79 Розділ 4

• папери, які придбаваються (зберігаються) в основному як страховий резерв готівки.

Інші поточні фінансові інвестиції характеризуються тим, що вони:

• перебувають в обігу на активному ринку;

• можуть бути вільно реалізовані з незначною втратою вар­тості;

• мають строк функціонування в межах року або придбава­ються з метою перепродажу незалежно від виду інвестиції; »

• дають дохід у вигляді відсотків, дивідендів або у формі різниці між купівельною та продажною ціною в разі перепро­дажу.

Фінансова діяльність на підприємстві ведеться з метою при­множення його грошових коштів і служить для фінансового за­безпечення виробничо-господарської діяльності.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності під­приємств визначається на основі змін власного капіталу та інших зобов'язань, пов'язаних з фінансовою діяльністю: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання», «По­точні зобов'язання», «Короткострокові кредити банків», «Поточ­на заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо.

З фінансовою діяльністю підприємства пов'язані такі над­ходження грошових коштів:

• від емісії власних акцій;

• отриманих довгострокових кредитів і позичок;

• короткострокових кредитів і позичок;

• погашення заборгованості за довгостроковими орендними зобов'язаннями;

• цільових фінансових надходжень;

• курсових фінансових надходжень;

• курсових валютних різниць від переоцінки валюти тощо.

Надходження грошових коштів від розміщення акцій та від

інших операцій ведуть до збільшення власного капіталу.

Отримані позички, тобто надходження грошових коштів у ре­зультаті утворення боргових зобов'язань (позичок, векселів, об­лігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю), призво­дять до збільшення позичкового капіталу.

Перш ніж придбати акції (облігації) будь-якого підприємст­ва, покупець мусить їх всебічно оцінити. Цінність акцій визна­чається тими доходами, котрі очікуються підприємством у майбутньому.

Для оцінки акцій, які планується придбати, використовують такі показники.

Гооиіові надходження підприємств

79

1. Дивідендна віддача акції, яка встановлює зв'язок між вели­чиною дивіденду і ціною акції.

Дивідендна віддача акції = Д^{ивіденд} юо%.

Ціна акції

Цей коефіцієнт є основним індикатором, який дає змогу зістав­ляти рівень прибутковості акцій різних підприємств.

2. Коефіцієнт «Ціна—Прибуток», який установлює зв'язок між ціною акції і рівнем чистого прибутку акціонерного товарис­тва, що припадає на 1 акцію (Earnings pen Share).

_тг .. . _гт. _ Прибуток на одну акцію

Коефіцієнт «Ціна—Прибуток» = . *

Ціна акції

3. Коефіцієнт виплат, який виражає у відсотках ту частину чи­стого прибутку, отриманого акціонерним товариством, яку роз­поділено у вигляді дивідендів.

Коефіцієнт виплат= Дивіденд Ю0% .

Дивіденд на одну акцію

4. Коефіцієнт дивідендного покриття — показник, обернений до коефіцієнта виплат.

5. Показник капіталізованої вартості акції, який визначає рин­кову вартість усіх акцій акціонерного товариства.

Капіталізована вартість акції = Кількість акцій х Курс однієї акції.

6. Показники віддачі (рентабельності) акціонерного капіталу за чистим прибутком і обсягом реалізації. Перший показник ви­значає співвідношення рівня чистого прибутку акціонерного то­вариства і капіталізованої вартості акції за певний період. Другий — співвідношення обсягу реалізації (продажу) і розміру капіталізо­ваної вартості акцій.

Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу за чистим прибутком

Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу за обсягом реалізації (продажу)

Чистий прибуток

Капіталізована вартість акцій

Обсяг реалізації (продажу) Капіталізована вартість акцій

ки)

81 Розділ 4

7. Показник вартості акції за балансом показує, яка величина акціонерного капіталу і резервного (страхового) фонду припадає на одну випущену акцію.

Вартість акції _ Акціонерний кап італ+Резервний фонд за балансом Кількість акцій

8. Показник реальної вартості акції показує величину всіх Ка­пітальних ресурсів акціонерного товариства, що припадає на од­ну випущену акцію.

Капітальні ресурси,

. ... включаючи неоголошені резерви Реальна вартість акції = .

Кількість акцій

9. Показник валового прибутку від капіталу, що узагальнює всі доходи і збитки, які дають акції.

