10.2. Зміст та методи фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністра- тивної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню до­ходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансових ресурсів за планово-директивної економіки послаблювала еконо­мічні стимули для розширення виробництва, що негативно по­значалось на результатах фінансово-господарсько^-^^- діяльності під­приємств. У багатьох галузях дотації держави сягали значних роз­мірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Галузеві міністерства перерозподіляли доходи та прибутки підприємств. Значна частина прибутку й тимчасово вільних кош­тів підприємств, що ефективно працювали, вилучалася для фі­нансування видатків держави на покриття витрат збиткових під­приємств у відповідних галузях економіки.

В умовах ринкової економіки значно зростає матеріальна від­повідальність керівника за фінансовий стан підприємства, а тому відома досі в Україні теорія і практика фінансового планування стає недостатньою. Водночас система фінансових планів, яка ви­користовується в країнах з розвинутою ринковою економікою, для вітчизняних підприємств є ще передчасною.

Для перехідної економіки необхідні й перехідні методи плану­вання. Нині на окремих підприємствах в Україні зроблено спробу

Фінансове планування на підприємствах

407

пристосувати для планування своєї поточної діяльності теорію бізнес-планування.

В умовах розвинутої ринкової економіки теорія бізнес-пла- нування використовується для обгрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємств, створення нових видів бізне­су. Для більшості українських підприємств пошук нових сфер ді­яльності (в галузі збуту продукції, освоєння виробництва нових видів виробів, підвищення конкурентоспроможності продукції тощо) є необхідним для виживання і дальшого успішного розвит­ку. Саме тому зросло значення перспективного, поточного в біз- нес-плані та оперативного фінансового планування для забезпе­чення стійкого фінансового стану та підвищення ефективності діяльності підприємств.

Система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми:

• перспективне фінансове планування;

* поточне фінансове планування;

« оперативне фінансове планування (бюджетування).

Кожна із цих підсистем передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани роз­робляються.

Фінансове планування є обов'язковим для фінансового забез­печення розширення кругообігу виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінан­сову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до яко­сті фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними на­слідками для засновників.

Нині фінансове планування потребує використання нових прин­ципів організації. Його зміст та форми суттєво змінюються у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнти­рами. Особливістю фінансового планування на підприємствах ринкової економіки є те, що воно не має елементів директивності і є внутріфірмовим. Мета фінансового планування на підприємс­тві — забезпечення оптимального розміру коштів, необхідних для успішної операційної та інвестиційної діяльності, а в кінце­вому підсумку — досягнення прибутковості підприємства. Пла­нування спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій у сфері фінансів, а з другого — на зменшення невикористаних внутрішніх резервів.

Фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнк- туру, ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас

408

Розділ 10

розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансо­вих ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показ­никами підприємства в плановому періоді.

З 1992 року, за умов інфляції і гіперінфляції, підприємства пе­рестали розробляти річні фінансові плани взагалі, складаючи їх здебільшого лише на квартал. ¹

Поточне фінансове планування відроджене на державних під­приємствах згідно із Законом України від 21.09.2000 «Про вне­сення змін до статті 20 Закону України "Про підприємства в Україні"». Законом передбачено, що державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який за­тверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Під­приємства інших форм власності відповідно до цього закону роз­робляли і затверджували фінансові плани в порядку і в строки, визначені їхнім власником (власниками). Фінансове планування регулювалось «Положенням про порядок складання фінансового плану державним підприємством, крім казенного». Фінансове планування на державних підприємствах (крім казенних) стало обов'язковим з 2001 р.¹, а з 2004 р. запроваджується нова форма фінансового плану.

Для недержавних підприємств це положення мало рекоменда­ційний характер, однак його додержувалися, отримуючи кредити та розробляючи бізнес-плани. Від організації фінансового плану­вання багато в чому залежить рівень управління економікою, правильна оцінка звичайної діяльності підприємств, система ма­теріального стимулювання колективів підприємств і окремих працівників державних підприємств, а також підприємств інших форм власності, якщо це передбачено установчим договором.

Система фінансового планування покликана сприяти встанов­ленню такої структури виробництва підприємства і таких пропор­цій його економіки, які забезпечували б найповніше задоволен­ня його потреб за найменших витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на одиницю продукції.

Інакше кажучи, фінансове планування — це процес розроблен­ня системи фінансових планів і планових (нормативних) показни­ків із забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансо­вими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.

¹ Фінансове планування також є обов'язковим і для акціонерних підприємств, коли частка держави в статутному капіталі становить 50 + 1 відсоток.

