10.6. Контролінг

Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Ієрар­хічна система бюджетів підприємства дає змогу встановити ефек­тивний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної фінансової стратегії.

Схематично процес управління бюджетуванням зображено на рис. 10.5.

З бюджетом порівнюють досягнуті результати. У бюджеті за­кладено оцінку ефекту всіх змінних, які прогнозувались у процесі його розроблення.

До впровадження бюджетування поточні результати порівню­валися з результатами за минулий місяць чи аналогічний період попереднього року. Істотною вадою такого способу була немож­ливість урахувати зміни в напрямках діяльності підприємства та в планових програмах на поточний рік.

Фінансове планування на підприємствах

453

	X
	X
	X
	* —
	о і>
	Ь *
	Ч л
	4> Я
	« 5
	ж ч
	Я ^ з- и
	а
	X
	03

X х		м
і				ї Н 2 п
в '3		ІЗ X
? 03 а/2		л X н		* и т с; '5 а о
° 2 -в-О .£ е .2		X <и X н о.
а		о		х —
ж <		о <		<

454

Розділ 10

Бюджет — база для внутріфірмового контролю: у міру реалі­зації закладених у бюджеті планів контролюються фактичні ре­зультати діяльності підприємства. Бюджетний контроль здійсню­ється простим порівнюванням фактичних показників із планови­ми. Це один з найпоширеніших способів перевірки виконання бюджетів підприємством.

Аналіз відхилень¹ фактичних показників діяльності структур­ного підрозділу від бюджетних та з'ясування причин цих відхи­лень є постійним процесом. Ці відхилення можуть бути як пози­тивними, так і негативними. За позитивних відхилень фактичний дохід є більшим від запланованого, а фактичні витрати нижчі за бюджетні. За негативних відхилень навпаки: фактичний дохід менший, а фактичні витрати — більші.

Виявляння відхилень фактичних фінансових показників дія­льності структурних підрозділів від планових (бюджетних) та їх аналіз здійснюються щомісяця. Така інформація є базою для роз­роблення заходів, спрямованих на зміну способу виконання бю­джетів та перевірку обґрунтованості вихідних положень.

Особливому контролю підлягає рух грошових коштів. Конт­роль руху грошових коштів включає перевірку:

• правильності заповнення бюджетних форм;

• відповідності сум витрат затвердженим плановим лімітам;

• виконання бюджетного регламенту.

Перевірка правильності заповнення бюджетних форм фінан­совою службою здійснюється за додаткового залучення:

♦ аналітичних матеріалів зі складання бюджетів;

♦ розшифровки окремих сум;

♦ інших матеріалів, пов'язаних з формуванням та виконанням бюджетів.

Відповідність сум витрат грошових коштів затвердженим пла­новим лімітам фінансова служба з'ясовує з метою підтвердження права на витрати в межах затверджених планових лімітів, але тільки за умови виконання дохідної частини бюджету. В іншому разі фінансова служба з рішення фінансового директора має пра­во зменшити підрозділові витратну частину бюджету.

Наднормативні витрати (з урахуванням їхньої доцільності і наявності вільних грошових коштів) здійснюються за рахунок прибутку і тільки з рішення фінансового директора в кожному конкретному випадку.

Фінансова служба здійснює також контроль і за плануванням руху грошових коштів за центрами фінансового обліку та за ви-

¹ Відхилення фактичних даних від бюджетних спричиняються зовнішніми та внут­рішніми факторами. До зовнішніх належать: загальноекономічні, соціальні, політичні, зміни в конкуренції та умовах поставок. До внутрішніх — зміни методів управління, не­ефективне використання ресурсів, неякісне складання бюджету.

Фінансове планування на підприємствах

455

ням бюджетного регламенту. У разі незадовільного вико- ія бюджету фінансова служба має право застосувати санкції і а вжити необхідних заходів, спрямованих на поліпшення діяль­ності відповідного підрозділу підприємства.

