3. Прийняття касаційної скарги до розгляду. Підготовка розгляду справи судом касаційної інстанції

Процедура прийняття касаційної скарги до розгляду в порядку касаційного провадження розпочинається її реєстрацією в канцелярії суду касаційної інстанції.

Потім не пізніше наступного дня касаційна скарга передається судді-доповідачу в порядку визначеному автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Протягом трьох днів суддя-доповідач має вирішити питання про прийняття її до розгляду і відкриття касаційного провадження у справі. При цьому суддя-доповідач одноособово перевіряє наявність законних підстав для відкриття касаційного провадження, як-от:

1) процесуальну правосуб'єктність скаржника (його представ­ника);

2) відповідність касаційної скарги вимогам, встановленим у ст. 326 ЦПК України;

3) сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у касаційному порядку, крім випадків, установлених законом.

Якщо суддя-доповідач виявить факти невідповідності змісту та форми касаційної скарги вимогам процесуального закону, а також в разі несплати скаржником суми судового збору чи несплати ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, касаційна скарга залишається без руху, про що суддя-доповідач постановляє відповідну ухвалу, повідомляє скаржника та надає йому строк для усунення недоліків. Усунення зазначених у постановленій суддею-доповідачем малі недоліків у встановлені ним строки є тим юридичним фак­ті, що тягне за собою необхідність прийняття касаційної скарги до розгляду судом касаційної інстанції. У цьому разі скарга вважається такою, що подана в день її первісного подання. Інакше каса­ційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові (частини 1, 2 ст. 121, ч. 2 ст. 327 ЦПК України).

Суддя-доповідач також повертає касаційну скаргу у випадку, коли її подано після закінчення строку на касаційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку (ч. 2 ст. 328 ЦПК України).

Крім того, касаційна скарга може бути повернута у випадках, передбачених у ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Суддя-доповідач також наділений повноваженням відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства.

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку.

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу.

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу.

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Хоча обґрунтування вимог скаржника є найсуттєвішим моментом змісту касаційної скарги, при вирішенні питання про відмову у відкритті касаційного провадження за цією підставою суддя-доповідач обов'язково повинен враховувати положення ч. 4 ст. 328 ЦК України.

При цьому, незважаючи на те, що скаржник обов'язково повинен обґрунтовувати свої вимоги, у випадку виявлення неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права суддя-доповідач має відкрити касаційне провадження у справі незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а сама скарга залишається у суді касаційної інстанції (частина 5 ст. 328 ЦПК України).

Встановивши ж дотримання скаржником усіх передбачених в законі вимог, суддя-доповідач приймає рішення про відкриття касаційного провадження, що супроводжується його такими діями:

1. постановленням ухвали про відкриття касаційного провадження;

2. витребуванням справи із суду першої інстанції;

3) надісланням копій касаційної скарги і доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, із встановленням строку, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. Завдяки такій дії судді-доповідача особи, які беруть участь у справі, мають процесуальну можливість не тільки бути поінформованими про відкриття касаційного провадження, а й заздалегідь ознайомитися із доводами скаржника, подати свої заперечення на касаційну скаргу в межах встановленого для цього строку. Втім, вбачається, що такі заперечення можуть бути подані і після спливу встановленого строку у формі пояснень осіб, які беруть участь у справі, їх письмових заяв тощо.

Як правило, заперечення на касаційну скаргу подаються у формі письмової заяви, в якій зазначається найменування суду касаційної інстанції, найменування сторін та реєстраційний номер справи, що є об'єктом касаційного оскарження, а також ви­кладаються доводи щодо необґрунтованості і незаконності каса­ційної скарги з посиланням на норми матеріального та процесуального права;

4) за наявності клопотання особи, яка подала касаційну вирішенням питання про зупинення виконання рішення суду (ч. 1 ст. 328 ЦПК України).

Оскільки об'єктом касаційного оскарження є рішення чи ухвали судів першої інстанції (після їх перегляду в апеляційному порядку) і апеляційної інстанції, які набрали законної сили, такі судові рішення уже можуть виконуватися у порядку виконавчого провадження. Тому за наявності відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач має право прийняти рішення про зупинення виконання судового рішення суду першої або апеляційної інстанції до його перегляду у порядку касаційного провадження.

Питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду першої або апеляційної інстанції вирішується шляхом постановлення мотивованої ухвали, копія якої надсилається до органу виконання згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 329 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, можуть приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Право на приєднання до касаційної скарги мають також особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Правовими умовами приєднання до вже поданої касації скарги є:

1. тотожність правового обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення суду першої або апеляційної інстанції в касаційній скарзі та заяві про приєднання до касаційної скарги (посилання на аналогічні правові норми як матеріального, гак і процесуального права);

2. тотожність правових вимог до суду касаційної інстанції як в касаційній скарзі, так і в заяві про приєднання до касаційної скарги. Наприклад, якщо предметом касаційної скарги є вимога і скасування рішення суду апеляційної інстанції, така сама вимога має міститися і у заяві про приєднання до касаційної скарги.

Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.

Прийняття касаційної скарги до розгляду і відкриття у зв’язку з цим касаційного провадження тягне за собою виникнення у особи, яка подала відповідну скаргу, певних процесуальних прав, а саме:

1) доповнити чи змінити касаційну скаргу протягом строку на касаційне оскарження.

Доповнення касаційної скарги передбачає, зокрема, наведення додаткових аргументів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої або апеляційної інстанції, посилання на додаткові, нові норми процесуального або матеріального закону тощо. Водночас при зміні касаційної скарги замінюються окремі її поло­ження. Доповнення або зміна касаційної скарги можуть бути здійснені протягом строку на касаційне оскарження (тобто двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду) шляхом подання відповідних заяв до суду касаційної інстанції. Про всі доповнення і зміни касаційної скарги потрібно повідомити осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, але приєдналися до касаційної скарги;

2) відкликати касаційну скаргу до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Відкликання касаційної скарги здійснюється шляхом подання до суду касаційної інстанції письмової заяви. Про відкликання касаційної скарги мають бути повідомлені особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але приєдналися до касаційної скарги. При цьому слід мати на увазі, що відкликання касаційної скарги є тим юридичним фактом, що тягне за собою втрату правового значення заяв про приєднання до цієї скарги. Також при відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

За аналогією до частин 2, 5 ст. 300 ЦПК України, вбачається, що поряд з відкликанням касаційної скарги цивільне процесуальне законодавство України допускає процесуальну можливість визнання її повністю або частково обґрунтованою другою стороною касаційного провадження. Втім, визнання касаційної скарги обґрунтованою має враховуватися судом касаційної інстанції лише у випадку наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, що у будь-якому разі не звільняє його від необхідності перевірити законність та обґрунтованість судового рі­шення суду першої або апеляційної інстанції;

3. відмовитися від касаційної скарги до закінчення касаційного провадження.

Про прийняття відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу. У такому разі повтор­не оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.

Цивільне процесуальне законодавство України передбачає процедуру підготовки розгляду справи до касаційного розгляду, метою якої є забезпечення правильного і швидкого вирішення питань щодо касаційної скарги судом касаційної інстанції.

Підготовка розгляду справи до касаційного розгляду складається з послідовних дій судді-доповідача щодо:

1) підготовки доповіді, у якій викладаються обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

Готуючи доповідь для виступу перед колегією суддів касаційної інстанції, суддя-доповідач:

• визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;

• з'ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також обставини, які визнаються чи заперечуються цими особами;

• встановлює коло засобів доказування, на підставі яких суди першої або апеляційної інстанції встановив наявність або відсутність певних обставин;

• вчиняє інші дії, які мають значення для правильного і швидкого вирішення питання щодо касаційної скарги;

2) встановлення складу осіб, які беруть участь у справі. Для цього суддя-доповідач:

• з'ясовує коло осіб, які брали участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій;

• визначає осіб, яких потрібно викликати для розгляду сириці у порядку касаційного провадження.

Усі дії щодо забезпечення підготовки розгляду справи судом касаційної інстанції суддя-доповідач має вчинити одноособово протягом десяти днів з моменту отримання справи.