5.4. Економічні методи

Головна сфера застосування економічних методів - управлін­ня виробництвом, де вони виступають як способи реалізації вимог економічних законів. Основою змісту методів, що розглядаються, є економічний розрахунок, який здійснюється в двох формах: прямого

централізованого розрахунку та господарського розрахунку. Прямий економічний розрахунок базується на централізованому розподілі та перерозподілі матеріальних, трудових та фінансових ресурсів з метою досягнення ефективності суспільного виробництва. Господарський розрахунок ґрунтується на товарних відносинах, з урахуванням но­вого соціального змісту та використання вартісних показників.

Економічні методи застосовуються, насамперед, в управлінській діяльності підрозділів державної служби охорони, які забезпечують збереження власності на об'єктах народного господарства. Еконо­мічна ефективність діяльності цієї служби може визначатися через відношення загальної вартості матеріальних збитків від злочинних посягань, які були попереджені, до суми затрат на збереження ма­теріальних цінностей. Аналогічні підходи можна застосовувати при економічній оцінці діяльності підрозділів пожежної охорони.

Економічні методи дозволяють більш раціонально використо­вувати ресурси. Щоб підвищити можливість економічних важелів у невиробничій сфері, зокрема, в управлінні органами внутрішніх справ, треба знати характер та особливості вияву економічних за­конів у діяльності відповідних служб та підрозділів, специфіку вза­ємодії останніх із системою економіки. Тільки з урахуванням цього можливе успішне застосування економічних методів.

Аналіз діяльності органів внутрішніх справ з економічних пози­цій умовно має два аспекти. Перший з них пов'язаний із вивченням питань взаємодії цих органів з народногосподарською системою, визначенням їх місця в ній. Вирішення таких питань дозволяє еко­номічно оцінювати внесок органів внутрішніх справ у розвиток на­родного господарства.

Другий аспект аналізу передбачає визначення питань еконо­мічного обґрунтування безпосереднього ресурсного (фінансового, матеріального, технічного) забезпечення формування органів вну­трішніх справ, застосування категорій економічної ефективності для оцінки роботи їх служб та підрозділів. Органи внутрішніх справ, виконуючи покладені на них функції, використовують значні кошти з національного доходу у вигляді бюджетних асигнувань. Суспіль­ство та держава постійно висувають завдання щодо необхідності найбільш ефективного їх використання.

5.5. Соціально-психологічні методи

Ефективність діяльності органів внутрішніх справ залежить не тільки від організаційного, інформаційного, технічного, кадрового та іншого забезпечення, а й від характеру соціально-психологічних відносин, що складаються у колективі. Як відомо, соціально-пси­хологічні відносини характеризуються: спільністю мети трудової діяльності, організаційною оформленістю, спільною громадською роботою, будуються на основі взаємодопомоги та співробітництва. Тому соціальний розвиток колективу є одним з резервів підвищення ефективності та якості роботи. Важливе значення мають соціально-психологічні методи управління.

Види психологічних методів	Метод професійного відбору
	Методи психологічного стимулювання (мотивації)
	Методи комплектування малих груп і колективів
	Методи гуманізації праці

Соціально-психологічні методи управління покликані впливати на стосунки між людьми, сприяти створенню в колективі найспри­ятливішого психологічного клімату. Ефективна трудова діяльність колективу багато в чому залежить від неформальних взаємостосун­ків його членів. Неформальна структура колективу може сприяти успішному функціонуванню системи, а може, навпаки, стати пере­поною. Тому об'єктом застосування соціально-психологічних мето­дів переважно є неформальні стосунки, розумний і вмотивований вплив на які забезпечує згуртовану, дружну роботу колективу. Пси­хологічна сумісність співробітників, своєю чергою, визначається спільністю їх інтересів, потреб, професійним рівнем та ставленням до праці. Такі чинники повинні враховуватися при формуванні ко­лективу, особливо при створенні малих груп, зокрема слідчо-опера­тивних, для виконання тих чи інших службових завдань.

Важливим комплексним методом управління є соціальне пла­нування, яке все більше практикується в органах внутрішніх справ. Головна його мета - вдосконалення соціальної структури ланок цієї системи, зближення кваліфікації різних категорій співробітників, підвищення загальноосвітнього та професійного рівня особового складу, розвиток його трудової та громадської активності, поліп­шення умов праці, побуту та відпочинку. Однорідність соціального складу, спільність мети, характеру праці, однаковий рівень профе­сійної та освітньої підготовки - все це сприяє згуртуванню колек­тиву. Соціальне планування в органах внутрішніх справ багато в чому пов'язане з відбором, розстановкою, навчанням та вихованням кадрів, з формуванням у співробітників наукового світогляду, роз­витком творчої ініціативи особового складу.