3. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції

Виконання завдань судочинства щодо захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, прав та інтересів організацій та держави залежить від всебічного розгляду та вирішення справ у повній відповідності до чинного законодавства, з вимогами принципу законності, тобто від ухвалення судом у справах законних і обґрунтованих рішень і ухвал. Досягнення зазначеної мети забезпечується численними процесуальними гарантіями, серед яких велике значення має функціонування у цивільному судочинстві України апеляційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал, що не набрали законної сили. Однак дія цих гарантій не виключає набрання законної сили помилковими рішеннями і ухвалами суду першої і апеляційної інстанцій.

Не виключено, що апеляційний суд може не виправити помилку у неправильному застосуванні норм матеріального або процесуального права судом першої інстанції, а ускладнити її, внаслідок чого можуть набрати законної сили несправедливі рішення.

Зазначені обставини потребують створення додаткових гарантій забезпечення законності судових рішень. Такою процесуальною гарантією є інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал — касаційного провадження

Цей процесуально-правовий інститут характеризується новим змістом у порівнянні з інститутом касаційного оскарження рішень і ухвал суду, який був встановлений до прийняття Конституції України 1996 р. для перевірки законності і обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Новим регулюванням касаційного провадження передбачається можливість оскарження рішень і ухвал, постановлених судом першої інстанції, які були предметом розгляду у апеляційному порядку, лише у зв'язку з порушенням матеріального і процесуального закону, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції. На відміну від апеляційного, касаційний суд не розглядає повторно, заново певну справу. Його основною функцією є перевірка законності розглянутих справ, у яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.

Для перевірки справи у касаційному порядку у системі судів загальної юрисдикції було передбачено функціонування Касаційного суду України (п. 2 ст. 18 раніше чинного Закону України «Про судоустрій України»), утворення якого за рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2003 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України.

У зв’язку з цим для перевірки справи у касаційному порядку у системі спеціалізованих судів передбачено функціонування вищих спеціалізованих судів – Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України.

А в системі загальних судів відповідно до підпункту 9 п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. передбачено, що до законодавчого визначення суду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних та кримінальних справах, його утворення і початок діяльності, перегляд справ у касаційному порядку здійснюють відповідні Судові палати у цивільних справах та у кримінальних справах Верховного Суду України.

Проте згідно з п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI, чинного з 30.07.2010 р. з 1 жовтня 2010 року був утворений та розпочав свою діяльність з 1 листопада 2010 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який є судом касаційної інстанції у цивільному та кримінальному судочинстві.

Отже, відповідно до чинного законодавства у системі судів загальної юрисдикції діють такі вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Провадження та розгляд справи у касаційному порядку розпочинається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, якими відкривається розгляд справи касаційним провадженням, що розпочинається вирішенням питання прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом.

Касаційне провадження є самостійною формою забезпечення однакового застосування законодавства судами першої та апеляційної інстанції. Наявність касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал сприяє формуванню у громадян, службових і посадових осіб упевненості в тому, що кожне незаконне рішення буде скасовано, що їх політичні, трудові та інші соціально-економічні права і свободи, а також права організацій і публічні інтереси матимуть належний судовий захист.

Отже, суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не брали участь у справі, щодо яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального і процесуального права, що були або не були предметом апеляційного розгляду, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод таких заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави, публічних інтересів.

Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, інших заінтересованих осіб і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на запобігання порушенню законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.

Таким чином, особливостями касаційного провадження як окремої стадії процесу є:

1) перевірка законності рішень і ухвал першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку (крім кримінальних справ), а також рішень і ухвал апеляційного суду;

2) здійснення правосуддя судами касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України;

3) виключний перелік повноважень суду касаційної інстанції з чіткою регламентацією процесуальної можливості застосування кожного з них;

4) остаточність рішень та ухвал, постановлених за результатами касаційного провадженняв.