Ситуаційні завдання

Завдання 4.15. Центральний банк проводить політику «дорогих грошей». На скільки зміниться грошова маса, якщо норма обов'язкових резервів становить 20%, а на ринку представлені державні цінні папери на суму 40 млрд. грн.

Завдання 4.16. Проводячи політику «дешевих грошей» центральний | банк вирішив зменшити грошову пропозицію на суму 10 млрд. дол. Відомо, що облігації на суму 1 млрд. дол. купуються населенням за рахунок готівки, інші - за рахунок коштів, що зберігаються в комерційних банках. Норма обов'язкових резервів - 20%. На яку суму центральний банк готовий придбати державні цінні папери?

Завдання 4.17. Обсяг номінального ВВП у країні дорівнює 4000 млрд. грн., швидкість обігу грошей - 4, грошовий мультиплікатор - 2,5. Який обсяг державних цінних паперів повинен бути представлений на ринку й із чиєї сторони, щоб необхідний обсяг грошової маси забезпечив безінфляційний розвиток економіки?

Завдання 4.18. Як варто змінити прибутковість державних цінних паперів центральному банку, щоб зменшити грошова пропозиція, якщо ставка по кредитах, що представляють комерційними банками, становить 20% річних, ставка по депозитах - 10% річних, а прибутковість по цінних паперах - 5% річних?

Завдання 4.19. Як зміниться грошова маса в економіці, якщо центральний банк представить на ринок державні цінні папери на суму 200 млн. грн., збільшивши при цьому їхня прибутковість до 20% річних й одночасно знизивши норму обов'язкових резервів до 10% річних за умови, що ставка відсотка по кредитах становить 15%?

Завдання 4.20. Який з інструментів грошово-кредитного регулювання є більше діючим і чому:

а) зміна прибутковості по державних цінних паперах,

б) зміна норми обов'язкових резервів.

Облікова політика

Третім методом грошово-кредитної політики центрального банку є облікова політика, відповідно до якої при зміні ставки облікового відсотка (ставки рефінансування) комерційні банки зменшують або збільшують обсяг векселів, що враховують, що позначається на грошовій масі.

Облікова політика (вірніше - переоблікова політика) укладається в тім, що центральний банк із комерційні векселі комерційних банків. При необхідності збільшення грошової маси в економіці (кредитної експансії) центральний банк установлює для банків сприятливі умови обліку векселів. При цьому вони одержують більшу суму грошей, що може бути спрямована в економіку або за допомогою комерційних векселів підприємств, або шляхом видачі кредиту. Пропозиція кредитів зростає, що зменшує його ціну, а отже, сприяє збільшенню інвестицій і ВВП. В умовах «перегріву» економіки центральний банк змінює умови переобліку векселів у протилежну сторону, і комерційним банкам стає вигідніше викупити в нього векселя. Це зменшує грошову масу комерційних банків, а виходить, знижується розмір кредитної маси, що підвищує ставку відсотка, зменшує інвестиції й ВВП.

Приклад 4. В умовах перегріву економіки центральний банк збільшив дисконтну ставку з 5 до 10% і запропонував до переобліку векселя, номіналом 100 грн. на суму 200 тис. грн. Як зміниться грошова маса в економіці за умови, що норма обов'язкових резервів становить 10%?

Рішення. Ціна векселя знизиться з 95 грн. до 90 грн., тому комерційний банк буде зацікавлений придбати векселі по більше низькій ціні, щоб надалі реалізувати їх по номіналі. Комерційні банки, які купують векселя, вилучать необхідну суму з обігу, тобто замість видачі кредитів підприємствам викуплять векселя в центрального банку, тому з урахуванням мультиплікації грошова маса зменшиться на 200*1/01=2000 тис. грн.

Приклад 5. Як повинна змінитися дисконтна ставка центрального банку, якщо в країні спостерігається дефіцит грошової маси в розмірі 500 тис. грн. при нормі обов'язкових резервів 20%?

Рішення. Центральний банк повинен здійснити політикові кредитної експансії, тобто запропонувати комерційним банкам сприятливі умови для переобліку комерційних векселів. Це буде здійснено за допомогою зменшення дисконтної ставки.