9.8. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Для комплексного аналізу фінансового стану підпри­ємства потрібно оцінити тенденції найзагальніших показників, які всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану під­приємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне ви­користання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наяв­ність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: не­ефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенден­ції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансово­го стану належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з факто­рами, що його формують, бо це полегшуватиме практичну орієн­тацію в цих питаннях.

Оцінка фінансового стану підприємства

397

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й від­носними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку чи доходів. Відносний показник — рівень рента­бельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із ви­робництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсот­кове відношення прибутку від операційної діяльності до її собі­вартості:

Р = (П/С) 100,

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від операційної діяльності, грн;

С — собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від операційної (основної) діяльності до товарообігу.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого при­бутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є об­сяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рі­вень рентабельності продукції, фінансові результати й витрати від операційної та звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться через порівняння з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо за­безпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз провадиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керів­ництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність госпо­дарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба при­ділити серйозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабель­ності. З цією метою слід використовувати дві основні групи та­ких показників:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (варто­сті продажу);

б) показники, пов'язані з використанням виробничого капіта­лу (виробничих активів).

398

Розділ 10

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабель­ності можна використати зарубіжний досвід.

Показники рентабельності групи А розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку К_грі

К,р, =В_п/Ч₀._п=1-В_пр/Ч₀._п,

де В_п — сума валового прибутку;

В_пр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг); Ч₀.п — чистий обсяг продажу (реалізації);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної опера­ційної діяльності (К_гр2)

^Кг.р₂ =^По.д/^Чо.п>

де П₀.д — сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К_{г рі})

к,_Рз=п/ч_0П,

де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зо­бов'язаннями і податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К_гр<)

К,_Р4 =Ч_П/Ч_0П,

де Ч_п — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;

5) критичний коефіцієнт рентабельності (К_гр5)

к_г,₅=(ч_ап-з_в)/ч₀._п,

де З_в — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обчислення — чистий обсяг продажу (валові надхо­дження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємо­доповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Показники рентабельності групи Б розраховуються як від­ношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновни­ками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту про прибутки (збитки) і даними балансового звіту доцільно розраховувати такі коефіцієнти:

Оцінка фінансового стану підприємства

399

1) коефіцієнт віддачі виробничих активів (К )

К_Г._Р6=Ч_П/ВА,

де В А — середньорічна величина всіх виробничих активів під­приємства;

2) коефіцієнт віддачі інвестицій (К_гр?)

К_гр7=П/СА,

де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізо­ваних коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);

3) коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу (К_гр8)

К,_Р8 =Ч_П/СК,

де СК — середньорічна сума власного капіталу, репрезентована акціонерним капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчи­слюватись у різних модифікаціях: у чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, опера­ційного, звичайного до вирахування податків і т. п.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність від­дачі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт харак­теризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фі­нансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позичко­ві кошти перевищує величину цього коефіцієнта.

В комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, багато важить третій з розглянутих показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

Важливою складовою комплексного оцінювання фінансово­го стану підприємства повинна бути рейтингова оцінка, яка б визначала місце кожного суб'єкта господарювання за показни­ками фінансового стану в певному економічному середовищі. Для цього необхідно на основі комплексу оцінних показників дати узагальнювальну кількісну оцінку фінансового стану кож­ного підприємства.

З усього комплексу показників оцінки фінансового стану для інтегрованої, узагальнювальної його оцінки слід вибрати не бі­льше десяти найважливіших для даного економічного середови­ща оцінних показників.

400

Розділ 10

Визначення інтегрального оцінного показника здійснюється у такій методичній послідовності. Встановлюються кількісні зна­чення кожного оцінного показника за кожним підприємством. Потім визначається ранг кожного підприємства за кожним оцін­ним показником. Після фіксації найліпшого значення кожного оцінного показника серед аналізованих підприємств з'ясовується в частках одиниці відхилення показника кожного підприємства від цього найліпшого показника, взятого за одиницю.

Узагальнювальна рейтингова оцінка фінансового стану кож­ного підприємства визначається за методом середньоквадратич- ного відхилення:

Якщо за експертною оцінкою значимість різних оцінних показ­ників фінансового стану неоднакова, то для розрахунку застосо­вуються встановлені експертами коефіцієнти:

Після визначення інтегрального показника здійснюється ран- жирування підприємств від найвищого до найнижчого.

