- •Розділ 2. Особливості комерційної діяльності промислового підприємства
- •Тема 2.1. Планування виробничої програми підприємства
- •1. Виробнича програма, її зміст
- •2. Основні розділи портфелю замовлень
- •3. Роль ринкових досліджень під час складання виробничої програми
- •4. Завдання служби маркетингу на підприємстві
- •5. Аналіз асортиментного портфелю підприємства
- •6. Поняття та види виробничої потужності
- •Тема 2.2. Планування та організація забезпечення підприємства в матеріальних ресурсах
- •1. Суть планування матеріально-технічного постачання, основні завдання. Поняття потреби
- •3. Характеристика відділу матеріально-технічного постачання
- •3. Визначення балансу матеріальних ресурсів та фактори, що на нього впливають
- •4. Суть методу визначення потреби в ресурсах
- •5. Характеристика методів прямого розрахунку, рецептурного складу
- •6. Поняття про запаси, нормування та регулювання запасів
- •7. Визначення оптимального постачальника
- •8. Формування оптимальних партій поставки товарів. Складання специфікацій до договорів
- •Тема 2.3. Планування та організація збуту продукції
- •1. Функції і структура служби збуту
- •2 . Інформаційна система збуту
- •3. Суть та зміст плану збуту продукції
- •4. Вибір каналу збуту продукції. Способи збуту продукції
- •5. Роль комунікаційної діяльності під час збуту
- •Розділ 3. Особливості комерційної діяльності в оптовій торгівлі
- •Тема 3.1. Суть і завдання оптової торгівлі
- •1. Суть і види оптової торгівлі с утність оптової торгівлі
- •Види оптової торгівлі
- •2. Основні функції оптової торгівлі. Роль і значення оптової торгівлі
- •Основні функції оптової торгівлі
- •Роль оптової торгівлі
- •Значення оптової торгівлі
- •3. Структура оптової торгівлі
- •4. Суть оптового підприємства, як його функції п оняття оптового торговельного підприємства
- •Функції оптових торговельних підприємств
- •5. Класифікація оптових підприємств
- •6. Структура і побудова апарату оптового підприємства
- •Тема 3.2. Планування та організація оптових закупівель товарів
- •Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку о птові закупівлі — це придбання товарів великими партіями з метою їх подальшого перепродажу
- •Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •На ___ квартал 200__ р.
- •Річні норми споживання непродовольчих товарів у розрахунку на одну людину
- •3. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах п оняття про товарний асортимент
- •Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- •4. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв’язків
- •1. Розрахунок точки беззбитковості в кількісному вираженні (шт.)
- •2. Розрахунок точки беззбитковості у вартісному вираженні (грн.)
- •5. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- •6 . Порядок укладання прямих договорів
- •Тема 3.3 організація оптового продажу товарів
- •1. Суть і форми оптового продажу товарів
- •2. Види оптового обігу, їх характеристика Види оптового товарообігу залежно від форм продажу товарів
- •3. Характеристика методів оптового продажу товарів
- •Тема 3.4. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •1. Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі, вимоги і принципи до її організації
- •2. Форми товаропостачання
- •3. Методи товаропостачання
- •4. Визначення потреби в товарах
- •5. Визначення точки замовлення. Оформлення замовлення на завезення товарів
- •Тема 3.5 особливості оптової торгівлі під час зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •Адміністративне регулювання
- •2. Організація міжнародної оптової торгівлі
- •3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •4. Структура і зміст угод і контрактів
- •5. Умови „інкотермс”
1. Розрахунок точки беззбитковості в кількісному вираженні (шт.)
З математичної точки зору ця точка (у шт.) визначається виходячи з того, що операційний прибуток (EBIT) дорівнює сукупним доходам мінус змінні та постійні операційні витрати:
EBIT = Ц(Опр) – Взмін(Опр) – Впост =
= Опр(Ц – Взмін) – Впост, де
EBIT — операційний прибуток до сплати податків;
Ц — ціна за одиницю продукції;
Взмін — змінні витрати на одиницю продукції;
(Ц – Взмін) — маржа для однієї одиниці продукції;
Опр — кількість виробленої та проданої продукції, шт.;
Впост — постійні витрати.
У точці беззбитковості (Обеззбит) операційний прибуток (EBIT) дорівнює нулю. Отже:
Обеззбит = Впост : (Ц – Взмін)
Додаткове нарощування обсягів продажів виробленої та проданої продукції (більше точки беззбитковості) забезпечує одержання прибутку. Аналогічним чином при зниженні обсягів нижче точки беззбитковості утворюються збитки.
2. Розрахунок точки беззбитковості у вартісному вираженні (грн.)
Іноді виникає необхідність обчислити положення точки беззбитковості виходячи не з кількості виробленої та проданої продукції, а з обсягу продажів у гривнях. Цей метод особливо актуальний для підприємств, які мають широкий асортимент продукції. Визначаючи загальну точку беззбитковості для фірми, що має широкий асортимент продукції, припускаємо, що обсяг продажів кожного виду продукції становить постійну частку в загальному обсязі продажів даної фірми.