Валовий прибуток від капіталу

	Ціна		І [і на
Дивіденд+	на кінець		на початок
	року		року

Ціна на початок року

100%.

10. Показник середньої ціни акції характеризує усереднену ве­личину вартості однієї акції пакета, який формується протягом певного періоду.

Середня ціна акції:

Сума регулярних перерахувань

х Час (місяці,роки)

Кількість куплених акцій

Аналогічно для оцінювання облігацій, які підприємство планує придбати, використовуються такі показники:

1. Прямий дохід від облігації за прибутком, який установлює у відсотковому співвідношенні залежність між величиною доходу за облігацією та її ціною.

Норма відсотка х

Прямий дохід _

Номінальна вартість облігації

за облігаціями ці_на облігації

Гооиіові надходження підприємств

81

2. Дохід за облігаціями до дати погашення визначає фактич­ний відсотковий дохід інвестора на цей момент.

3. Ціна конверсії визначає середню ціну акцій у разі обміну на них конвертованої облігації. *

... Номінальна вартість ковертованої облігації

Ціна конверсії =• —.

Кількість акцій за конвертовану облігацію

Забезпечення прибутковості інвестиційної діяльності досяга­ється підприємством у процесі ефективного управління інвести­ціями, що полягає в отриманні максимуму прибутку за певного рівня ризику або мінімізації ризику за певного рівня доходу.

Для досягнення максимального прибутку інвестор формує портфель з низьколіквідних цінних паперів з високим ризиком і, навпаки, для збереження власного капіталу включає в порт­фель цінні папери відомих емітентів з високою ліквідністю, але такі, що гарантують, як правило, середній або низький рі­вень дивідендів.

Залежно від рівня розвитку підприємство формує різний за складом портфель цінних паперів. Так, на високій стадії розвитку підприємства це буде портфель цінних паперів з боргових інстру­ментів та інструментів власності з метою поширення впливу на ринок, підвищення конкурентоспроможності. За фінансової скрути цей портфель може використовуватись як фінансовий резерв.

У доходах підприємства виділяють доходи від фінансових операцій, які включають:

* дохід від участі в капіталі;

• інші фінансові доходи.

Дохід від участі в капіталі — це доходи від інвестицій, вкла­дених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Береться за 100%.

Вираховується у відсотках до номінальної вартості облігації. 82 Розділ З

Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвесто­ра у власному капіталі об'єкта інвестування.

Розрізняють такі види доходів:

• дохід від інвестицій в асоційовані підприємства;

• дохід від спільної діяльності;

• дохід від інвестицій у дочірні підприємства.

Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства включає до­ходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання асоційовани­ми підприємствами прибутків або зростання власного капіталу асоційованих підприємств у зв'язку з іншими подіями (переоцін­ка необоротних активів та інвестицій тощо).

Дохід від спільної діяльності — це дохід, пов'язаний зі збіль­шенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, скажімо, від одержання спільними підприємствами прибутків або зростання їхнього власного капіталу внаслідок інших подій (пе­реоцінки необоротних активів та інвестицій тощо).

Дохід від інвестицій у дочірні підприємства — це дохід, пов'я­заний зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, наприклад, після одержання дочірніми підприємст­вами прибутків або зростання їхнього власного капіталу вна­слідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвести­цій тощо).

Інші фінансові доходи — це доходи, що виникають у ході фі­нансової діяльності підприємства, -— дивіденди, відсотки та інші доходи від фінансової діяльності, які не включаються в дохід від участі в капіталі.

Дивіденди одержані включають дивіденди від інших підпри­ємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними. Це суми грошових надходжень у вигляді дивідендів, право на які виникає внаслідок придбання акцій або часток у капіталі інших підпри­ємств (крім виплат за такими інструментами, які визнаються ек­вівалентами грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Відсотки одержані включають відсотки за облігаціями або іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік «дивіден­ди одержані», зокрема винагороди за здані у фінансову оренду необоротні активи тощо. Це надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позички, на­дані іншим сторонам (інші ніж аванси і позички, здійснені фінан­совою установою), за фінансовими інвестиціями в боргові цінні папери, за використання переданих у фінансову оренду необорот­них активів тощо.

Гооиіові надходження підприємств

83

Інші доходи від фінансових операцій — це доходи, що не знайшли відображення в дивідендах та відсотках одержаних.

