77 Розділ 4

• розмір підприємства за обсягом операційної діяльності;

• готовність до реалізації окремих реальних проектів;

• стан попиту на продукцію підприємства;

• кон'юнктура інвестиційного ринку.

Інвестиційна стратегія підприємства має передовсім передба­чати запровадження реальних інвестиційних проектів і форму­вання портфелів такого типу, тому що ця форма інвестування за­безпечує підприємству швидкий розвиток, освоєння нових видів продукції та розширення ринку збуту.

Реальні, або капітальні, інвестиції здійснюють в різних формах:

• капітальне будівництво;

• придбання (виготовлення) основних засобів;

• придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів;

• придбання (створення) нематеріальних активів тощо.

Вибір галузі (регіону) для інвестицій здійснюється відповід­но до їхньої інвестиційної привабливості. Після вибору галузі (регіону) підприємство розробляє стратегію формування інвес­тиційних ресурсів підприємства, формує політику інвестиційної діяльності, оцінює результативність інвестиційної стратегії. Крім капітальних інвестицій, підприємства здійснюють також фінан­сові інвестиції.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманіт­них формах, а саме:

1. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Підприємство може придбавати у власність різні види цінних па­перів, що перебувають у вільному обігу на фондовому ринку, з метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.

2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отри­мання інвестиційного доходу.

3. Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підпри­ємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в засну­вання інших підприємств з метою диверсифікації операційної ді­яльності та отримання інвестиційного доходу.

Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні.

Основним критерієм такого поділу фінансових інвестицій є мета їх здійснення (придбання).

Довгострокові фінансові інвестиції — інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Гооиіові надходження підприємств

77

Поточні фінансові інвестиції — інвестиції зі строком пога­шення, меншим за один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Серед поточних фінансових інвестицій виді­ляють фінансові інвестиції, які для цілей фінансової звітності ви­знаються еквівалентами грошових коштів.

Еквіваленти грошових коштів — це короткострокові високо- ліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певну суму коштів з незначним ризиком зміни їхньої вартості.

Такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні па­пери на строк, що не перевищує трьох місяців (казначейські век­селі, депозитні сертифікати тощо).

З-поміж довгострокових фінансових інвестицій розрізняють такі, що надають право власності (інвестиції в акції інших під­приємств, внески до статутного капіталу), та інвестиції, що утри­муються підприємством до їхнього погашення (боргові цінні па­пери, довгострокові векселі тощо).

За цими ознаками довгострокові фінансові інвестиції поді­ляються на групи боргових та пайових з такими характеристи­ками.

Довгострокові боргові фінансові інвестиції (облігації, довго­строкові векселі):

• не дають права участі в капіталі об'єкта інвестування;

• приносять дохід у вигляді відсотка;

• як правило, мають точно визначений строк обігу;

• утримуються інвестором до строку погашення;

• у разі, коли довгострокові цінні папери, що утворюють фі­нансову інвестицію, придбано за ціною, більшою за номінальну, різниця може бути амортизована (поступово списана на витрати) до моменту погашення.

Довгострокові пайові фінансові інвестиції (акції) — це такі, що:

• засвідчують право інвестора на частку в капіталі об'єкта ін­вестування;

• дають дохід у вигляді дивідендів;

• не мають визначеного строку обігу;

• різниця між вартістю придбання та номінальною вартістю не амортизується (не списується на витрати).

Поточні фінансові інвестиції класифікують на: 1) еквівален­ти грошових коштів, 2) інші поточні фінансові інвестиції.

Еквіваленти грошових коштів (казначейські векселі, депозит­ні сертифікати тощо) характеризуються тим, що це:

• високоліквідні цінні папери з низькою дохідністю і високою надійністю;

• цінні папери, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент з мінімальною втратою вартості;

• цінні папери, які мають постійну ринкову вартість;

ки)