- •Розділ 2. Особливості комерційної діяльності промислового підприємства
- •Тема 2.1. Планування виробничої програми підприємства
- •1. Виробнича програма, її зміст
- •2. Основні розділи портфелю замовлень
- •3. Роль ринкових досліджень під час складання виробничої програми
- •4. Завдання служби маркетингу на підприємстві
- •5. Аналіз асортиментного портфелю підприємства
- •6. Поняття та види виробничої потужності
- •Тема 2.2. Планування та організація забезпечення підприємства в матеріальних ресурсах
- •1. Суть планування матеріально-технічного постачання, основні завдання. Поняття потреби
- •3. Характеристика відділу матеріально-технічного постачання
- •3. Визначення балансу матеріальних ресурсів та фактори, що на нього впливають
- •4. Суть методу визначення потреби в ресурсах
- •5. Характеристика методів прямого розрахунку, рецептурного складу
- •6. Поняття про запаси, нормування та регулювання запасів
- •7. Визначення оптимального постачальника
- •8. Формування оптимальних партій поставки товарів. Складання специфікацій до договорів
- •Тема 2.3. Планування та організація збуту продукції
- •1. Функції і структура служби збуту
- •2 . Інформаційна система збуту
- •3. Суть та зміст плану збуту продукції
- •4. Вибір каналу збуту продукції. Способи збуту продукції
- •5. Роль комунікаційної діяльності під час збуту
- •Розділ 3. Особливості комерційної діяльності в оптовій торгівлі
- •Тема 3.1. Суть і завдання оптової торгівлі
- •1. Суть і види оптової торгівлі с утність оптової торгівлі
- •Види оптової торгівлі
- •2. Основні функції оптової торгівлі. Роль і значення оптової торгівлі
- •Основні функції оптової торгівлі
- •Роль оптової торгівлі
- •Значення оптової торгівлі
- •3. Структура оптової торгівлі
- •4. Суть оптового підприємства, як його функції п оняття оптового торговельного підприємства
- •Функції оптових торговельних підприємств
- •5. Класифікація оптових підприємств
- •6. Структура і побудова апарату оптового підприємства
- •Тема 3.2. Планування та організація оптових закупівель товарів
- •Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку о птові закупівлі — це придбання товарів великими партіями з метою їх подальшого перепродажу
- •Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •На ___ квартал 200__ р.
- •Річні норми споживання непродовольчих товарів у розрахунку на одну людину
- •3. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах п оняття про товарний асортимент
- •Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •4. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв’язків
- •1. Розрахунок точки беззбитковості в кількісному вираженні (шт.)
- •2. Розрахунок точки беззбитковості у вартісному вираженні (грн.)
- •5. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •6 . Порядок укладання прямих договорів
- •Тема 3.3 організація оптового продажу товарів
- •1. Суть і форми оптового продажу товарів
- •2. Види оптового обігу, їх характеристика Види оптового товарообігу залежно від форм продажу товарів
- •3. Характеристика методів оптового продажу товарів
- •Тема 3.4. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •1. Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі, вимоги і принципи до її організації
- •2. Форми товаропостачання
- •3. Методи товаропостачання
- •4. Визначення потреби в товарах
- •5. Визначення точки замовлення. Оформлення замовлення на завезення товарів
- •Тема 3.5 особливості оптової торгівлі під час зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •Адміністративне регулювання
- •2. Організація міжнародної оптової торгівлі
- •3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •4. Структура і зміст угод і контрактів
- •5. Умови „інкотермс”
6. Поняття про запаси, нормування та регулювання запасів
Складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на створення виробничих запасів. Резерв необхідних запасів повинен забезпечувати безперервну роботу підприємства та прискорення обороту обігових засобів.
Залежно від призначення виробничі запаси поділяються на поточні (перехідні), підготовчі, страхові і сезонні.
Поточний запас призначений для безперервного забезпечення виробництва в період між двома поставками матеріалів і дорівнює половині часу між двома суміжними поставками матеріального ресурсу
Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матеріалів для виробничого споживання.