Такі розрахунки можуть виконуватися за допомогою спеціа­льно розробленої комп'ютерної програми.

Більш простим, але менш точним визначенням рейтингу з фі­нансового стану кожного підприємства є підсумовування місць, отриманих кожним підприємством за всіма показниками, і одер­жання на цій основі середньоарифметичного значення узагаль- нювального рейтингу підприємства.

Отже, узагальнювальна оцінка фінансового стану підприємст­ва сприяє встановленню за різними оцінними показниками його резервів щодо поліпшення фінансового стану.

1. Розкрийте потребу та значення оцінки фінансового стану підпри­ємства, його завдання.

2. Які особливості та зміст зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу?

3. У чому сутність та які сфери застосування методів і прийомів фі­нансового аналізу?

4. У чому полягає інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств за новими стандартами бухгалтерського обліку?

Я=уік_і(1-Х₁;)²+к₂(1-Х₂;)²+...к_п(1-Х_п;)² .

Питання для самоконтролю

Оцінка фінансового стану підприємства

401

5. Які принципи класифікації показників оцінки фінансового стану підприємства за різними ознаками та яка їхня економічна сутність?

6. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників оцін­ки майнового стану підприємств?

7. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників при­бутковості підприємства?

8. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників лікві­дності та платоспроможності підприємства?

9. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників фі­нансової стійкості та стабільності підприємства?

10. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників рен­табельності підприємства?

11. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників діло­вої активності підприємства?

12. Який порядок розрахунку та методи оцінювання показників акці­онерного капіталу?

13. Охарактеризуйте методичні підходи до оцінки ліквідності балансу підприємства.

14. Охарактеризуйте методичні підходи до оцінки ліквідності та пла­тоспроможності підприємства і розрахунку нормативних значень кое­фіцієнта покриття.

15. Охарактеризуйте методичні підходи до оцінки фінансової стійко­сті підприємства.

16. Охарактеризуйте методичні підходи до оцінки майна і капіталу підприємства.

17. Що таке факторний аналіз прибутку підприємства?

18. Що таке факторний аналіз рентабельності підприємства?

19. Що таке комплексна оцінка фінансового стану підприємства?

20. Охарактеризуйте порядок аналізу балансу підприємства за допо­могою показників.

21. Які особливості експрес-аналізу фінансового стану підприємства?

22. Які особливості деталізованого аналізу фінансового стану під­приємства?

23. Які Нормативні значення показників оцінки фінансового стану підприємства?

24. Які способи поліпшення ліквідності і платоспроможності під­приємств?

25. Які способи зміцнення фінансової стійкості підприємства?

402

Розділ 10

РОЗДІЛЮ

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

© Основні терміни і поняття: баланс доходів і витрат; бізнес-план; оперативний фінансовий план; платіжний календар; перспективне фінансове планування; фінансо­вий план; фінансове планування; фінансова стійкість; фінансова стратегія; поточний фінансовий план, опе­ративний фінансовий план; бюджетування, контролінг.

10.1. Фінансова стратегія підприємств

Реалізація фінансової стратегії підприємства безпосе­редньо пов'язана з його перспективним фінансовим плануванням.

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основ­ною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспек­тивне планування включає прогнозування фінансової діяльності підприємства та розроблення його фінансової стратегії.

За умов ринкової економіки, зростання самостійності підпри­ємств і їхньої відповідальності за результати діяльності постає об'єктивна потреба з'ясування тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На розв'язання таких питань і спрямовується фінансова стратегія підприємства.

Фінансова стратегія визначає довгострокову мету фінансо­вої діяльності підприємства, що залежить від його фінансової політики, вибору найефективніших напрямів її досягнення.

Завдання фінансової стратегії:

* визначення способів проведення успішної фінансової стра­тегії та використання фінансових можливостей;

* налагоджування перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

» фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяль­ності на перспективу;

« вивчення економічних та фінансових можливостей імовір­них конкурентів, розроблення та вжиття заходів із забезпечення фінансової стійкості;

* розроблення способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

Фінансове планування на підприємствах

403

Фінансова стратегія — це складова фінансового планування. Як частина загальної стратегії економічного розвитку вона має узгоджуватись із цілями та напрямами останньої. Своєю чергою, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну еконо­мічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку обумовлює коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об'єктивні економі­чні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та спо­соби виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основ­них та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх фа­кторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово- економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та на фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової дія­льності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стра­тегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимі- зацію прибутку і ринкової вартості підприємства. У процесі розроблення фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності під­приємства.

