Ситуаційні завдання

Завдання 4.1. 1 дол. США дорівнює 0,757 євро; та 1,95 швейцарського франка. Визначте крос курс німецької марки до швейцарського франка.

Завдання 4.2. Резидент України бере кредит в Польщі сумою

3 млн. євро за ставкою 8 % річних. Потім конвертує кредит в гривні за курсом готівкових угод і розміщує його на національному ринку під 15 % річних. Спот-курс євро до грн.. — 100 EUR/1050,24 грн. Термін дії операції — 12 місяців (для євро процентний рік складає 365 днів, для гривні — 360 днів).

1. Визначте, скільки гривні буде викуплено і яку суму в євро повинен сплатити клієнт.

2. Обчисліть безприбутковий і беззбитковий форвардний курс.

3.Розрахуйте нижню межу курсу, за якою валютний процентний арбітраж дасть прибуток.

4. Визначте звичайну форвардну маржу.

Завдання 4.З. Визначте крос-курс при купівлі 12 тис. доларів США за гривні, якщо 1 євро = 10,5024 грн. = 1,3145 долара.

Завдання 4.4. Визначте крос-курс при продажу 5 тис. євро за гривні, якщо 1 долар = 0,8000 євро = 7,98000 грн.

Завдання 4.5. Розрахуйте крос-курс при продажу 80 тис. грн. за долари США, якщо 1 грн. = 0,1252 долара, 1 долар = 0,8000 євро.

Завдання 4. 6. Яка сума необхідна для купівлі 80 тис. грн. у доларах, якщо 1 грн. = 0,0952 євро, 1 євро = 1,3000 долара.

Завдання 4.7. Підприємство "Добрий ранок" має намір розмістити власні валютні кошти сумою в 1 млн. дол. США на депозит у банку "Ласкаво просимо" терміном, на 6 місяців. Банком встановлено такі процентні ставки:

— за доларовими 6-місячними депозитами — 9 % річних;

— за гривневими 6-місячними депозитами — 16 % річних;

— за доларовими 6-місячними кредитами — 17 % річних;

---за гривневими 6-місячними кредитами — 24 % річних,

крім того, банк встановив крос-курс долара США до гривні:

100 USD/UAH = 800,0000

Отже, підприємство має 2 варіанти депонування коштів: у вигляді валютного депозиту та у вигляді гривневого депозиту. Який варіант більш вигідний для підприємства ?

Бібліографічний список

[ 7,18, 33, 45, 56, 68, 71]

Змістовий модуль 4. Грошово-кредитна політика

Практичне заняття № 2

Тема 10. Інструменти грошово-кредитної політики

Мета заняття: Ознайомитись з основними інструментами грошово-кредитної політики

План практичного заняття

1.Інструменти прямого впливу центрального банку на грошовий ринок і економічні процеси

2. Політика обов'язкового резервування

Методичні рекомендації до практичного заняття

В умовах розвитку сучасної банківської системи особлива роль належить центральному банку як представникові першого ярусу банківської системи.

Центральний банк у цей час є в кожній країні. Його виникнення в першу чергу було пов'язане з монополізацією грошового обігу. Згодом на нього були покладені й інші важливі функції. Так, центральний банк виконує функції: банку банків, є кредитором останньої інстанції для банків, здійснює розрахунки, у той же час він і банк уряду, хоронитель золотовалютних резервів, що виступають як балансуюча стаття платіжного балансу, на нього ж покладені банківський нагляд і контроль.

Найважливішою функцією центральних банків починаючи із другої половини XX в. стало грошово-кредитне регулювання економіки, основи якого були закладені Дж. М. Кейнсом в 1936 р. у книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей». В умовах Великої депресії виникла необхідність висновку економіки із цього стану. Кейнс запропонував теорію дефіцитного фінансування економіки, що могло допомогти збільшити темпи її росту й стимулювати розвиток. Кейнс розробив схему грошово-кредитного регулювання М - % - I - Y, тобто зміна грошової маси (М) приводить до зміни відсотка (%), що позначається на інвестиціях (I) і відображається на ВВП (Y). На різних етапах промислового циклу центральний банк завдяки своєму положенню має можливість або збільшувати грошову масу в економіці (проводити кредитну експансію), що згодом приводить до збільшення ВВП, або зменшувати її (кредитна рестрикція), слідством чого є подорожчання грошей, зниження інвестицій і зменшення ВВП.

