11.3.5. Мирова угода

Поряд з можливістю участі кредиторів у санації борж­ника поза провадженням справи про банкрутство, законодавство багатьох країн передбачає можливість такої участі вже в ході провадження справи — через укладення мирової угоди. Можли­вість укладення мирової угоди передбачено статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або ви­знання його банкрутом», а також статтею 78 Господарського про­цесуального кодексу.

Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Фінансова санація та банкрутство підприємств

513

Разом із заявою щодо порушення справи про банкрутство не­спроможний боржник подає в господарський суд проект мирової угоди, список усіх кредиторів та дебіторів із визначенням сум за­боргованості, баланс та інші документи, які свідчать про фінан­сове й майнове становище боржника. У проекті мирової угоди даються пропозиції боржника за такими позиціями:

• форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація);

• бажаний період пролонгації заборгованості;

• бажана сума списання боргу;

® обсяг (квота) початкового погашення заборгованості.

Згідно з вітчизняним законодавством мирова угода між борж­ником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою, і другої та наступних черг кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів. Воно вважається затвердженим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпе­чено заставою майна боржника, дали письмову згоду на укладен­ня мирової угоди. Водночас для осіб, які не дали згоди на укла­дення Мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, НІЗЮ для тих, що підтримали укладення угоди.

Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника під­писує керівник боржника чи арбітражний керуючий (керуючий санацією ліквідатор), які виконують повноваження органів управ­ління та керівника боржника; від імені кредиторів — голова ко­мітету кредиторів.

Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом. З цією метою керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господар­ського суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви до­даються такі документи:

1) текст мирової угоди;

2) протокол засідання комітету кредиторів, на якому було схвалене рішення про укладення мирової угоди;

3) список кредиторів;

4) зобов'язання боржника відшкодувати всі першочергові ви­трати;

5) письмові заперечення кредиторів, які виступають проти ми­рової угоди.

Як правило, мирові угоди передбачають комбінацію відстро­чення та списання заборгованості. Законодавство деяких країн визначає ще й мінімальну частку заборгованості, яку боржник мусить погасити, щоб мирову угоду було затверджено господар­

514

Розділ 10

ським судом. Розмір такої частки може залежати від строку про­лонгації заборгованості. Наприклад, у Німеччині ця мінімальна частка становить 35% загальної суми заборгованості, якщо про­лонгація не перевищує 12 місяців; 40% — якщо відстрочку дано на довший період. Вітчизняне законодавство таких обмежень не встановлює, залишаючи це на розсуд комітету кредиторів.

Формально з дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (роз­порядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), однак комітЬт кредиторів може покласти на арбітражного керуючого функції на­гляду за ходом виконання мирової угоди. Під час дії мирової угоди арбітражний керуючий не має права розпоряджатися майном бор­жника; він тільки контролює ефективність його використання. З цією метою керуючий може, наприклад, вимагати, щоб усі гро­шові розрахунки підприємства проводились через спеціальний ра­хунок, рух коштів на якому він міг би перевіряти постійно.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, вимоги кредиторів щодо належних їм платежів у незадоволеній їхній частині відновлюються в повному обсязі. Нагадаємо, що затвердження мирової угоди є підставою для припинення справи про банкрутство, а визнання мирової угоди недійсною — для її відновлення.

Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів у бюджет та в цільові позабюджетні фонди укладається відповідно до ви­мог податкового законодавства. Згідно з порядком Проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платни­ків податків за укладення мирової угоди у справі про банкрутство ці дії провадяться щодо тих податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) до бюджетів та державних цільових фондів, які передба­чені Законом України «Про систему оподаткування». Крім того, прощенню (списанню) і розстроченню (відстроченню) підляга­ють усі види пені, штрафних та фінансових санкцій, а також пла­та за наданий податковий кредит.

Прощенню (списанню) підлягає нарахована (але не сплачена на дату укладення мирової угоди) заборгованість, яка утворилась раніше за три повні календарні роки, котрі передували дню подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Прощенню (списанню) чи розстроченню (відстроченню) на термін до шести років підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення мирової угоди у справі про банкрутство суми за­боргованості, які виникли протягом трьох останніх календарних років перед днем подання заяви про порушення справи про банк­рутство до господарського суду.

Фінансова санація та банкрутство підприємств

515

Також може підлягати прощенню (списанню) та розстрочен­ню (відстроченню) нарахована, але не сплачена на день укладен­ня мирової угоди сума заборгованості в розмірі 30% від донара­хованих за результатами документальних перевірок сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та фінансових санкцій за всіма видами податків.

Суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих з дня подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарського суду до дня прийняття керівником державного податкового органу рішення про прощення (списання) та/або розстрочення (відстрочення) згідно з ухвалою господарського суду про затвердження мирової угоди, підлягають списанню.

На підставі ухвали господарського суду про затвердження ми­рової угоди керівник органу державної податкової служби зо­бов'язаний прийняти рішення про прощення (списання) сум за­боргованості протягом трьох днів з дня отримання такої ухвали. Рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості прий­мається на умовах безоплатності користування наданим по­датковим кредитом.

Зазначимо, що головною метою державних органів за прийнят­тя рішень щодо відстрочення чи списання частини вимог є віднов­лення нормальної господарської діяльності боржника та створення умов для сплати наступних платежів на користь держави.