Т4.6. Способи захисту орав акціонерів (5)

Порушені права акціонерів захищаються в судовому або позасудовому порядку.

Акціонери можуть захищати свої права з використанням наступних позасудових способів захисту:

-внутрішніми (корпоративними) способами - акціонери можуть звертатися з заявами і претензіями з приводу порушених прав до самого товариства, його органів, посадових осіб; вимагати проведення загальних зборів і включення питань до порядку денного, вимагати проведення перевірки фінансово- господарської діяльності товариства та правління; у випадках, передбачених законом, можуть вимагати в товариства викупу належних їм акцій;

-шляхом звернення в ДКЦПФР із заявами дро порушення своїх прав;

-шляхом звернення до правоохоронних органів (міліції, прокуратури, тощо) з заявами про правопорушення та злочини, вчинені у сфері корпоративних відносин;

-шляхом звернення до саморегулівних організацій, чия діяльність спрямована на регулювання поведінки учасників корпоративних відносин (УФБ, ПАРД, ПФТС, УАІБ та інших) та організацій, діяльність яких безпосередньо спрямована на захист прав акціонерів (Спілки акціонерів України).

Права акціонері* можуть бути захищені й у судовому порядку - шляхом подачі в суд прямого позову - позову про порушення прав і законних інтересів самого акціонера.

Учасники господарських товариств можуть звертатися до суду (господарського суду) із позовами:

1. про усунення перешкод у здійсненні права (часто це позови, про спонукання органів господарського товариства, інших осіб вчинити дії, необхідні для реалізації учасником своїх прав);

2. про відновлення положення, що існувало до порушення права (включаючи скасування незаконно прийнятих рішень або визнання недійсними установчих документів або угод, укладених товариством);

3. про відшкодування збитку, заподіяного порушенням корпоративних прав.

Позови можуть подаватися до:

1. самого товариства;

2. інших акціонерів товариства;

3. третіх осіб, чиї дії перешкоджають реалізації прав акціонера або заподіяли

збитки, пов'язані зі здійсненням акціонерами своїх корпоративних прав (найчастіше це позови акціонерів до номінальних утримувачів акцій, реєстраторів, торговців цінними паперами, представників і інших осіб).

Під зверненням громадян до ДКЦПФР та її територіальних органів слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності суб'єктів ринку цінних паперів, а також висловлюються думки щодо врегулювання їх діяльності.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації їх прав та інтересів на ринку цінних паперів.

Скарга-звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян на ринку цінних паперів, порушених діями або бездіяльністю суб'єктів ринку цінних паперів, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ та посадових осіб.

Крім штрафів та притягнення до адміністративної відповідальності, до учасників ринку цінних паперів за порушення законодавства передбачено застосування таких санкцій:

• Попередження - за порушення учасником ринку цінних на перів вимог законодавства щодо цінних паперів, нормативних актів Комісії.

• Зупинення на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів та нормативних актів Комісії.

• Зупинення на термін до одного року дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів та нормативних актів Комісії.

• Анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - за порушення вимог законодавства щодо цінних дашерів та нормативних актів Комісії за наявності підстав, передбачених чинним законодавством.

• Зупинення торгівлі на фондовій біржі - за порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та (або) правил фондової біржі до усунення таких порушень.

• Зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладення договорів купівлі- продажу цінних паперів на певний термін - за порушення вимог законодавства про цінні папери.

Юридична особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення: правопорушення не пізніше трьох років з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців з дня-його виявлення, за винятком порушень, за вчинення яких передбачено накладення штрафів.

Штраф на громадянина чи посадову особу може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Закордоном у сфері корпоративних відносин застосовуються й інші категорії позовів:

• похідні або непрямі позови - позови, подані акціонером в інтересах самого акціонерного товариства у разі заподіяння товариству збитків діями органів управління товариства, інших акціонерів або третіх осіб (дані позови дають змогу захистити товариство насамперед від недобросовісних дій його органів управління або посадових осіб);

• колективні позови - позови, запропоновані в інтересах усіх акціонерів, права яких були порушені (всі акціонери повинні бути повідомлені про подачу такого позову в обов'язковому порядку, процедура розгляду справ по колективних позовах більш ефективна, особливо якшо мова йде про розгляд позовів до товариств, шо налічують велику кількість акціонерів).

Т4.7. Обов'язки акціонера (6)

Акціонери як учасники товариства повинні виконувати низку обов'язків (майнових і немайнових) щодо АТ, які е традиційними для учасників/членів господарських організацій корпоративного типу.

До майнових обов'язків належать:

• виконання зобов'язань, перед товариством, пов'язаних з майновою участю в ньому (наприклад, щодо капітального ремонту приміщень переданих на праві користування товариству у формі плати за придбані акції, якщо це передбачено договором між АТ і акціонером);

• оплата додаткових акцій (у разі їх придбання акціонером).

До немайнових обов'язків належать обов'язки щодо:

• дотримання статуту, інших внутрішніх документів АТ;

• виконання рішень загальних зборів, інших органів товариства;

• нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність АТ.

Крім того, у акціонера можуть бути обов'язки, які важко беззастережно віднести до майнових чи немайнових. Це стосується, зокрема, обов'язку акціонера ПрАТ, у статуті якого передбачено переважне право акціонерів і самого товариства на придбання акцій, що відчужуються акціонером, повідомити АТ та його акціонерів про свій намір продати акції.

Відсутність прописаного чинним законодавством такого обов'язку акціонерів АТ як об'єднань капіталів - обов'язку персональної участі в діяльності АТ - може гальмувати (а то й унеможливлювати) діяльність АТ, якщо більшість акціонерів не бажає реалізовувати своє право на участь в управлінні АТ (насамперед, участь у загальних зборах) і, відповідно, - не приймаються необхідні для АТ рішення з питань, що належать до виключної компетенції цього органу. Тому допускається закріплення в статуті АТ положення щодо можливості укладення між акціонерами договору, за яким на акціонерів покладається обов'язок участі у загальних зборах та/або інші додаткові обов'язки та відповідальність за їх недотримання.

За невиконання покладених на акціонера обов'язків може бути застосована передбачена законом відповідальність чи інші негативні наслідки для акціонера.

Відповідальність за порушення /акціонерами своїх обов'язків установлюється законом і/або установчими документами та іншими нормативними актами товариства.