Головним показником для визначення дохідності тих чи тих цінних паперів є ставка дивіденду (відсотка) підприємства, ко­тра встановлюється як відношення чистого прибутку акціонер­ного товариства, що спрямовується на виплату доходів за цін­ними паперами, до статутного капіталу цього акціонерного товариства у відсотках. Після цього ставка дивіденду співвідно­ситься з середньою відсотковою ставкою за довгостроковими внесками населення і депозитами підприємств. Якщо відношен­ня цих двох показників менше за одиницю, то дохідність таких цінних паперів буде недостатньою і не сприятиме залученню ін­весторів, а навпаки, призведе до того, що вони залишатимуть цей бізнес. і»

Прибуток власника цінних паперів за окремий період можна визначити обчисленням відношення загальної суми доходу, що складається з дивіденду (або відсотка за облігаціями) і курсової різниці до ціни придбання цього цінного папера.

Якщо інвестор (материнське (холдингове) підприємство, інвес­тор асоційованого підприємства) передає або продає активи дочі­рньому, спільному, асоційованому підприємству відповідно (ясна річ, з одночасним передаванням усіх ризиків та економічних ви­гід, пов'язаних з володінням ними), то у складі фінансових ре­зультатів звітного періоду відображається лише та частина при­бутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів дочір­нього, спільного, асоційованого підприємства.

Сума прибутку (збитку) від передавання або продажу дочір­ньому, спільному, асоційованому підприємству активів, що припадають на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збит­ком) інвестора лише після продажу цього активу дочірнім, спі­льним, асоційованим підприємством іншим особам. Актив ува- жається проданим таким підприємством у межах кількісного та й вартісного складу подібних активів, реалізованих ним після одержання.

Однак брак необхідних умов функціонування вільного фі­нансового ринку в нашій країні унеможливлює дотримання всіх вимог щодо функціонування цінних паперів. В Україні й досі нема ефективного державного регулювання випуску цінних па­перів і торгівлі: зокрема бракує необхідної інформації, котра б забезпечувала прийнятну міру ризику стосовно операцій з цін­ними паперами.

Проте підприємства можуть вкладати тимчасово вільні гро­шові кошти на депозитні рахунки в комерційні банки під обумов­лений відсоток.

ки)

85 Розділ 4

До доходів підприємства, як уже зазначалось, відносять до­ходи від іншої звичайної діяльності, яка охоплює інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, за винятком фінансо­вих операцій, які забезпечують доходи від участі в капіталі та інші.

Інші доходи включають:

1. Дохід від реалізації фінансових інвестицій.

2. Дохід від реалізації необоротних активів.

3. Дохід від реалізації майнових комплексів.

4. Дохід від неопераційної курсової різниці.

5. Дохід від безоплатно одержаних активів.

6. Інші доходи від звичайної діяльності.

Доходи від реалізації фінансових інвестицій відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зо­бов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (крім надходжень за такими інструментами, що ви­знаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Дохід від реалізації необоротних активів — це надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Дохід від реалізаі{ії майнових комплексів — це надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших гос­подарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

Дохід від неопераційної курсової різниці (курсові різниці за ак­тивами та зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фі­нансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

Дохід від безоплатно одержаних активів (у разі безоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визнається в сумі амортизації таких активів одночасно з її нарахуванням).

Інші доходи від звичайної діяльності (від списання кредитор­ської заборгованості, яка не належить до операційного циклу (не виникла в ньому), чи у зв'язку із закінченням строку позовної дав­ності або від списання вартості від'ємного гудвілу, що визнається доходом).

Доходи, які є наслідком надзвичайних подій, відносять до надзвичайних доходів. Надзвичайними визнаються доходи від:

♦ відшкодування надзвичайних витрат страховими компа­ніями;

♦ значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб.

Підприємство має проводити певну політику щодо зростання грошових надходжень у довгостроковому періоді. Це можливо в

Гооиіові надходження підприємств

85

результаті: залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу; додаткової емісії акцій; залучення дов­гострокових фінансових кредитів; продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування; продажу (або зда­вання в оренду) обладнання, яке не використовується.

За визначення доходу від реалізації товарів за методом нара­хування, тобто в момент відвантаження продукції покупцям і виникнення дебіторської заборгованості, підприємства часто за­знають утрат від списання безнадійної дебіторської заборгова­ності, оскільки не всі дебітори погашають заборгованість. За трансформованого бухгалтерського обліку витрати на безнадій­ну заборгованість мають бути узгоджені з доходами від реаліза­ції товарів у звітних періодах. Для цього підприємства створю­ють резерв сумнівних боргів згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Сума нарахованого резерву не зменшує визна* ченого раніше доходу від реалізації, а включається до складу інших операційних витрат.

