт, солончаків, пісків і т.д. називаються площовими умовними знаками.

Умовні знаки предметів лінійного протягу (дороги, лінії зв’язку і т.д.) довжина яких зображується в масштабі карти, а ширина здебільшого зображується збільшено – називаються лінійними умовними знаками.

Пояснювальні умовні знаки –різні підписи, які пояснюють інші умовні знаки – порода лісу, густота, висота, підписи глибин, вантажність мостів і т.д. Крім умовних знаків на карті є підписи назв рік, озер і населених пунктів.

9. Види масштабів: чисельний та лінійний

Горизонтальні проекції ліній місцевості не можуть бути відкладені на папір в натуральну величину. Щоб відкласти довжину лінії на папері, її необхідно зменшити. Ступінь зменшення ліній при відкладанні їх на папері називається масштабом карти (плану).

В багатьох випадках горизонтальна проекція мало відрізняється від довжини самої лінії, тому іншими словами – масштабом називається відношення довжини лінії на карті до довжини відповідної лінії на місцевості. Це відношення можна написати у вигляді дробу, чисельник якого дорівнює одиниці, а знаменник числу, яке показує в скільки разів зменшені зображені лінії на карті. Наприклад: 1:25000, 1:10000, 1:5000. Масштаб, виражений відношенням чисел називається чисельним (числовим). Зображення на карті більше, якщо знаменник масштабу менший і навпаки. За допомогою чисельного масштабу на практиці розв’язують дві наступні задачі:

1. Знаючи довжину лінії на місцевості, вирахувати ту довжину, яку вона повинна мати в даному масштабі на плані.

2. Знаючи довжину лінії на плані, вирахувати її довжину на місцевості.

Перша задача розв’язується діленням довжини лінії на зменшений в 100 раз знаменник масштабу.

Друга задача є оберненою першій і розв’язується множенням довжини лінії на плані на зменшений в 100 раз знаменник чисельного масштабу.

Наприклад:

1. Визначити довжину лінії на плані d_ПЛ, якщо відома довжина цієї лінії на місцевості dm=130.7 м, масштаб плану 1:1000, dпл=dmn; n – число метрів на місцевості, яке відповідає 1 см на плані в заданому масштабі n=1000:100=10 м d_ПЛ=130.7:10=13.1 см

2. Визначити довжину лінії на місцевості, якщо довжина її на карті dпл=5.3 см, а масштаб карти 1:10000, n=10000:100=100 м. dm=5.3100=530 м.