4. Суть методу визначення потреби в ресурсах

Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах є складовою частиною планування та важливим фактором, що впливає на результа­ти його діяльності.

При плануванні потреби в матеріально-технічних ресурсах для ос­новного виробництва використовуються різні методи розрахунку. Най­більш загальними з цих методів є метод прямого розрахунку, методи, що ґрунтуються на обліку даних про рецептурний склад продукції, норма­тивних строках зносу, формулах хімічних реакцій.

Методи визначення потреби в ресурсах — це способи встановлен­ня кількості матеріальних ресурсів, потрібних для здійснення виробни­чої та іншої діяльності підприємства.

Основними даними для визначення по­треби підприємства в матеріальних ресурсах є його виробнича програма.

Розрізняють наступні методи визначення потреби в матеріальних ресурсах:

• метод прямого розрахунку,

• метод аналогії, що використовується для визначення потреби в матеріальних ресурсах для виробництва нового продукту,

• метод динамічних коефіцієнтів, за яким враховується темп росту виробничої програми,

• метод рецептурного складу, та економіко-статистичні методи планування

5. Характеристика методів прямого розрахунку, рецептурного складу

М етод прямого розрахунку. Його суть полягає в то­му, що розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться шляхом множення норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому періоді. Методом прямого розрахунку визначається потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції при вста­новлених нормах їх витрат.

Якщо один і той же вид матеріалу викори­стовується для виготовлення кількох видів виробів, потреба в ньому (П_м) визначається за формулою:

,

де Н_ві - норма витрат матеріалу на і-й виріб;

N_і – виробництво і-го виробу в плановому періоді;

п – кількість видів виробів, для яких використовується даний вид матеріалу.

Наприклад, визначимо потребу в напівжирній свинині для виробництва продукції ковбасного цеху м’ясокомбінату:

Показники	Види продукції
	Варені ковбаси	Сосиски	Напівкопчені ковбаси
Норма витрат на 1 кг, г	225	240	332
Виробнича програма на місяць, кг	5600	7200	5000

П_м = 0,2255600+0,2407200+0,3325000 = 4648 кг

Цей метод має багато різновидів залежно від норм, що використову­ються (на деталь, на виріб), а також від виробничої програми. Потреба в матеріалах на вироби розраховується за нормами на кожну деталь, яка є складовою виробу, і для кожного виду матеріалів окремо. На основі по-детальних норм складають зведену норму потреб матеріалів на виро­би.

Річну потребу в основних матеріалах визначають шляхом множен­ня технічно-обґрунтованих норм на виробничу програму

Метод рецептурного складу, при якому потреба в кожному конкретному компоненті, який входить до скла­ду, визначається на підставі рецептури, яка зазначає відсотковий склад кожного компонента сировини та планового виходу придатної продукції та визначається:

де – К_і – потреба в і-му компоненті,

N – обсяг виробництва продукції,

П_в – питома вага і-го виду матеріалу, %