Транспортний запас (Nтр ) — це час, необхідний для транспортування матеріальних ресурсів до території підприємства з урахуванням часу на вантажно-розвантажувальні роботи.
Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок. Він дорівнює половині поточного запасу.
Сезонний запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року. Для вирішення завдань щодо підтримки оптимальних запасів матеріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами.
Норматив оборотних засобів у виробничих запасах розраховується за формулою
Нв.з = ВдN
де Вд — денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів;
N — норма запасу певного виду ресурсів, днів.
При цьому :
Денну потребу в матеріальних ресурсах визначають шляхом ділення загальнорічної потреби в них (Мзаг ) на кількість днів у році:
Д = Мзаг :360
Норму запасу матеріального ресурсу визначають за формулою
N=Nпот+ Nпідг+ Nтр+ Nстр
де N — запас відповідно поточний, підготовчий, транспортний і страховий.
Управління запасами — це встановлення моментів подачі замовлень на закупку чи виробництво товарів для поповнення запасів і прийняття рішень про кількість замовлень чи їх обсяг. Воно включає розробку норм запасів, їх планування, облік, аналіз, контроль за фактичним станом та оперативне регулювання. Центральне місце в системі управління запасами відводиться нормуванню. Нормування направлене на прискорення обігові коштів, вкладених у запаси. Але не менш важливим є те, що запаси повинні забезпечити ритмічність виробництва та своєчасні поставки продукції до споживача.
Основними об'єктивними факторами, що впливають на нормативи виробничих запасів, є величина транзитних норм відправлення та питома вага складської форми забезпечення, які в свою чергу залежать від рівня розвитку складського господарства. Оптимальний рівень запасів для підприємств по поставках, що гарантують надійність споживачів, оцінюється в розмірі близько 90 днів обороту.
Вибір найбільш оптимальної стратегії для управління матеріально-технічними запасами залежить від попиту на ту чи іншу статтю запасів. Попит на матеріали може бути залежним чи незалежним. Коли попит безпосередньо пов'язаний з випуском продукції, він називається залежним. Оскільки плани виробництва розробляють завчасно, то залежний попит можна прогнозувати з великою ймовірністю. Якщо попит не пов'язаний з планами випуску продукції, то він називається незалежним.
Якщо на матеріально-технічні ресурси є залежний попит, то їх обсяг та інтервал поставок можна визначити, виходячи з інтенсивності споживання того чи іншого ресурсу в одиницю часу, а також із мінімуму загальних витрат.
Рух складських запасів матеріалів планують по системі "максимум-мінімум". Витрати матеріалів із запасу визначаються попитом або швидкістю їх використання, тобто не піддаються регулюванню запасів зі сторони управлінців. Тому вони повинні зосереджувати всю увагу на забезпечення раціонального режиму поповнення та використання матеріальних ресурсів.
Величина виробничого запасу обґрунтовується його нормою, що являє собою середній на час планового періоду запас матеріалу в днях його середньодобового споживання, що планується на кінець планового періоду як перехідний.
Регулювання запасів може здійснюватися за системами "максимум-мінімум", "стандартних партій", "стандартних інтервалів" тощо.
Найбільш відома система — "максимум-мінімум", згідно з якою запаси поповнюються до рівня, не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість. Для забезпечення цих умов замовлення на чергову поставку матеріалів видається за такої величини поточного запасу, якої вистачить для роботи, аж поки замовлений матеріал надійде. Ця величина запасу називається "точкою замовлення" (Т33) та обчислюється за формулою:
Тз.з = Пд+Стр+Вд tз
де tз— час у днях від моменту оформлення замовлення до надходження чергової партії матеріалів.
Контроль за величиною нормативного рівня запасу матеріальних ресурсів здійснюється по системі "максимум-мінімум" за допомогою картотеки оперативного контролю забезпеченості виробництва, ЕОМ. На підставі результатів контролю вживаються необхідні заходи з регулювання