- •Структура навчальної дисципліни «Статистика»
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 6. Аналіз рядів розподілу
- •Термінологічний словник.
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 8. Статистичні методи аналізу зв’язків
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •Завдання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема11. Індекси
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Тема 12. Вибірковий метод
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичні завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Ресурси
Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
Основні поняття та категорії:
атрибутивний ряд;
варіанти;
варіаційний ряд;
групування;
дискретний ряд;
зведення;
інтервальний ряд;
ряд розподілу;
частоти.
Методичні вказівки:
Щоб на основі статистичних даних отримати узагальнені статистичні показники, зробити певні висновки, виявити закономірності розвитку, необхідно провести зведення матеріалів спостереження.
Зведення та групування – другий етап статистичного спостереження.
Статистичне зведення – упорядкування, систематизація, наукова обробка даних статистичного спостереження.
Зведення буває просте і складне.
Просте зведення – це підбиття підсумків первинного матеріалу.
Складне зведення – поєднує комплекс операцій: групування одиниць, підбиття групових та загальних підсумків, подання результатів у формі статистичних таблиць та графіків.
Статистичне групування – спосіб обробки даних статистичного спостереження, який передбачає об’єднання одиниць сукупності у однорідні групи і підгрупи.
Групування використовують для вирішення різноманітних завдань:
вивчення соціально-економічних типів явищ;
вивчення структури сукупності;
дослідження залежності між ознаками.
Відповідно до цих завдань та за характером вирішуваних задач групування поділяють на такі види:
типологічні;
структурні;
аналітичні.
Характеристика видів статистичного групування
Вид та визначення статистичного групування |
Завдання статистичного групування |
Приклад |
Типологічне - розподіл якісно неоднорідної сукупності на однорідні групи |
Вивчення і виділення типологічних явищ у сукупності |
Групування організацій із дебіторською заборгованістю за видами економічної діяльності |
Структурне – розподіл однорідної сукупності одиниць на групи |
Вивчення досліджуваної сукупності та структурних зрушень, які відбуваються у них |
Групування підприємств промисловості за кількістю інвестицій в основний капітал |
Аналітичне – розподіл узагальнюючих значень результативної ознаки залежно від зміни чинникової (яка є групувальною) |
Оцінка причинно-наслідкових взаємозв’язків між ознаками явищ (процесів) |
Групування продуктивності праці від стажу роботи; зарплатні тощо |
Типологічне групування – це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Основне завдання такого групування – ідентифікація типів.
Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає тому, що однорідність явищ і елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотожності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного числовими значеннями властивих їм ознак.
Структурні співвідношення визначають на основі типологічних групувань і тому можна вважати, що структурні групування є похідними від типологічних групувань
Аналітичні групування використовують для того, щоб встановити, чи існує зв’язок між двома чи більше показниками – ознаками, з яких одна представляє результат, інша фактор, що впливає на результат.
Аналітичні групування можуть бути з рівними й нерівними інтервалами.
Розмір інтервалу знаходять за формулою:
і = (Хmax–Xmin) / n
де: Хmax–Xmin – відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;
n – кількість груп.
Орієнтовно оптимальна кількість груп визначається за стандартними процедурами, зокрема за формулою Стерджеса:
n= 1 + 3,322 lg N
де: N— обсяг сукупності;
n — число інтервалів.
Розподіл одиниць сукупності по кількісній ознаці називається варіаційним рядом.
Групувальна ознака, що виражається числом називається кількісною або варіаційною.
Ряд розподілу – є різновидом структурного групування, характеристиками якого є варіанти та частоти або частки.
Варіанти - це конкретні значення групувальної ознаки.
Частоти – кількість елементів сукупності, яким властиві окремі варіанти.
Частки - це відносні частоти (% до підсумку).
Приклад.
Методологію групувань розглянемо за даними бюджетних обстежень 20 домогосподарств. У таблиці наведено дані про кількість членів домогосподарств, загальний грошовий та середньодушовий місячний дохід, включаючи трансферти.
За цими даними згрупуємо домогосподарства за першими двома ознаками осібно та в комплексі.
Порядковий номер домогосподарства |
Кількість членів домогосподарства |
Загальний грошовий дохід, включаючи трансферти, грн. |
Середньодушовий дохід, грн. |
|
2 |
1850 |
925 |
|
3 |
2680 |
893 |
|
4 |
5390 |
1347 |
|
2 |
1930 |
965 |
|
3 |
4730 |
1576 |
|
3 |
3240 |
1080 |
|
4 |
7000 |
1775 |
|
3 |
1000 |
573 |
|
4 |
2480 |
620 |
|
2 |
3500 |
1750 |
|
3 |
5160 |
1720 |
|
3 |
3740 |
1247 |
|
4 |
4500 |
1125 |
|
3 |
6030 |
2010 |
|
3 |
2290 |
763 |
|
2 |
3680 |
1840 |
|
4 |
3130 |
783 |
|
3 |
3460 |
1153 |
|
3 |
4470 |
1490 |
|
4 |
3920 |
980 |
Кількість членів домогосподарства є дискретною ознакою, і групування зводиться до підрахунку числа домогосподарств для кожного значення ознаки.