Формування фінансової стратегії підприємства здійснюється в такій послідовності:

• визначення періоду реалізації стратегії;

• аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища діяль­ності підприємства;

• формування стратегічної мети фінансової діяльності;

• розроблення фінансової політики підприємства;

• розроблення системи заходів із забезпечення реалізації фі­нансової стратегії;

• оцінка розробленої фінансової стратегії.

У результаті розроблення системи заходів, що забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формуються «центри відповідальності», визначаються права, обов'язки і міра відповідальності їхніх керівників за результати реалізації фінан­сової стратегії підприємства.

404

Розділ 10

Під час розроблення фінансової стратегії підприємства необ­хідно оцінювати її ефективність, що грунтується на прогнозних розрахунках різних фінансових показників, а також на прогнозу­ванні динаміки нефінансових результатів реалізації розробленої стратегії (зростання ділової репутації підприємства, підвищення рівня управління фінансовою діяльністю його структурних під­розділів тощо).

Ефективність фінансової стратегії досягається в разі:

♦ відповідності розробленої фінансової стратегії загальній стратегії підприємства — мірі узгодження цілей, напрямів і ета­пів реалізації цих стратегій;

♦ узгодження фінансової стратегії підприємства і прогнозова­них змін у зовнішньому підприємницькому середовищі;

♦ реалізації розробленої підприємством фінансової стратегії з фор­мування власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів тощо.

У процесі розроблення фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, пов­ноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресур­сів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуван­ню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених кош­тів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

♦ формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

♦ виявлення найефективніших напрямів інвестування та зосе­редження фінансових ресурсів на цих напрямах;

♦ відповідність фінансових дій економічному стану та матері­альним можливостям підприємства;

♦ визначення головної загрози з боку конкурентів, правиль­ний вибір напрямів фінансових дій та маневрування для досяг­нення вирішальної переваги над конкурентами.

Вихідним етапом планування є прогнозування основних на­прямів фінансової діяльності підприємства, що здійснюється в процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. Своєю чергою, база для розроблення оперативних фінансових планів формується саме на стадії поточного фінансового планування.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінан­сового стану підприємства в перспективі. На відміну від плану­вання, прогнозування передбачає розроблення альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відпо­відно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один з варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Фінансове планування на підприємствах

405

Підґрунтям фінансового прогнозування є узагальнення та ана­ліз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достат­ньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розроб­лення трьох основних прогнозів:

* фінансових результатів (прибутків та збитків);

« руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

• бухгалтерського балансу підприємства.

Прогноз щодо фінансових результатів показує обсяг прибутку, який передбачено одержати в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів (табл. 10.1) відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю. Він дає можливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.

Таблиця 10.1

ПРОГНОЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Показник	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Надходження грошових коштів
Доходи (виручка) від операційної діяльності
Інші доходи
Емісія цінних паперів
Отримані банківські кредити
Інші надходження
Витрачання грошових коштів
Збільшення товарно-матеріальних запасів
Капітальні інвестиції
Заробітна плата
Інші витрати
Погашення позичок та сплата відсотків
Податки та інші обов'язкові платежі

За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна з'ясу­вати, скільки грошових коштів треба вкласти в господарську дія­льність підприємства; синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залу­ченні капіталу й перевірити майбутню ліквідність і/ідприємства.

406

Розділ 10

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляєть­ся стратегія фінансування підприємс тва.

Прогноз балансу підприємства входить до складу директивного фінансового планування. Баланс підприємства — це зведена таб­лиця, в якій відображено джерела капіталу (пасив) і його розмі­щення (актив). Бухгалтерський баланс (баланс активів і пасивів) потрібний для того, щоб оцінити, в які види активів спрямовують­ся грошові кошти і за рахунок яких джерел (пасивів) передбача­ється формування активів.

Структура балансу, що прогнозується (як правило, на плановий трирічний період) відповідає типовій, оскільки вихідним для розрахун­ків є бухгалтерський баланс підприємства на останню звітну дату.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли управління фінан­сами централізовано, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.