6. Методи переконання і примусу в діяльності органів внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ реалізують свої завдання по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю згідно з Конститу­цією та законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про попереднє ув'язнення" та іншими законодав­чими і нормативними актами органів виконавчої влади.

Найбільш значною за обсягом регульованих і охоронюваних суспільних відносин у сфері управління внутрішніми справами є адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. При цьому, на відміну від оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності, можливості для використання методу переконання в ад­міністративно-правовій охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями надзвичайно великі.

Зрозуміло, що адміністративні правопорушення, з якими зазви­чай стикаються працівники міліції у сфері правоохоронної діяль­ності, не мають такої суспільної небезпеки як злочини, а особи, що їх вчиняють, звичайно, не є небезпечними і злісними порушниками. Тому переконання в адміністративній діяльності ОВС є дієвим засо­бом попередження і припинення адміністративних правопорушень, а також виховання правопорушників.

В адміністративній діяльності ОВС переконання має на меті:

а) виховання у громадян внутрішньої потреби і стійкої звички пра­вомірної поведінки;

б) попередження протиправних вчинків;

в) позитивний соціально-реадаптаційний вплив на правопоруш­ників.

Необхідність досягнення вказаних цілей передбачає викорис­тання різних норм переконання, системи заходів впливу на свідо­мість і поведінку громадян.

В адміністративній практиці ОВС розділяють такі основні фор­ми переконання:

• виховна робота серед населення та індивідуальна робота з гро­мадянами, схильними до вчинення правопорушень;

• агітаційно-пропагандистська діяльність;

• критика антигромадської поведінки і створення навколо осіб, що її допустили, обстановки загального засудження;

• вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду охорони громадського порядку, профілактики правопорушень;

• інформування державних органів, громадських організацій і населен­ня про стан охорони громадського порядку на конкретній території;

• заохочення громадян за активну участь в охороні громадського порядку, боротьбі з правопорушеннями і злочинністю.

Широко застосовуються в діяльності органів внутрішніх справ і заходи адміністративного примусу. Застосування заходів приму­су відбиває державно-владний характер повноважень працівників органів внутрішніх справ. Виявляючи порушення громадського по­рядку або натикаючись на опір своїм законним вимогам, працівни­ки міліції повинні самостійно і не зволікаючи застосовувати заходи адміністративного примусу для попередження або припинення про­типравних дій, для покарання осіб, що вчинили правопорушення. У законі України "Про міліцію", Статуті патрульно-постової служби міліції визначені зміст конкретних заходів адміністративного при­мусу, мета, підстави і порядок їх застосування.

Зміст заходів адміністративного примусу полягає у нанесенні (спричиненні) особі моральної, матеріальної або фізичної шкоди, певного обмеження її особистих або майнових прав.

Насамперед, перед працівниками органів внутрішніх справ по­стає мета попередження правопорушень, недопущення порушень громадського порядку. Оскільки не завжди вдається попередити правопорушення, працівники міліції застосовують заходи адміні­стративного примусу з метою припинення протиправних дій. У тих випадках, коли за припиненням правопорушення виникає необхід­ність у додатковому впливі на правопорушника, адміністративний примус застосовується з метою покарання осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень.

Працівники міліції, забезпечуючи громадський порядок, вико­ристовують та застосовують заходи адміністративного примусу, які були розглянуті вище.

Адміністративно-попереджувальні заходи, що застосовують­ся працівниками міліції: перевірка документів, входження в житлові приміщення громадян, на територію підприємств, установ та організа­цій, на земельні ділянки, припинення або обмеження руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках, використання транспортних засобів у службових цілях, адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, особистий огляд, огляд речей та ін.

Серед заходів адміністративного припинення розрізняють зви­чайні та особливі заходи припинення.

До звичайних заходів адміністративного припинення належать: вимога припинити протиправні дії, заборона експлуатації тран­спортних засобів, що мають технічні несправності, призупинення діяльності об'єктів дозвільної системи тощо.

Особливі засоби адміністративного припинення пов'язані із за­стосуванням зброї, спеціальних засобів, прийомів рукопашного бою тощо. Застосовуються у тому випадку, коли правопорушник чинить активну протидію або злісну непокору законній вимозі працівника міліції. Порядок і підстави застосування вогнепальної зброї, спеці­альних засобів та фізичної сили працівниками міліції визначений у законі України "Про міліцію".

Працівники міліції, виконуючи свої функції по охороні гро­мадського порядку і громадської безпеки, застосовують перед­бачені чинним законодавством заходи адміністративно-про­цесуального забезпечення: доставлення порушника до органу внутрішніх справ, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, складання протоко­лу, відсторонення водіїв, що керують транспортними засобами у стані сп'яніння, від керування цими транспортними засобами та огляд їх на стан сп'яніння.

Органи внутрішніх справ наділені правом адміністративної юрисдикції, тобто вони мають право розглядати справи про адміні­стративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на порушників. Компетенція ОВС щодо розгляду справ про адміні­стративні правопорушення визначена у статті 222 КУпАП.

Органи внутрішніх справ мають право накладати такі види стяг­нень на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення:

• попередження;

• штраф;

• оплатне вилучення предмета, що став знаряддям або безпосеред­нім об'єктом вчинення правопорушення, конфіскація предмета, що став знаряддям або безпосереднім об'єктом вчинення пра­вопорушення, а також грошей, одержаних внаслідок вчинення правопорушення, позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, органи внутрішніх справ мають право анульовувати дозволи на право зберігання і носіння мисливської вогнепальної зброї, здійснювати видворення за межі України іноземних громадян.

Органи внутрішніх справ виконують постанови суду про накла­дення таких адміністративних стягнень як виправні роботи і адміні­стративний арешт.