3. Методи товаропостачання

Під час товаропостачання ТРМ може використовуватися децентралізований та централізований методи товаропостачання.

Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, тобто всі операції з завезення товарів від складів постачальників починаючи з пошу­ку транспорту, роздрібні підприємства виконують самостійно.

Недоліки децентралізованого методу:

• застосування цього методу відволікає працівників РТП від виконання основних функцій з обслуговування покупців,

• значно зростають витрати обігу, зокрема транспортні витрати,

• нераціонально використовується вантажопідйомність транспортних засобів

• особливо невигідним є цей метод у разі організації завезення товарів, які не по­требують попереднього огляду (товари простого та стійкого асортименту)

Переваги даного методу:

• можливість безпосередньо огляну­ти товари на складі постачальника,

• ознайомлення з асортиментом і отримання кваліфікованої консультації,

• скорочення тривалості ін­тервалу між замовленням та завезенням товарів

Централізований метод товаропостачання передбачає виконання операцій із завезення товарів до РТП сила­ми постачальників або транспортних підприємств за замовленнями мага­зинів у передбачені графіком терміни.

При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників РТМ.

Обов'яз­ком постачальника є завантажування товарів на транспортний засіб, їх перевезення, забезпечення збереження і вчасної доставки в кожен магазин.

Централізоване заве­зення товарів здійснюється згідно з поточними заявками магазинів.

Централізоване завезення товарів дозволяє:

• організувати планомірне завезення товарів відповідно до затверджених графіків;

• звільнити працівників роздрібної торгівлі від пошуку транспорту, поїз­док;

• ритмічно організувати завезення товарів, забезпечити широту і стій­кість асортименту товарів і прискорення оборотності товарних запасів;

• зменшити потребу в складській площі;

• впроваджувати комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних ро­біт;

• прискорити і спростити документообіг і розрахунки між постачальниками та оптовими покупцями.

Централізоване завезення товарів застосовують як при складській, так і при тра­нзитній формі товаропостачання торговельної мережі.

Воно може здійснюватися підприємствами промисловості, іншими товаровиробниками, оптовими базами чи складами підприємств роздрібної торгівлі.

Під час централізованого завезення товарів в РТМ можуть використовувтися два види маршрутів - маятниковий та кільцевий.

4. Визначення потреби в товарах

Для ефективної організації процесів товаропостачання РТМ потрібно забезпечити неперервний обіг товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у підпри­ємствах роздрібної торгівлі.

Однією з основних умов розв'язання цього завдання є правильне визначення потреби в товарах для завезення у відповідному плановому періоді.

Для визначення потреби в товарах для торговельних підприємств можуть засто­совуватися такі методи:

— екстраполяція динамічних рядів продажу товарів;

— використання коефіцієнта еластичності;

— нормативний метод;

- балансовий метод.

Вибір методу визначення потреби залежить від умов діяльності торговельного підприємства, наявності, повноти та достовірності відповідної комерційної інформації.

Найчастіше в практиці торговельної діяльності застосовується балансовий метод, при якому обсяги потреби в товарах окремих груп чи товарних підгруп на наступний плановий (прогнозний) період визначаються за формулою балансо­вого зв'язку на підставі даних про запаси товарів і обсяги їх реалізації:

Н = Р + З_к + В_т - З_п,

де Н — план надходження товарів;

Р — план (прогноз) реалізації товарів;

З_к — очікувані запаси на кінець прогнозного періоду;

З_п — очікувані запаси на початок прогнозного періоду;

В_т — очікуване вибуття товарів у зв'язку з природними втратами, переоцін­ками товарів, їх сезонним розпродажем та іншими причинами.

Для визначення потреби РТП в товарах, необхідно зробити прогноз їх продажу.

Для розрахунку прогнозу реалізації товарів у торговельній практиці необхідною передумовою є облік реалізації в роздрібному торговельному під­приємстві товарів у якомога деталізованішому розрізі (за групами, підгрупа­ми і навіть назвами товарів) у попередньому (передпрогнозному) періоді. Та­кий облік може бути забезпечений завдяки застосуванню в магазинах та інших об'єктах роздрібної торговельної мережі сучасних реєстраторів касо­вих операцій — ЕККА, електронних касових терміналів, зв'язаних з магазин­ною АСУ тощо.

З погляду потреб організації товаропостачання особливу увагу треба приділяти оптимізації частоти завезення і розмірів партій товарів, враховуючи при цьому змі­ни попиту покупців, оборотність товарів, їхні фізико-хімічні властивості, наявність товарних запасів.

Найбільш поширеним методом визначення мінімальної частоти доставки това­рів є встановлення інтервалу завезення за методом подвоєної різниці між середнім і незнижуваним запасом товарів.

І_зав = 2*К*(З_С-З_Н)

де І_зав — інтервал завезення, дн;

З_с — середній запас товарів, дн;

З_н — незнижуваний (мінімальний) запас товарів, дн;

К— коефіцієнт комплектності партії завезення товарів

Відносно нескладним є визначення частоти та розмірів партій завезення товарів з обмеженими термінами реалізації. Запаси товарів з термінами реалізації 2—3 дні у магазинах не повинні перевищувати потреб 1-2 днів торгівлі. Тому роз­мір партії завезення таких товарів визначають залежно від граничних термінів реа­лізації таких продуктів у обсязі одно- чи дводенної реалізації.

Частота завезення товарів і розміри партій їх завезення можуть залежати також від технічних можливостей магазинів (наприклад, від наявності у них приміщень для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу або ж від наявності та потужності холодильного торговельного обладнання — у разі необхідності ор­ганізації завезення товарів з обмеженими термінами реалізації, що потребують охолодження).

Значно складнішим є вирішення завдання з визначення потреби в товарах, що мають тривалий термін використання.