Т4.3. Немайнові права акціонера (2)

До немайнових прав акціонера належать право на:

• участь в управлінні справами товариства;

• право акціонера на отримання інформації про діяльність товариства.

Право брати участь в управлінні діяльністю АТ реалізується головним чином через участь у загальних зборах акціонерів та голосування на них, а також через право акціонера бути обраним до складу органів товариства. Таким чином, акціонер може реалізовувати право на управління справами товариства:

• безпосередньо - шляхом особистої участі в роботі загальних зборів, входження до складу інших (виборних) органів товариства, прийняття рішень з інших питань;

• опосередковано - через представників, обраних ним в органи управління товариства.

У більшості випадків право акціонера на управління товариством має колективний (корпоративний) характер, оскільки управлінські рішення можуть ухвалюватися тільки в сукупності з іншими акціонерами (виняток становлять випадки володіння акціонером значним пакетом акцій, що дас йому можливість одноособове приймати усі або певні управлінські рішення).

Реалізація права участі у загальних зборах пов'язується з включенням власника акцій до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. Акціонер може безпосередньо сам реалізувати це право або передати його своєму представникові.

Проведення загальних зборів супроводжується виникненням похідним прав акціонерів, реалізацію яких товариство повинно їм забезпечити на рівних умовах:

1. право на отримання інформації про загальні збори, що плануються;

2. право на ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним;

3. право вносити пропозиції до порядку денного, висувати кандидатів до складу органів товариства;

4. право брати участь у загальних зборах особисто або через представника;

5. право голосу;

6. право на ознайомлення з протоколами зборів.

Право акціонера на своєчасне та регулярне отримання необхідної інформації про товариство є обмеженим - він має право на отримання не будь-якої інформації про справи товариства, а лише тих відомостей, які безпосередньо пов'язані з реалізацією його прав або впливають на законні інтереси акціонера і розголошення яких не є шкідливим для товариства. Обмеження права акціонерів на інформацію спрямоване передусім на захист економічних інтересів самого товариства.

Інформація про діяльність товариства, що повинна надаватись акціонерам, може бути поділена на декілька типів, які мають різний правовий режим доступу:

• відкрита (публічна, масова) інформація - інформація про діяльність товариства, яка не тільки направляється акціонерам, але й поширюється через засоби масової інформації і є доступною для усіх зацікавлених осіб

• інформація, яка надається тільки акціонерам товариства (інформація з обмеженим доступом):

а) загальна - річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи загальних зборів акціонерів, протоколи за сідань правління); правова інформація щодо товариства, тобто його установчі документи та внутрішні акти;

б) спеціальна - інформація, що надається у зв'язку з певними подіями: проведення загальних зборів, зміна статутного фонду, виплата дивідендів, проведення перевірок ревізійною комісією, існування конфлікту інтересів, значні угоди тощо;

• конфіденційна інформація - за загальним правилом є закритою для акціонерів, але можуть бути випадки, коли ця інформація підлягає розкриттю. Заборона щодо розкриття певної інформації може встановлюватись нормами чинного законодавст ва (про державну та лікарську таємницю, таємницю особистого життя, листування, телефонні розмови тощо) або безпосередньо товариством. Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю і є конфіденційними, визначається виконавчим органом товариства.

Обов'язок з надання інформації акціонерам покладається на виконавчий орган товариства. Ефективною є практика багатьох великих акціонерних товариств, які мають спеціальний підрозділ по роботі з акціонерами або корпоративного секретаря.