3. Управління внутрішніми справами як самостійна галузь державного управління та його основні принципи

Як відомо, державне управління поділяється на сфери і галузі. До сфери входять питання управління загального, надвідомчого характеру (планування, стандартизація). До галузі відноситься організація управ­ління однорідними, об'єктивно пов'язаними між собою підприємствами, установами, організаціями, що функціонують в тій чи іншій сфері госпо­дарського, соціально-культурного чи адміністративно-політичного життя.

Самостійною галуззю управління в адміністративно-політич­ній сфері є управління внутрішніми справами. Ця галузь має свої специфічні об'єкти управління. Управління внутрішніми справами поділяється на підгалузі, які знаходяться в різноманітних управлін­ських зв'язках між собою.

Зміст галузі «внутрішні справи» має складний багатоструктурний характер.

До цієї галузі належать:

- охорона громадського порядку і боротьба зі злочинністю;

- гарантування безпеки дорожнього руху; охорона власності; га­рантуванні пожежної безпеки;

- здійснення дозвільної системи;

- виконання кримінальних покарань та інші.

Усі перераховані напрямки об'єктивно ваємопов'язані, що до­зволяє їх розглядати як досить складну, але єдину цілісну галузь управління.

Управління внутрішніми справами - це діяльність компетент­них органів держави по забезпеченню охорони громадського поряд­ку і громадської безпеки, охорони власності, особи, прав і законних інтересів громадян, захисту їх від злочинних та інших протиправних посягань, а також створення нормальних умов для діяльності дер­жавних і громадських організацій, праці і відпочинку громадян.

Управління внутрішніми справами має свою специфіку, що про­являється у правоохоронному характері управління.

Воно має на меті:

- втілення в життя законів і підзаконних актів; попередження правопорушень;

- створення умов державним органам, підприємствам, установам, організаціям і громадянам для реалізації їх прав і покладених на них обов'язків;

- виховання у громадян правосвідомості, поваги до норм права і правил людського співіснування.

Управління внутрішніми справами характеризується також єдиноначальництвом, високою службовою дисципліною. Органи внутрішніх справ, які здійснюють управління в цій галузі, не тіль­ки організують, але й практично здійснюють охорону громадського порядку і ведуть боротьбу зі злочинністю. Значна кількість праців­ників органів внутрішніх справ мають статус представників влади, наділені правом застосовувати заходи адміністративного примусу.

З наукової точки зору управління є складною динамічною сис­темою, до якої входить велика кількість суб'єктів та об'єктів управ­ління різного рівня, що взаємодіють між собою.

Динамізм системи управління виявляється в тому, що кожна його ланка, будучи суб'єктом управління щодо нижчих підлеглих ланок, своєю чергою, є об'єктом управління з боку вищих ланок. Ко­жен орган внутрішніх справ має такі взаємозв'язки.

За характером взаємозв'язки та взаємодії можна визначити таким чином:

- з вищими та нижчими органами внутрішніх справ (підпорядку­вання та керівництво), з іншими органами і службами (взаємодія);

- взаємодія всередині самого органу внутрішніх справ (структур­них підрозділів, окремих співробітників);

- з різноманітними державними і громадськими організаціями при вирішенні завдань щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю (суд, прокуратура, СБУ, підприємства тощо);

- з органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями.

Особливості управління органами внутрішніх справ

1. Наявність спеціального об'єкта впливу.

2. Значні повноваження, якими наділені ОВС.

3. Необхідність постійної взаємодії з іншими правоохоронними органами, державними та громадськими інститутами.

4. Форми централізованого підпорядкування та внутрішнього розпорядку.

5. Наділення підрозділів слідства та дізнання правами процесу­альної самостійності.

6. Необхідність прийняття управлінських рішень в умовах дефіци­ту часу та інформації.

7. Необхідність постійного удосконалення діяльності по зв'язкам із громадськістю.

Організація і діяльність органів внутрішніх справ, крім загаль­ного законодавства, регулюється також і спеціальними відомчими положеннями, статутами, настановами.

Оскільки управління внутрішніми справами є галуззю держав­ного управління, то воно здійснюється згідно з основними прин­ципами управління, які ми розглянули вище. Розглянемо, як про­являються окремі з цих принципів у галузі державного управління внутрішніми справами.