Аналіз відхилень фактичних результатів діяльності підрозділу і даних бюджету уможливлює:

• ідентифікацію проблемних ділянок, що потребують першо­чергової уваги;

• пошуки нових можливостей, не передбачених у процесі роз­роблення бюджету;

• міру реальності планового бюджету.

Реальність бюджету визначається величиною відхилень фа­ктичних значень від запланованих. Що ближчі фактичні й бю­джетні значення показників, то вищою є реальність бюджету.

Реальність бюджету можна оцінити з таких співвідношень:

• обсяг продажу - фактична виручка > виручці за бюджетом;

• сума витрат - фактичні витрати < витратам за бюджетом;

• сума прибутку - фактичний прибуток > прибутку за бюджетом.

Велика різниця між бюджетними і фактичними значеннями

основних показників свідчитиме про недосконале планування та неефективне використання ресурсів.

Контрольна роль бюджетів зберігається і за умов перегляду й коригування. За невідповідності бюджету вимогам реальності він перестає бути інструментом управління, і його необхідно скоригу- вати (змінити). Бюджет коригується, коли відбуваються сутгєві змі­ни в послідовності виконання робіт, у витратах або в підприємства з'являються нові конкуренти. Бюджети на рік уточнюються що­кварталу. Що нестабільніші умови діяльності підрозділу підпри­ємства, то частіше коригуються бюджети. Завданням контролю є зменшення витрат, що досягається поліпшенням методів і технологій виробництва, підвищенням відповідальності пра­цівників за якість товарів (послуг). Зміна всіх бюджетів відбу­вається, коли прогнозований обсяг продажу значною мірою відрізняється від фактичного.

У процесі контролю визначається, коли і за яких умов почина­ється віддача від вкладених коштів, тобто проводяться розрахун­ки точки беззбитковості як елемента самоокупності. Продаж за межею точки беззбитковості є елементом самофінансування.

На базі оцінки бюджету, контролю за його виконанням, аналізу точки беззбитковості виявляється можливість удоско­налення фінансової роботи підприємства, напрямки поліпшен­ня його фінансового становища, бюджетування і фінансового планування в цілому.

Відхилення від гнучкого бюджету можуть спричинятися та­кож змінами ціни і продуктивності праці.

456

Розділ 10

Для поглибленого аналізу причин, що обумовили несприятли­ві відхилення від статичного бюджету, використовують так зва­ний гнучкий бюджет.

Гнучкий бюджет — це бюдоісет, який складається не для конкретного рівня ділової активності, а для певного його діапа­зону. Гнучкий бюджет ураховує зміни витрат залежно від зміни рівня реалізації. Інакше кажучи, він є динамічною базою порів­няння результатів із запланованими показниками.

Аналіз фактичних відхилень від гнучкого бюджету можна де­талізувати за місцями виникнення витрат.

Фактичні витрати зіставляються з даними стандартів, розроб­лених підприємством, а саме:

• витрати матеріалів на одиницю продукції, кг;

• витрати матеріалів на одиницю продукції, тис. грн;

® затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, год;

• затрати на оплату праці на одиницю продукції, тис. грн / год.

Аналіз відхилень фактичних витрат від бюджетних прово­диться на різних рівнях. На нульовому рівні фактичні показни­ки зіставляються з даними зведеного бюджету, виявляються сприятливі (С) і несприятливі (Н) щодо розвитку бізнесу від­хилення.

На першому рівні визначаються загальні причини відхилення фактичного прибутку від запланованого в бюджеті (за рахунок обсягу реалізації чи загальної суми витрат).

У гнучкому бюджеті відображаються доходи і витрати, скори- говані на фактичний обсяг реалізації, а в статичному — доходи і витрати, обчислені на базі запланованого обсягу реалізації.