У результаті основними методами збільшення або зменшення грошової маси стають не елементарне «друкування грошей» або фіскальне їхнє вилучення, а вплив на наявну в країні грошову масу за допомогою регулювання грошових потоків комерційних банків. На грошовому ринку в якості головних «продавців» коштів виступають комерційні банки, а покупців - корпорації, населення, держава.

Періодично вони можуть мінятися ролями. Загальний же обсяг грошової маси на ринку залежить від центрального банку. Виступаючи як кредитор комерційних банків, він завжди має можливість збільшити або скоротити грошову масу.

Основними методами грошово-кредитної політики центрального банку є наступні: політика обов'язкового резервування, політика відкритого ринку, облікова політика. Розглянемо кожний із цих методів докладніше.

Політика обов'язкового резервування

Найпоширенішим інструментом впливу на грошову масу комерційних банків виступає політика мінімальних обов'язкових резервів, під якими розуміється частина притягнутих коштів, що перераховує (збережена) у центральному банку. Норму такого відрахування регулює сам центральний банк, що й дає йому можливість впливати на суму надаваних кредитів.

Як вже відмічено в попередньому розділі, в умовах розвитку безготівкового обігу грошова маса має можливість мультипліцироватись, тобто збільшуватися або скорочуватися в певних розмірах. Величина мультиплікатора визначається як 1/г (г - норма обов'язкових резервів).

Розглянемо наступний приклад.

Комерційний банк залучив депозити на суму 100 тис. грн. у безготівковій формі. За умови, що норма обов'язкових резервів дорівнює 0, він може представити економіці кредити на суму 100 тис. грн., що одноразово збільшить грошову масу, і відповідно до формули кількості грошей в обігу (за інших рівних умов) і обсяг ВВП. Якщо врахувати, що всі видані кошти підуть у банки, які також видадуть кредити, то загальний обсяг грошової маси збільшиться на невизначувану величину. Для обмеження даного процесу й контролю центральний банк уводить норму обов'язкових резервів, наприклад у сумі 20%. У цьому випадку в нашому прикладі перший банк зможе видати кредитів уже не 100 тис. грн.., а тільки 80 тис.грн., що трохи зменшить темпи збільшення ВВП. А оскільки діє не один банк, а безліч, то виникає процес мультиплікації. Другий банк, діставши грошові кошти, представляє 20% у центральний банк, і в нього залишається сума менша чим раніше. Наступний банк одержує, таким чином, ще менше й віддає відповідно менше. У результаті грошова маса збільшиться лише в п'ять разів, тобто складе 500 тис. грн. Отже, збільшуючи або зменшуючи норму обов'язкових резервів, центральний банк може регулювати обсяг грошової маси в країні в ту або іншу сторону, причому в досить великих розмірах.

Приклад 1. Обсяг грошової маси в країні склав на кінець року 202 млрд. грн. На початку року центральний банк зробив емісію в розмірі 3 млрд. грн. й установив норму обов'язкових резервів у розмірі 10%. Який буде обсяг грошової маси в країні?

Рішення. Оскільки емісія відбувається шляхом кредитування комерційних банків, те вся випущена сума в розмірі 3 млрд. грн. осіла на рахунках у комерційних банках. За умови, що безготівкові гроші мають здатність до мультиплікативного розширення, загальна сума коштів, представлена на грошовому ринку комерційними банками, складе 3 млрд. грн. х 1/0,1=30 млрд. грн. Тобто грошова маса збільшилася на 30 млрд. грн. і склала 202 млрд. грн. + 30 млрд. грн. = 232 млрд. грн.