Питання для самоконтролю

1. Поняття, об'єкти та суб'єкти грошово-кредитної політики.

2. Вимоги до банківської системи та до грошового ринку як до скла­дових інституційної основи грошово-кредитної політики.

3. Визначення стратегічних цілей грошово-кредитної політики.

4. Необхідність використання центральними банками проміжних та оперативних цілей грошово-кредитної політики.

5. Критерії для відбору цілей.

6. Таргетування інфляції, процентної ставки, грошової маси, валютного курсу.

7. Основні ланки передавального механізму грошово-кредитної політики у короткостроковому періоді та у довгостроковому.

8. Вплив грошово-кредитної політики на національну економіку.

9. Переваги грошово-кредитної політики та притаманні їй обмеження.

10. Типи грошово-кредитної політики.

11. Політика грошово-кредит­ної рестрикції (політика дорогих грошей): спрямованість, умови застосування, види, наслідки реалізації.

12. Політика грошово-кре­дитної експансії (політика дешевих грошей): спрямованість, умо­ви застосування, види, наслідки реалізації.

13. Грошово-кредитна політика —- складова кон'юнктурної політики держави

14. Взаємозв'язок та порівняльний аналіз грошово-кредитної та фіскальної політики.

15. Кейнсіанський та монетаристський підходи до грошово-кредитної політики.

16. Особливості прояву та роль гро­шово-кредитної політики в умовах відкритої економіки.

17. Особливості визначення та реалізації грошово-кредитної полі­тики в Україні на різних етапах ринкової трансформації економі­ки.

18. Експансійний характер грошово-кредитної політики у 1991 — 1994 рр.

19. Реалізація рестрикційної грошово-кредитної політики у 1995—1998 рр.

20. Грошово-кредитна політика на сучасному етапі в умовах переходу від стагнації до економічного зростання.

Тестові завдання

1. Грошово-кредитна політика – це:

1. комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни;

б) заходи, які спрямовані на впровадження заздалегідь, направлені на впровадження програми грошово-кредитної політики;

в) політика спрямована на отримання максимального ВВП, при мінімальних видатках з державного бюджету.

2. Головною уповноваженою державою інституцією, яка відповідає за розроблення і реалізацію монетарної політики є:

1. Кабінет міністрів;

б) Верховна Рада;

в) Національний банк України.

3. Об’єкти монетарної політики:

a)Первинні і вторинні;

б) Повні та неповні;

в) Кінцеві та безпосередні.

4. Цілі (завдання ) поділяються на групи:

a)Стратегічні, проміжні й поточні;

б) Цільові й довільні;

в) Плановані та оперативні.

5. Характерною рисою проміжних цілей є те що:

f)Вони встановлюються на тривалий часовий інтервал;

б) Вони встановлюються на короткий часовий інтервал;

в) Вони встановлюються на термін до 1 року.

6. Ефективність монетарної політики залежить від:

a)Ефективного виконання монетарної політики;

б) Підкріплення монетарної політики достатньою правовою базою;

в) Надійності передавального механізму між монетарними командами (змінами) та змінами обсягів виробництва (ВВП).

7. На які найпоширеніші типи поділяють грошово-кредитну політику:

1. Емісійну;

б) Політику максимізації;

в) Політику монетарної експансії та політику рестрикції.

8. Що не є складовою загальної економічної політики:

1. Структурна політика;

б) Політика конкуренції;

в) Соціальна політика;

г) Політика втручання;

д) Кон’юнктурна політика.

9. Хто здійснює контроль за виконанням затверджених параметрів, показників та індикаторів грошово-кредитної політики:

a)Кабінет міністрів;

б) Міністерство фінансів;

в) Рада НБУ.

10. На якій основі складається проект основних засад грошово-кредитної політики?

a)Досвіду розвинутих країн;

б) Ефективності попередньої політики;

в) Одержаних матеріалів від підрозділів НБУ та власних прогнозних і аналітичних розрахунків фахівців Ради НБУ.