Участь громадськості в управлінні внутрішніми справами є не­обхідною умовою підвищення ефективності діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ. Основними формами активної участі громадян в охороні громадського порядку є масові громадські орга­нізації (наприклад, професійні спілки, громадські рухи), організації і органи громадської самодіяльності (вуличні, будинкові, батьків­ські комітети тощо), спеціальні громадські формування по охороні громадського порядку і профілактиці правопорушень (добровільні народні дружини, громадські пункти охорони правопорядку, ради профілактики правопорушень, товариські суди тощо). Громадяни також беруть участь у діяльності органів внутрішніх справ як поза­штатні працівники міліції.

Централізм в управлінні внутрішніми справами проявляється в поєднанні централізованого керівництва при вирішенні основних питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю з децентралізацією оперативних функцій, широкою організаційною самостійністю та ініціативою апаратів і служб органів внутрішніх справ у вирішенні покладених на них завдань.

Конкретним проявом централізму в управлінні внутрішніми справами є також поєднання єдиноначальництва в керівництві апа­ратами і службами органів внутрішніх справ та персональної відпо­відальності керівника за стан справ з колегіальним обговоренням основних питань службової діяльності.

Органи внутрішніх справ організують свою роботу на основі су­ворої службової дисципліни. Наказ керівника є законом для підлег­лого. Вказівки начальника не обговорюються, а виконуються.

Принцип рівноправності громадян в управлінні внутрішніми справами полягає в тому, що всі громадяни, незалежно від похо­дження, соціального і майнового стану, расової і національної на­лежності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, партійної належності та інших обставин, мають право на службу в органах внутрішніх справ та їх апараті, посідати ту чи іншу посаду. Незначні обмеження пов'язані тільки з віком, фі­зичними даними, рівнем освіти кандидатів на службу в органи вну­трішніх справ.

Принцип рівноправності громадян полягає також у тому, що ор­гани внутрішніх справ забезпечують охорону прав і свобод усіх без винятку громадян, незалежно від наведених вище обставин.

Найважливішим принципом державного управління в галузі внутрішніх справ є дотримання законності. Діяльність органів вну­трішніх справ та їх посадових осіб має державно-владний характер, зачіпає суб'єктивні права та інтереси конкретних осіб. Вони наді­лені певними повноваженнями і виступають в інтересах і від імені держави. Будь-які відхилення від вимог закону мають значну сус­пільну шкоду, підривають авторитет держави загалом. Тому органи внутрішніх справ та їх працівники повинні діяти в межах наданих їм повноважень і в установленому законом порядку.

Щодо організаційних принципів побудови та діяльності органів внутрішніх справ, то тут слід зазначити, що основним принципом побудови ОВС є лінійно-функціональний принцип. Цей принцип поєднує переваги лінійного та функціонального принципів - єдино-начальництво і ефективний контроль за діяльністю усіх ланок сис­теми органів внутрішніх справ з високим рівнем функціонального керівництва.

Організаційними принципами діяльності органів внутрішніх справ є одноособова відповідальність керівників за результати робо­ти органів і служб, раціональний розподіл повноважень, рівномір­не робоче навантаження служб і окремих працівників, поєднання єдиноначальництва і колегіальності при прийнятті найважливіших рішень.

Таким чином, управління внутрішніми справами - це само­стійна галузь державного управління в адміністративно-політичній сфері. Ця галузь має свої специфічні об'єкти управління. Управ­ління внутрішніми справами поділяється на підгалузі, які тісно взаємопов'язані між собою.

Управління внутрішніми справами - це діяльність компетентних органів держави по забезпеченню і охороні громадського порядку і громадської безпеки від злочинних та інших протиправних посягань.

Управління внутрішніми справами має свою специфіку, яка про­являється в правоохоронному характері управління.

Управління внутрішніми справами, як і іншими галузями дер­жавного управління, здійснюється за певними принципами, основни­ми з яких є дотримання законності, широка участь громадян та рівно­правність громадян в управлінні внутрішніми справами, централізм.

Побудова системи органів внутрішніх справ враховує специфіку їх діяльності. Основним принципом їх побудови є лінійно-функціо­нальний принцип. Організаційними принципами діяльності органів внутрішніх справ є одноособова відповідальність керівників за резуль­тати роботи підпорядкованих органів і служб, раціональний розподіл повноважень та поєднання єдиноначальництва і колегіальності.