Чисельність членів домогосподарств |
Кількість домогосподарств |
2 |
4 |
3 |
10 |
4 |
6 |
Разом |
20 |
Грошовий місячний дохід домогосподарства – ознака неперервна, межі її варіації досить широкі – від 1000 до 7000 грн., тому:
і = 1000+7000 / 4 = 2000 грн.
формуємо чотири інтервали:
менше 2000;
2000-4000;
4000-6000;
6000 і більше.
Інтервальний ряд розподілу домогосподарств за загальним місячним доходом подано нижче:
Загальний грошовий дохід домогосподарства, грн. |
Кількість домогосподарств |
менше 2000 |
3 |
2000 – 4000 |
10 |
4000 – 6000 |
5 |
6000 і більше |
2 |
Разом |
20 |
Групування домогосподарств одночасно за двома ознаками дає комбінаційний розподіл:
Чисельність членів домогосподарства |
Загальний грошовий дохід домогосподарства, грн. |
Разом |
|||
до 2000 |
2000 – 4000 |
4000 - 6000 |
6000 і більше |
||
2 |
2 |
2 |
- |
- |
4 |
3 |
1 |
5 |
3 |
1 |
10 |
4 |
- |
3 |
2 |
1 |
6 |
Разом |
3 |
10 |
5 |
2 |
20 |
Так, на основі підсумків про кількість членів домогосподарств та грошовий дохід у кожній групі можна визначити середній дохід на одне домогосподарство та на одного члена домогосподарства (середньодушовий дохід):
Чисельність членів домогосподарства |
Кількість домогосподарств |
Сумарна кількість членів домогосподарства |
Дохід за місяць, грн. |
||
Загальний грошовий |
У середньому |
||||
на одне домогосподарство |
на одного члена домогосподарства |
||||
2 |
4 |
8 |
10240 |
2560 |
1280 |
3 |
10 |
30 |
37520 |
3752 |
1251 |
4 |
6 |
24 |
26420 |
4403 |
1101 |
за сукупністю в цілому |
20 |
62 |
74180 |
3709 |
1196 |
Отже, із збільшенням кількості членів домогосподарства зростає середній дохід на одне домогосподарство, але середньодушовий дохід зменшується.
Вторинне групування - перегрупування раніше згрупованих даних.
Перегрупування можна провести шляхом збільшення інтервалів або шляхом виділення певної долі одиниць первісного групування.
Приклад.
Групування магазинів району 1.
Обсяг товарообороту, тис. грн. |
Кількість магазинів |
80 – 90 |
6 |
90 – 100 |
11 |
100 – 300 |
20 |
300 – 600 |
33 |
600 – 1000 |
17 |
1000 – 1400 |
6 |
1400 – 1500 |
5 |
1500 – 2000 |
2 |
Всього |
100 |
Групування магазинів району 2
Обсяг товарообороту, тис. грн. |
Кількість магазинів |
50 – 100 |
2 |
100 – 200 |
12 |
200 – 300 |
28 |
300 – 500 |
23 |
500 – 700 |
16 |
700 – 1000 |
14 |
1000 – 1500 |
5 |
Всього |
100 |
Вторинне групування магазинів1 та 2 районів за обсягом товарообороту
Обсяг товарообороту, тис. грн. |
Кількість магазинів |
|
район 1 |
район 2 |
|
до 200 |
6 + 11 + 20 + ½ = 27 |
2 + 12 = 14 |
200 – 500 |
½ * 20 + ⅔ * 33 = 32 |
28 + 23 = 51 |
500 – 1000 |
⅓ * 33 + 17 = 28 |
16 + 14 = 30 |
1000 і більше |
6 + 5 + 2 = 13 |
5 |
Всього |
100 |
100 |
Або можна провести таке групування.
Обсяг товарообороту, тис. грн. |
Кількість магазинів |
|
Район 1 |
Район 2 |
|
до 100 |
6 + 11 = 17 |
2 |
100 – 200 |
½ * 20 = 10 |
12 |
200 – 300 |
½ * 20 = 10 |
28 |
300 – 500 |
⅔ * 33 = 22 |
23 |
500 – 700 |
⅓ * 33 + ¼ * 17 = 15 |
16 |
700 – 1000 |
¾ * 17 = 13 |
14 |
1000 і більше |
6 + 5 + 2 = 13 |
5 |
Всього |
100 |
100 |
Результати зведення та групування оформляють у вигляді таблиць.