Ситуаційні завдання

Завдання 4.8. Економіка перебуває в умовах економічного "бума". Грошова маса в обігу становить 500 000 дол. Норма обов'язкових резервів - 10%. Що повинен зробити центральний банк, щоб запобігти кризі?

Завдання 4.9. Допустимо, загальна сума внесків у комерційний банк становлять 100 тис. грн., загальна сума резервів - 37 тис. грн., а норма обов'язкових резервів - 10%. Який розмір позичок може видати цей банк і вся банківська система в цілому?

Завдання 4.10. Норма обов'язкових резервів банку становить 20%, безстрокові чекові внески в банк - 300, готівка - 15, сума резервних відрахувань - 75. Які надлишкові резерви банку?

Завдання 4.11. Припустимо, що в банк, у якого немає надлишкових резервів, приходить вкладник і приносить 600 дол. наявними. Банк додає ці гроші до своїх резервних відрахувань у центральний банк. Потім видає позичку в розмірі 300 дол. Як зміниться пропозиція грошей?

Завдання 4.12. У системі комерційних банків тільки один банк мав надлишкові резерви на суму 100 тис. грн. Це дозволило йому видати позичку, причому в максимально можливому розмірі. Позичальник одержав половину позички у формі відкриття поточного рахунку, а другу - у вигляді готівки, які банк із цією метою взяв із центрального банку. Якщо відомо, що норма резервних відрахувань становила 20%, а отримана готівка не повернулися назад, те який ріст пропозиції грошей.

Завдання 4.13. Обсяг номінального ВВП у країні 4000 млрд. грн., швидкість обігу грошей дорівнює 4, а грошовий мультиплікатор - 0,16. Який обсяг коштів необхідний?

Завдання 4.14. Як збільшення грошової маси на 4 млрд. грн. змінить пропозицію грошей, якщо норма обов'язкових резервів дорівнює 0,10, норма внутрішніх резервів - 0,15, а обсяг депозитів перевищує обсяг готівки у два рази?

Політика відкритого ринку

Наступним методом грошово-кредитної політики виступає політика відкритого ринку, де відбувається покупка-продаж державних цінних паперів з метою збільшення або зменшення грошової маси в економіці. Механізм її дії аналогічний розглянутому вище. При спаді економіки центральний банк зацікавлений у росту грошової маси в обігу, тому він намагається збільшити кошти комерційних банків, що підвищить пропозицію грошей на ринку. Для цієї мети центральний банк шляхом установлення певної прибутковості (або умов) намагається викупити в комерційних банків цінні папери. Комерційні банки, продавши частину своїх активів у вигляді державних цінних паперів, одержують можливість розширити кредитування реального сектора, що приводить до збільшення пропозиції кредитів (кредитна експансія) і знижує ціну кредиту (відсоток). У результаті банк може розмістити більша кількість коштів у вигляді кредитів, що безпосередньо позначається на росту ВВП. Під час підйому економіки для деякого її стримування центральний банк, навпаки, проводить продаж державних цінних паперів, зменшуючи в такий спосіб вільні кошти комерційних банків і знижуючи пропозицію кредитів. Це підвищує процентну ставку, зменшує обсяг інвестицій й як слідство - обсяг ВВП.

Приклад 2. Проводячи політикові «дорогих грошей», центральний банк вирішив продати державні облігації на суму 10 млрд. дол. Відомо, що облігації на суму 1 млрд. дол. купуються населенням за рахунок готівки, а інші - за рахунок коштів, що зберігаються в комерційних банках. Норма обов'язкових резервів - 20%. Як зміниться в цьому випадку грошова маса?

Рішення. Комерційні банки здобувають облігації на суму 9 млрд. дол. З урахуванням ефекту мультиплікації пропозиція грошей зменшиться на 9 млрд. дол. • 1/0,2, тобто на 45 млрд. дол. Якщо врахувати, що зменшилися й грошові запаси населення, то загальний обсяг грошової маси скоротиться на 46 млрд. дол.

Приклад 3. В умовах високої інфляції (20% річних) центральний банк намагався зменшити грошову масу в обігу за допомогою політики відкритого ринку. Які міри повинен почати банк, щоб знизити інфляцію до 10% річних за умови, що грошова маса становила 200 млрд. грн., | а норма мінімальних резервів - 20%.

Рішення. Оскільки інфляція повинна скоротитися вдвічі, те за інших рівних умов і грошову масу потрібно зменшити у два рази. Отже, центральний банк повинен продати державні цінні папери на суму 100 млрд. грн. з урахуванням ефекту мультиплікатора ця сума буде в п'ять разів менше, тобто 20 млрд. грн.