1. Дайте характеристику грошових надходжень та поясніть їх зна­чення для підприємств.

2. Назвіть види грошових надходжень підприємств із внутрішніх та зовнішніх джерел.

3. Дайте характеристику виручки від реалізації продукції.

4. Назвіть фактори, що впливають на абсолютну суму виручки від реалізації продукції.

5. Дайте характеристику цін на продукцію і факторів, що на них впливають.

6. Поясніть порядок розподілу виручки від реалізації продукції на підприємстві.

7. Поясніть порядок визначення цін на продукцію.

8. Охарактеризуйте доходи підприємства від фінансової та інвести­ційної діяльності.

9. Які показники слід використати для оцінки акцій та облігацій пе­ред їх придбанням?

10. Дайте визначення фінансової та інвестиційної діяльності.

11. Назвіть форми та дайте характеристику капітальних і фінансових інвестицій.

12. Охарактеризуйте довгострокові та поточні фінансові інвестиції.

13. Назвіть умови, за яких підприємство отримує доходи від курсо­вих різниць, та вкажіть особливості перерахунків за бухгалтерським і податковим обліком.

14. Охарактеризуйте доходи підприємств від надзвичайних подій.

15. Дайте визначення валового і чистого доходу підприємства.

ш

Питання для самоконтролю

ки)

87 Розділ 4

РОЗДІЛ 4

ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ

» Основні терміни і поняття: базова рентабельність; використання прибутку; виплата дивідендів; додатко­вий продукт; нерозподілений прибуток; прибуток під­приємства; прибуток від звичайної діяльності; прибуток від операційної діяльності; прибуток від фінансових опе­рацій; прибуток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; прибуток від реалізації продукції; резервний капітал; рентабельність; розподіл прибутку; розрахунок прибутку; собівартість продукції; чистий прибуток.

4.1. Формування прибутку підприємства

4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного ви­робництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток безпосередньо пов'язаний з категорією «витрати виробництва». Прибуток — це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлен­ня частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому ви­разі є собівартість продукції.

Додатковий продукт — це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт влас­тивий усім суспільно-економічним формаціям і є одним з най­важливіших чинників їх успішного розвитку.

Прибуток — це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує при­буток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивне підґрунтя існування прибутку пов'язане з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Прибу­ток — це форма виявлення вартості додаткового продукту.

Отже, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають процеси, що відбуваються в су­спільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішньо­го продукту.

Формування і розподіл прибутку

87

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів го­сподарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є певні особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, виду економічної діяльності господарств, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офі­ційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок: визначення фінансових результатів від основної діяль­ності (обчислення собівартості продукції (робіт, послуг), адмініс­тративних витрат, витрат на збут); визначення прибутків (збит­ків) від іншої операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності. *

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фі­нансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнарод­них стандартів відбулися зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рис. 4.1 наведено схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у бухгалтерському обліку та звітності.

Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збит­ку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: зви­чайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяль­ність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. Своєю чергою, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

У наступному підрозділі буде наведено порядок формування прибутку від основної операційної діяльності. Водночас слід звер­нути увагу на можливість отримання підприємствами прибутку (збитку) від інших видів діяльності, що може суттєво впливати на загальну суму прибутку.

Так, визначаючи фінансові результати від іншої операційної діяльності, необхідно зважати на: операції, пов'язані з реалізаці­єю оборотних активів; доходи від операційної оренди активів; одержані (сплачені) пені, штрафи, неустойки; нестачі і втрати від псування цінностей та втрати від знецінення запасів.

Значний вплив на формування прибутку підприємств можуть справляти доходи від фінансових операцій: від спільної діяльно­сті; отриманих дивідендів; відсотків, одержаних за облігаціями, а також за кредит і фінансовий лізинг.

Визначаючи фінансові результати від іншої звичайної діяль­ності, у жодному разі не можна залишати поза увагою операції, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів.

ки)

89 Розділ 4

г

Формування і розподіл прибутку

89

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-гос­подарської діяльності; сфера діяльності; галузь; вид економічної діяльності господарства; установлені законодавством умови облі­ку фінансових результатів.

