30. Сутність і застосування тахеометричного знімання.

Слово тахеометрія в перекладі з грецької мови означає “швидке вимірювання”. Швидкість при цій зйомці досягається тим, що одним наведенням труби інструмента на рейку одержують планове і висотне положення точки, на якій установлена рейка, тобто одержують віддаль, визначену з допомогою віддалеміра, горизонтальний напрямок по лімбу і перевищення, відраховане по рейці або обчислене за кутом нахилу.

Тахеометрична зйомка виконується для складання великомасштабних планів місцевості. Зйомка ситуації і рельєфу виконується полярним методом одночасно з прокладанням тахеометричних ходів з допомогою теодоліта і віддалемірних рейок, при цьому горизонтальні кути використовують для обчислення прямокутних координат точок ходу, а вертикальні для обчислення висот точок. На відміну від теодолітної зйомки, при тахеометричній зйомці отримують дані необхідні для побудови плану, на якому будуть зображені не тільки контури об’єктів, а також рельєф місцевості. Тахеометричну зйомку виконують при інженерних розвідуваннях доріг, ліній електропередач, при складанні планів населених пунктів, і т.п.

План місцевості при тахеометричній зйомці одержують не в полі, а в камеральних умовах, тому польову роботу можна виконати в більш стислі строки. Зараз на виробництві використовують електронні тахеометри. Результати вимірювання реєструються в приладі, а потім переносять в комптер.

31. Виконання тахеометричного знімання.

Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, визначеній інструкцією по зйомці. При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.

Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють алідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети міряють: горизонтальний кут від початкового напрямку вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки. Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією.

Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис – схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються і рельєф місцевості. Предмети і контури зображають умовними знаками і підписами – луг, рілля, городи і т.д. Рельєф на абрисі зображають горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги – пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики.

В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження 1.5.

Крім звичайних теодолітів тахеометричну зйомку виконують з допомогою електронних тахеометрів різних конструкцій.

В журналі тахеометричної зйомки обчислюють кути нахилу, вводять поправки в виміряні віддалі за “К” віддалеміра і за кут нахилу, обчислюють перевищення “h” і обчислюють висоти всіх пікетів за формулою: Н_пк=Н_ст+h.

План складають в такій послідовності:

1. Розмічують сітку прямокутних координат.

2. Наносять на план точки тахеометричного ходу.

3. З допомогою вимірника і поперечного масштабу, транспортира або тахеографа (Рис.134) наносять на план всі пікети і підписують їх висоти.

4. Згідно з абрисом рисують рельєф, контури, об’єкти.

Складений план перевіряють в полі, порівнянням з місцевістю контурів, рельєфу і об’єктів і після перевірки план викреслюють тушшю в три кольори – елементи рельєфу коричневим, об’єкти місцевості і контури чорним, а елементи гідрографії – зеленим.