Різниця між гнучким і статичним бюджетами виникає за ра­хунок змін в обсягах реалізації і характеризує якість роботи ме­неджера відділу збуту. Зменшення прибутку за змін реалізації розраховується за формулою:

±ПО = (О_гб -О_стб)х МД _п,

де ПО — відхилення прибутку залежно від обсягу реалізації;

О_г.б — обсяг реалізованої продукції за гнучким бюджетом;

Ост.б — фактичний обсяг реалізації продукції за статичним бюджетом;

МД_П — запланована величина маржинального доходу на оди­ницю продукції.

На другому рівні аналізуються відхилення від гнучкого бю­джету за стандартною й фактичною ціною придбання ресурсів. Відхилення в ціні розраховується за формулою:

і ЦП р =(фЦр-Ц^с_р^т)хФОВр,

Фінансове планування на підприємствах

457

де + ЦПр — відхилення за ціною придбання ресурсів;

ФЦр — фактична ціна ресурсів;

Ц" — стандартна ціна придбання ресурсів;

ФОВр — фактичний обсяг використаних ресурсів.

На третьому рівні здійснюється аналіз і оцінка відхилення за продуктивністю:

±п=(фов_р-пов_р)хц;\

де + П — відхилення за продуктивністю;

ФОВр — фактичний обсяг використаних ресурсів;

ПОВр — плановий обсяг використаних ресурсів;

Ц" — стандартна ціна придбання ресурсів.

Особлива увага на цьому рівні приділяється вартості матеріа­лів та їхній якості, тому що низька якість ресурсів потребуватиме згодом додаткових витрат на виправлення виробничого браку.

У процесі контролю фактичні показники порівнюються з по­казниками статичного і гнучкого бюджетів. Це дає можливість своєчасно прийняти рішення щодо поліпшення якості управління

діяльністю підприємства.

ф

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансового планування на підприємстві.

2. Розкрийте значення фінансового планування.

3. Охарактеризуйте методи фінансового планування на підприємстві.

4. Розкрийте зміст фінансової стратегії на підприємстві.

5. Поясніть значення оперативного і поточного фінансового плану­вання на підприємстві.

6. Назвіть види бюджетів, що включаються до оперативного фінан­сового плану.

7. Розкрийте зміст бюджетування на підприємстві.

8. Охарактеризуйте контролінг на підприємстві.

9. Дайте визначення операційного та фінансового бюджету підпри­ємства.

10. Назвіть і охарактеризуйте складові фінансового бюджету під­приємства.

11. Назвіть і охарактеризуйте складові операційного бюджету під­приємства.

12. Назвіть і охарактеризуйте розділи фінансового плану.

13. Наведіть можливі типи класифікації бюджетів за основними кла­сифікаційними ознаками.

14. Яким нормативним актом регулюється порядок складання поточ­ного фінансового плану?

458

Розділ 10

РОЗДІЛ 11

ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

9 Основні терміни і поняття: фінансова криза на підприємс­тві, її причини та наслідки. Види та фази фінансової кризи. Економічна сутність та необхідність фінансової санації під­приємства. Досудова санація. Санація за рішенням господар­ського суду. Порядок проведення санації підприємства. При- чинно-наслідковий аналіз фінансової кризи на підприємстві. План санації. Санаційна спроможність. Аналіз сильних та слабких сторін підприємства. Санація балансу. Санаційний прибуток. Фінансування санації підприємств. Внутрішні та зовнішні фінансові джерела санації Двоступінчаста санація. Альтернативна санація. Банкрутство підприємства: причи­ни та наслідки. Ліквідаційні процедури. Мирова угода. Рестру­ктуризація та реорганізація підприємства. Економічні озна­ки фіктивного, прихованого та навмисного банкрутства.

