Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Adm_9474_n_9474_strativne_pravo_lekts_9474__948...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
4.43 Mб
Скачать

4. Учасники адміністративно-правових відносин, їх правоздатність та дієздатність

Учасники адміністративно-правових відносин - це конкретні сторони (юридичні і фізичні особи), наділені обов'язками і права­ми в сфері державного управління, передбаченими і забезпечени­ми адміністративно-правовими нормами і здатні їх практично ре­алізувати. Тут маються на увазі органи виконавчої влади держави, державні службовці, підприємства, установи і організації, трудові колективи, громадські організації та громадяни. Йдеться про всіх суб'єктів адміністративного права, які під впливом юридичних фактів, передбачених гіпотезою відповідної адміністративно-пра­вової норми, стають учасниками (сторонами) адміністративно-пра­вових відносин.

Загальною умовою вступу організацій та осіб в адміністративно-правові відносини є наявність у них адміністративної правоздатності.

Адміністративна правоздатність - це здатність суб'єкта мати юридичні обов'язки і права в сфері державного управління, перед­бачені і забезпечені нормами адміністративного права. Проте, на­явність адміністративної правоздатності - це ще недостатня умова для вступу суб'єкта в адміністративно-правові відносини. Для цьо­го необхідно, щоб суб'єкт володів адміністративною дієздатністю.

Адміністративна дієздатність - здатність суб'єкта практично реалізувати своїми діями у правовідносинах свою адміністративну правоздатність, свої юридичні обов'язки і права, фактично спричи­нювати виникнення суміжних чи постфактних правовідношень.

Поєднання адміністративної правоздатності і дієздатнос­ті створює умови, при яких суб'єкт адміністративного права стає учасником (стороною) адміністративно-правового відношення. Адміністративна правоздатність органів виконавчої влади держа­ви визначається їх компетенцією, якою наділяється кожен із них при утворенні. Компетенція органу фіксує коло здійснюваних ним управлінських функцій і обсяг необхідних для їх реалізації повно­важень (обов'язків і прав).

Фактично, адміністративна правоздатність органу управління окреслює коло його юридично-владних повноважень, що дають йому можливість брати участь в адміністративно-правових відносинах.

Адміністративна правоздатність і дієздатність органів управлін­ня виникає одночасно з їх утворенням і визначенням компетенції. При цьому, зазвичай, органи управління зобов'язані вступати в ад­міністративно-правові відносини, які відіграють роль основного за­собу практичної реалізації належної їм компетенції.

Розрізняють загальну і спеціальну правоздатність і дієздат­ність органів управління.

Загальна правоздатність відображається у наданні органам можливості здійснювати управлінську діяльність в межах їх ком­петенції.

Спеціальна правоздатність доповнює загальну і відобра­жається у можливості органів виконувати специфічні завдання або функції управління, властиві лише цій структурі або конкретному органу (наприклад, контрольно-наглядову, юрисдикційну діяль­ність).

Нерідко створюються органи, призначені винятково для вико­нання подібних завдань (наприклад, державні інспекції, адміністра­тивні комісії).

Як загальна, так і спеціальна правоздатність органів управління проявляється у їх загальній або спеціальній дієздатності. Учасни­ками адміністративно-правових відносин є також структурні під­розділи апарату органів виконавчої влади (наприклад, управління і відділи центрального апарату міністерств, державних комітетів), обсяг адміністративної право- і дієздатності яких визначається ке­рівництвом (керівником) цього органу.

Адміністративна правоздатність і дієздатність державних під­приємств, установ і організацій проявляється в діяльності їх орга­нів управління (наприклад, адміністрації підприємства). Ці орга­ни, в межах своєї компетенції, реалізують адміністративно-правові обов'язки і права, визначені для підприємств, установ і організацій, представляють їх у зовнішніх відносинах адміністративно-правово­го та іншого (наприклад, цивільно-правого) характеру.

Адміністративна правоздатність і дієздатність державних служ­бовців визначається характером їх діяльності і, зазвичай, закріплю­ється або в спеціальних положеннях, або в посадових інструкціях. Ці право- і дієздатність є похідними від компетенції того органу управління, який вони представляють у правовідносинах.

Певною адміністративною право- і дієздатністю наділені громад­ські організації і трудові колективи. Адміністративно-правові норми визначають, зокрема, основні види адміністративно-правових від­носин, в яких беруть участь ці організації і колективи. Адміністра­тивно-правові норми закріплюють повноваження керівних органів громадських організацій в державному управлінні. Адміністративна правоздатність трудових колективів регулюється законодавством про їх участь в управлінні справами підприємства і т. п.

Адміністративною право- і дієздатністю наділені і громадяни. Обсяг адміністративних обов'язків і прав громадян України визна­чається Конституцією України, чинним законодавством, а також відповідними адміністративно-правовими нормативними актами.

Юридичні гарантії реалізації прав і обов'язків громадян, що складають їх адміністративно-правовий статус, встановлені не тіль­ки нормами адміністративного, але й інших галузей права (напри­клад, конституційного права).

Адміністративна правоздатність громадян виникає з моменту народження і припиняється зі смертю громадянина.

Адміністративна правоздатність - це невід'ємна характеристика громадянина, яка може бути лише тимчасово обмежена в порядку і ви­падках, передбачених законодавством (наприклад, при скоєнні злочи­ну і відбуванні кримінального покарання в місцях позбавлення волі).

Адміністративна дієздатність громадянина у повному обсязі виникає при досягненні ним 18-річного віку, але як винятки передбачені і випадки акселерації початку такого процесу під назвою «правова емансипація»(наприклад працевлаштування 16-річної особи з укладанням трудового договору, реєстрація шлюбу неповнолітньої особи).

Що стосується адміністративної дієздатності, то особа може бути визнана тільки судом частково або повністю недієздатною у випадках і в порядку, передбачених законодавчими актами України (наприклад, в результаті психічного захворювання, або щодо хро­нічних алкоголіків та ін.).

Більш детально на суб'єктах адміністративно-правових відно­син ми зупинимося далі, у спеціально відведених для цього темах нашого курсу.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 2

1. Административное право. Общая и Особенная части: Учебник. / Под ред. А. П. Коренева - М.: МВШМ МВД СССР. - 1986. - 487 с.

2. Вопросы теории и практики административно-правового регу­лирования: Межвузовский сборник. - С: Издательство Сверд­ловского университета. - 1983. - 123 с.

3. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № ЗО. - Ст. 141.

4. Советское административное право: Учебник. / Под ред. Ю. М. Козлова. - М.:

5. Сорокин В. Д. Административно-процессуальные отношения. -Ленинград: ЛГУ. - 1968. - 96 с.

6. Субъекты советского административного права: Сборник тру­дов / Под ред. Д. Н. Бахраха. - С: Издательство Свердловского университета. - 1985. - 121 с.

7. Указ Президента України «Про державну реєстрацію норматив­них актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» // Голос України. - 1992. - 8 жовтня.

8. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюд­нення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» // Офіційний вісник України. - 1997. - Число 24. - С. 168.

9. Юридичний словник / Під ред. Б. М. Бабія та ін. - К: Головна редакція УРЕ. - 1983. - 872 с.

10. Юсупов В. А. Актуальные проблемы административного права. // Советское государство и право. - 1991. - № 11. - С. 24-28.

11. Юсупов В. А. Теория административного права. - М.: Юриди­ческая литература. - 1985. - 266 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]