60. Способи винесення на натуру проектних точок.

Розмічуванням споруди, або перенесенням проекту на натуру, називають геодезичні роботи, які виконуються на місцевості для визначення планового і висотного розташування характерних точок і площин споруди яка будується згідно з робочим кресленням проекту. За своїм змістом розмічувальні роботи протилежні знімальним.

Геодезичне перенесення проекту на натуру виконують різними способами, з яких найбільше застосовують:

- спосіб перпендикулярів (спосіб прямокутних координат)

- полярний спосіб

- спосіб лінійних засічок

- пряма кутова засічка.

Спосіб перпендикулярів використовується за наявністю будівельної координатної сітки, закріплених на місцевості червоних ліній забудови або лінії, яка з’єднує два пункти геодезичної основи. Для перенесення на натуру точки вздовж прямої відкладають відрізок , а потім з кінцевої точки цього відрізка установлюють перпендикуляр довжиною . Довжини відрізків і обчислюють, за формулами:

де , – координати проектної точки ;

, – координати вихідної точки, ;

– дирекційний кут лінії .

Координати точки визначають графічно на генеральному плані, а перпендикуляри будують за допомогою теодоліта.

Контролем правильності розмічування можуть бути розміри будівель приведені в проекті і відстані між ними, а також необхідність розташування всіх точок, які виносяться в одному створі.

П олярний спосіб застосовують на відкритій місцевості, де можна виконувати проміри безпосередньо від геодезичних пунктів до точок майбутньої споруди. Для такого розмічування використовують пункти (№14, 15 Рис.250) полігонометричного ходу. Попередньо за координатами точок 14, 15, і , розв’язуючи обернені геодезичні задачі обчислюють дирекційні кути , , та відстані і За обчисленими дирекційними кутами обчислюють кути і ,як різницю дирекційних кутів:

,

і будують розмічувальне креслення.

Спосіб лінійних засічок

Суть розмітки споруди способом лінійних засічок полягає в побудові трикутників за трьома відомими сторонами за допомогою мірних стрічок або сталевих рулеток. Цей спосіб дає хороші результати коли сторони засічок не перевищують довжини мірного приладу. Територія будівельного майданчика повинна мати густу мережу опорних точок і бути зручною для лінійних вимірювань.

Д ля контролю засічку виконують з трьох опорних точок ; трикутник помилок не повинен мати сторін більших 1-2 см. Довжини сторін трикутників, для лінійних засічок, одержують з розв’язання обернених геодезичних задач для всіх сторін засічок, а потім цими сторонами, як радіусами, кресляться на місцевості дуги, на перетині яких знаходиться шукана точка споруди

Дуже зручно користуватися рулеткою, довжина якої більша від суми відстаней “ ” і “ ”. Біля точки удержують нульовий штрих рулетки, біля точки встановлюють відлік, що дорівнює сумі відстаней “ ” і “ ” натягнувши рулетку, відмічають положення точки на відліку, що дорівнює “ ”. Для побудови трикутників, лінійною засічкою можуть бути використані створні точки , , , , і (Рис.255), для цього попередньо обчислюють координати цих точок.

При ньому способі вихідними точками для засічок можуть бути також кути існуючих будівель, якщо координати їх визначені аналітичними методами при топографічній зйомці.

Пряма кутова засічка застосовується в тих випадках, копи трудно або неможливо виконувати лінійні вимірювання. Такі умови можуть бути, наприклад, при розмічуванні великих споруд (гребель, мостів та ін.), особливо тоді, коли важко безпосередньо виміряти відстань від опорних пунктів до визначуваних точок. Суть способу полягає в тому, що положення точки на місцевості визначається шляхом перенесення на натуру двох кутів і , кожний з яких складений напрямом до точки і прямою, яка з’єднує два пункти геодезичної основи №10 і 11.

Р озмічування споруд прямою кутовою засічкою виконують двома теодолітами, установленими на пунктах геодезичної основи. Підготовчі обчислення полягають в обчисленні кутів засічки за координатами точок споруди і пунктів геодезичної основи, контролем правильності виконаного розмічування може бути задане в проекті відстань між точками споруди або виконати Рис.256 засічку не з двох, а з трьох пунктів.