Точка беззбитковості в грошовому вираженні обчислюється за формулою:
Дбеззбит = Впост + (Взмін(беззбит) : Дбеззб) х Дбеззб, де
Дбеззбит — дохід, що забезпечує беззбитковість фірми;
Впост — постійні витрати;
Взмін(беззбит) — сукупні змінні витрати в точці беззбитковості.
Оскільки в лінійному аналізі беззбитковості припускається постійний взаємозв’язок між сукупними змінними витратами та обсягом продажів, відношення (Взмін(беззбит) : Дбеззб) можна замінити на відношення сукупних змінних витрат до обсягу продажів для будь-якого обсягу продажів. Наприклад, для одержання необхідного співвідношення (Взмін : Д) можна використовувати показники з останнього звіту фірми про доходи. Отже, після нашої заміни ми маємо таку формулу:
Дбеззбит = Впост : (1 – Взмін : Д)
Кінцеве рішення про налагодження прямих зв'язків приймається в тому випадку, коли обсяг закупівель від і-го постачальника буде забезпечувати точку беззбитковості закупівель.
Зміст і характер прямих договірних зв'язків регулюється підписаними цими суб'єктами договорами.
5. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
В останні роки на внутрішньому ринку широкого розповсюдження набули товарообмінні операції (зустрічна торгівля).
Товарообмінні операції (операції зустрічної торгівлі) — це такі операції, в межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання продавця закупити у покупців товари на частину або повну вартість товарів, що постачаються покупцю.
Бурхливий розвиток товарообмінних операцій в Україні в останні роки викликаний кризою платіжно-фінансової системи і, як наслідок, кризою неплатежів, коли контрагенти не в змозі розраховуватися за постачання товарів грошима.
За економічною природою товарообмінні операції ділять на: операції натурального обміну (бартерні угоди); операції в межах промислового співробітництва (компенсаційні угоди); угоди з давальницькою сировиною.
Бартерні угоди і угоди з давальницькою сировиною широко застосовуються на внутрішньому ринку, а компенсаційні угоди більше розповсюджені у міжнародній торгівлі.
Під час здійснення товарообмінних операцій оформляються такі основні види угод .
Бартерні угоди включають обмін товарів певної вартості на інші товари рівної вартості без грошової оплати. Пропорції обміну при цьому визначаються, як правило, з врахуванням співвідношення цін на товари, що підлягають обміну, на світовому ринку (або середніх вітчизняних), якості продукції та умов постачання
Характерною рисою бартерних операцій є оформлення одного контракту, в якому фіксуються натуральні обсяги товарів, що обмінюються за збалансованими цінами. Рух зустрічних потоків товарів при цьому відбувається, як правило, одночасно, і на кількість товарів, що передаються сторонами, не впливає зміна цін на них на ринку.
Об'єктами цих операцій є обмежені набори однорідних товарів, переважно сировинного походження, що практично виключає можливість маневрування товарними ресурсами. У зв'язку з цим бартер у чистому вигляді найменше розповсюджений у зустрічній торгівлі.
Зовнішньоторговельні бартерні угоди використовуються лише під час реалізації разових партій продукції, неконкурентноспроможних товарів, або за відсутності валюти і власної інфраструктури.
Компенсаційні угоди - це такі угоди зустрічної торгівлі, які передбачають оплату поставленої продукції, машин, обладнання, а також надання послуг шляхом, наступного зустрічного постачання готових товарів і надання послуг, вироблених з використанням, раніше одержаної продукції.
Схема компенсаційної угоди
Компенсаційні угоди використовуються в тих випадках, коли контрагенти не володіють необхідними платіжними коштами. В цих ситуаціях постачальник продає свої товари контрагенту з умовою, що останній, використовуючи ці товари у виробництві, як оплату здійснить постачання продукції, виготовленої з використанням раніше поставлених постачальником напівфабрикатів, сировини, товарів або послуг з кредитування виробництва.
Відповідно до компенсаційної угоди кожна сторона готує два списки товарів: в одному - номенклатура товарів, які сторона хотіла би отримати, в другому - номенклатура товарів для продажу. Після погодження номенклатури товарів і цін на них ці два списки додаються до компенсаційної угоди і є невід'ємною її частиною.
Специфіка даної угоди полягає в тому, що у випадку неможливості виконання однією із сторін постачання обумовлених в угоді товарів, вона може відкрити рахунок в банку своєї країни на користь контрагента, який може отриману суму використати тільки в країні боржника, тобто здійснюються взаємні розрахунки у формі клірингу.
Угоди з давальницькою сировиною носять компенсаційний характер і стосуються сировинних товарів. Угода полягає в передаванні однією стороною сировини для переробки на наявних вільних потужностях другої сторони і одержанні певного обсягу напівфабрикатів або готової продукції із цієї сировини. Частина продукції залишається другій стороні як компенсація за переробку.
Схема угоди з давальницькою сировиною
Товарообмінні угоди вигідні в тому випадку, якщо нема можливості вкласти звичайний договір купівлі-продажу чи поставки. Розвиток товарообмінних операцій свідчить про недосконалість товарно-грошового обігу і негативні тенденції в економіці країни.