Прибуток підприємства — це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства — це результат дія­льності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окре­мих сфер, структурних зрушень в економіці.

У табл. 4.1 наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку (збитку) в різних галузях економіки. Аналіз даних таб­лиці дає змогу дійти таких висновків: у період 1995—1998 рр. відбувалося значне зниження обсягів прибутку в цілому і в біль­шості галузей економіки. Але починаючи з 1999 р. спостерігаєть­ся зростання як загального обсягу прибутку, так і прибутку "В окремих галузях економіки. 2000 року беззбитковим стало сіль­ське господарство. Водночас тривало скорочення обсягів прибут­ку в таких галузях економіки, як будівництво, транспорт і зв'я­зок, постачання і збут.

Таблиця 4.1

ПРИБУТОК ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, млн гри¹

Показник прибутку, збитку (-)	Роки
	1995	1996	1997	1998	1999	20002
Прибуток, збиток (-) Разом в економіці утому числі:	18806	14418	13868	3419	7427	13933
промисловість	9343	7376	7916	2548	7429	8835
сільське господарство	832	-1328	-3362	-4424	-3750	1440
будівництво	1258	1002	1092	830	591	61
транспорт і зв'язок	3791	3690	3747	5095	4460	719
торгівля і громадське харчування	951	877	1459	-1879	-1649	1134
постачання і збут	426	324	226	108	34	-327
фінанси, кредит, страхування	1300	1460	1709	853	1442	1201

¹ Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С. 65.

² Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

ки)

91 Розділ 4

Таблиця 4.2

ПРИБУТОК ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ, мли гри'

Показник прибутку, збитку (-)2	Роки
	2000	2001	2002	2003	20043
Прибуток, збиток (-) Разом в економіці у тому числі:	13933,0	18740,6	14641,2	19643,3	44578,4
сільське господарство, ми­сливство та лісове госпо­дарство	1752,4	899,1	-254,6	769,5	2768,0
промисловість	8834,6	8537,2	2866,5	7137,0	18936,9
будівництво	40,3	722,8	-39,6	14,1	770,6
оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними за­собами; послуги з ремонту	1195,1	2352,0	4356,4	573,7	6903,2
транспорт і зв'язок	706,7	4135,7	4269,4	5805,3	6665,6
фінансова діяльність	1211,7	2344,9	2358,1	4252,7	7058,0
інші сфери діяльності	192,2	-250,9	1085	1091,1	1449,1

У табл. 4.2 наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку (збитку) в різних сферах економіки. Аналіз даних таб­лиці дозволяє дійти висновків щодо відсутності стійкого зрос­тання прибутку суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. 2001 року порівняно з 2000 р. загальний прибуток збільшився пе­редусім за рахунок таких видів економічної діяльності: будівництва, транспорту і зв'язку, фінансової діяльності, торгівлі. 2002 року при­буток у цілому скоротився на 4099,4 млн грн — збитковими ста­ли сільське господарство та будівництво, суттєво зменшився при­буток у промисловості. Слід відзначити суттєве зростання зага­льного обсягу прибутку на 24935,1 млн грн 2004 р. проти 2003 р. Це відбулось унаслідок збільшення обсягів прибутку за усіма ви­дами економічної діяльності.

Зміни в обсягах прибутку підприємств за 1995—2004 роки свідчать про складні процеси, що відбувалися в окремих галузях економіки і були пов'язані зі зміною обсягів виробництва й реа­лізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господа­

¹ Статистичний щорічник України за 2004 р. — К.: Консультант, 2005. — С. 61.

² Крім бюджетних установ.

³ Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування за видами еконо­мічної діяльності.

Формування і розподіл прибутку

91

рювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням; зміна­ми в порядку обліку фінансових результатів.

З ухваленням Закону «Про внесення змін і доповнень в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» від 22 трав­ня 1997 р. податкові адміністрації здійснюють контроль за пра­вильністю визначення оподатковуваного прибутку. Установлена методика визначення оподатковуваного прибутку безпосередньо не пов'язана з формуванням фактичного прибутку підприємств як показника фінансового результату їхньої діяльності.

Однак послаблення контролю за формуванням цього прибутку з боку податкових органів не зменшує його значення для підприємст­ва. Прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства — суб'єкта господарської діяльності. Управлінню цй- ми процесами належить важливе місце у фінансовому менеджменті.