2.2 Відповідальність іноземців

Притягнення до відповідальності іноземців в Україні чітко обу­мовлені у розділі 4 Закону України "Про правовий статус іноземців":

1. Щодо відповідальності за правопорушення, то іноземці, які вчи­нили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах (ст. 29 Закону).

2. Відповідальність за порушення іноземцями встановленого по­рядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштуван­ня, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через те­риторію України до них застосовуються заходи відповідно до за­конодавства України (ст. ЗО Закону).

3. Підстави скорочення терміну тимчасового перебування в Україні іноземця, який порушує законодавство України, якщо ці порушен­ня не передбачають адміністративної аби кримінальної відповідаль­ності (ст. 31 Закону). Такий термін може бути також скорочений, якщо в іноземця відпали підстави для його подальшого перебуван­ня в Україні. Рішення про скорочення терміну тимчасового перебу­вання іноземця в Україні приймається органами внутрішніх справ.

4. Іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопору­шення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконан­ня адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після від­буття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебу­вання з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу вну­трішніх справ видворення іноземця за межі України може супро­воджуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчис­люються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України (ст.32 Закону).

4.1. Крім наведених вище випадків іноземець може бути видво­рений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України з подальшими повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця грубо порушують законодавство про статус іноземців, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (ч. 2 ст. 32 Закону).

4.2. Іноземець зобов'язаний покинути територію України у тер­мін, зазначений у рішенні про видворення, але не пізніше ніж через ЗО днів після прийняття вказаного рішення. У разі при­йняття рішення про видворення іноземця за межі України у нього негайно анулюється віза та вилучаються інші докумен­ти на право перебування в Україні. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають, за санкцією прокурора, затриманню і видворенню у примусовому порядку. Затримання допуска­ється лише на термін необхідний для видворення.

4.3. Рішення органів внутрішніх справ або Служби безпеки України про видворення іноземця з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рі­шення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку. Видво­рення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.

4.4. Іноземці, які підлягають видворенню, відшкодовують ви­трати, пов'язані з видворенням у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці не мають коштів для від­шкодування витрат, пов'язаних із видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

4.5. Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих іноземців, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживан­ня, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення терміну перебування, в порядку, встановленому законом, відшкодовують витрати, завдані державі видворен­ням зазначених іноземців.

Необхідно зазначити, що у випадку, якщо міжнародним договором України встановлені інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору (ст. 33 Закону).

Положення Закону України "Про правовий статус іноземців" не за­чіпають встановлених законодавством України і міжнародними дого­ворами України привілеїв та імунітетів, які надаються співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам (ст. 34 Закону).