11.1. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення

11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють

Нині в Україні існує значна кількість фінансово не­спроможних підприємств. Так, 1993 року збитковим було кожне дванадцяте підприємство, 1994 — кожне дев'яте, 1995 — кожне п'яте, 1996 — кожне третє, у 1997—98 рр. — кожен другий суб'єкт підприємницької діяльності працював збитково. 1999 року 56, а в 2000—2003 рр. близько 40 % усіх підприємств працювали збитково. Наслідком незадовільного фінансового стану багатьох вітчизняних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. За результатами 2001 р. кредиторсь­ка заборгованість у номінальному обчисленні майже в два з полови­ною рази перевищувала обсяги ВВП країни; дебіторська заборгова­ність перевищила обсяг ВВП у два рази. Близько 55 % дебіторської та майже 60 % кредиторської заборгованості виявилися простроче­ними. Таким невтішним є результат фінансової неспроможності ба­гатьох суб'єктів господарювання.

Неплатоспроможність, своєю чергою, є підставою для оголо­шення підприємства банкрутом. Саме тому чимала кількість позов­них заяв до господарських судів надходить у зв'язку з банкрутствами підприємств. Динаміку провадження справ про банкрутство суб'єк­тів господарювання в Україні подано в табл. 11.1.

Фінансова санація та банкрутство підприємств

459

Таблиця 11.1

КІЛЬКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ-БАНКРУТІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПОРІВНЯННІ, 2002—2004 рр.¹

Країна	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Відхилення, 2003 р. до 2002 р., %	Відхилення, 2004 р. до 2003 р., %	Питома вага банкрутств, % (2003 р.)	Питома вага банкрутств, % (2004 р.)
Австрія	5,281	5,643	6318	+6,9	12,0	1,7	1,8
Бельгія	7,269	7,661	8025	+5,4	5,2	ІД	0,9
Данія	2,469	2,506	2620	+1,5	4,5	0,4	0,5
Німеччина	37,579	39,320	39213	+4,6	-0,3	1,9	1,3
Фінляндія	2,807	2,714	2375	-3,3	-12,5	1,1	0,5
Франція	37,295	44,644	40993	+19,7	-1,5	1,6	1,4
Греція	489	480	577	-1,8	+20,2	од	ОД
Великобританія	16,305	14,183	12191	-13,0	-14,1	0,4	0,3
Ірландія	379	349	326	-7,9	+3,2	0,2	0,2
Італія	15,500	15,900	16800	+2,6	+5,7	0,3	0,3
Нідерланди	6,841	8,748	6643	+27,9	+4,0	0,9	1,0
Норвегія	2,652	3,084	2684	+16,3	-13,0	0,5	0,6
Португалія	2,092	2,980	3123	+42,4	+30,8	0,7	0,7
Швеція	7,930	8,237	7649	+3,9	-7,1	1,0	0,9
Швейцарія	4,002	4,539	4955	+13,4	+9,2	1,4	1,1
Іспанія	1,021	880	970	-13,8	+10,2	0,0	—
Усього в Західній Європі	149,911	161,868	156092	+8,0	-0,3	0,7	0,6

Закінчення табл. 11.1

Країна	2002 р.	2003 р.	2004 р.	Відхилення, 2003 р. до 2002 р., %	Відхилення, 2004 р. до 2003 р., %	Питома вага банкрутств, % (2003 р.)	Питома вага банкрутств, % (2004 р.)
Болгарія	494		208		-57,9	0,1	—
Польща	2,280	2,195	1466	-3,7	-33,2	0,1	—
Румунія	6,691	6,145	3353	-8,2	-45,4	0,5	0,4
Словаччина	1140	1172	799	+3,0	-31,8	1,5	0,2
Словенія	712	687	789	-з,о	+14,8	1,1	0,5
Чехія	2,861	2,544	2234	-11,1	-12,2	0,1	0,2
Угорщина	6,179	7,790	7519	+26,1	-3,5	0,9	1,6
Усього в Східній Європі	26,705	27,077	20471	+1,4	-10,7	0,3	0,2
Японія	19,458	16,624	13837	-14,6	-16,8	0,3	0,2
Канада	9,472	8,844	8128	-6,6	-8,1	0,4	0,3
США	38,540	35,037	35155	-9,1	+0,3	0,2	0,1
Україна	5063	7272		+43,6	...	ІД