Фінансове планування на підприємствах

409

Основними завданнями фінансового планування на під­приємстві є:

• забезпечення необхідними фінансовими ресурсами опера­ційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

• забезпечення розподілу прибутку з урахуванням інтересів підприємства, акціонерів та інших інвесторів;

• визначення ефективних напрямів вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

• установлення раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання, банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями;

• забезпечення виконання зобов'язань підприємств перед бю­джетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;

• виявляння внутрішньогосподарських резервів та мобіліза­ція всіх видів ресурсів для збільшення прибутку від звичайної діяльності, а також збільшення інших доходів;

• забезпечення контролю за фінансовим станом, платоспро­можністю і кредитоспроможністю підприємства.

Будь-який фінансовий план являє собою баланс доходів і ви­трат коштів. Поза рухом цих коштів не можна зрозуміти еконо­мічного змісту і призначення фінансового планування та еконо­мічних відносин, що при цьому виникають. Ясна річ, що фінанси і за фінансового планування залишаються економічною категорі­єю, котра виражає певні економічні відносини, що формуються з приводу утворення, розподілу і використання грошових доходів і нагромаджень.

Фінансовий план підприємства відносно самостійного госп­розрахункового виробничого осередку базується на принципах комерційного розрахунку, що означає:

1. Підприємство має у своєму розпорядженні необхідні вироб­ничі фонди, складає самостійний баланс та є юридичною особою.

2. Витрати підприємства перебувають у прямій залежності від доходів, що досягається зіставленням у грошовій формі витрат і результатів його звичайної діяльності.

3. У підґрунті господарської діяльності підприємств лежить принцип самооплатності на базі рентабельної роботи і викорис­тання економічних важелів і форм матеріального стимулювання розвитку виробництва.

4. Звичайна діяльність підприємств здійснюється на підставі затвердженого бізнес-плану.

Основні показники виробничої програми підприємства у фі­нансовому плані мають розгорнутий вартісний (грошовий) вираз. Отже, економічна обґрунтованість фінансових планів визнача­ється їх відповідністю виробничим планам. У фінансовому плані

410

Розділ 10

відбиваються кількісні і якісні показники звичайної діяльності підприємства: операційної, інвестиційної тощо.

У фінансовому плані підприємства виходячи з показників ви­робничої програми визначають обсяг і структуру доходів і ви­трат, що забезпечують фінансові потреби розширеного відтво­рення на базі зростання основного й оборотного капіталу, під­готовки кадрів і вжиття інших заходів, скерованих на виконання виробничого плану.

За допомогою фінансового плану підприємств забезпечується поєднання матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Одночас­но фінансовий план використовується для контролю за ефектив­ністю звичайної діяльності підприємств, у чому виявляється ак­тивна роль фінансів у організації діяльності підприємств.

Вартісні (грошові) показники виробничого плану не механіч­но відбивають показники виробничої програми, а мають еконо­мічне обґрунтування. Наприклад, сума витрат виробництва на одиницю продукції у формі витрат робочої сили, сировини, мате­ріалів, палива і т. д. у грошовому виразі дає можливість визначи­ти, якою мірою норми виробітку та витрати матеріальних ціннос­тей економічно обґрунтовані і чи забезпечують вони рентабельну роботу підприємства.

Фінансовий план впливає на показники виробничого плану, тому що в процесі його складання уточнюється загальна сума приросту нормативу власних оборотних коштів з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та реалізації продукції. Де­які показники виробничої програми взагалі не можуть бути пода­ні в натуральних одиницях і мають відображатись у грошовому виразі. До таких показників належать рентабельність, оборот­ність оборотних коштів, економічна ефективність капітальних ін­вестицій і т. ін.

Для того щоб визначити обсяг фінансових ресурсів, необхід­них підприємству для виконання виробничої програми, потріб­но правильно передбачити всі його доходи і витрати. Також треба способом зіставлення доходів і витрат з'ясувати, в якій частині витрати підприємства можуть бути покриті власними доходами і яку частку потрібно залучити або на фондовому ри­нку, або в комерційному банку, або отримати з бюджету (дер­жавним підприємствам).

Складання фінансового плану підприємств охоплює три етапи.

Перший етап фінансового планування починається з вивчен­ня показників, що характеризують виконання фінансового плану підприємством у звітному році. Таку роботу провадять у другому півріччі поточного року на підставі показників за перше півріччя. Важливе значення для обґрунтованого складання плану на май­

Фінансове планування на підприємствах

411

бутній рік має правильна оцінка очікуваного виконання плану за доходами і витратами. Для цього аналізуються такі показники: виконання плану з прибутку від реалізації продукції, щодо здійс­неної звичайної діяльності; стан оборотних коштів; виконання плану щодо капітальних та фінансових інвестицій та ін.

Для обґрунтованого складання фінансового плану підприємс­тво повинно своєчасно вносити в річний план підприємства не­обхідні коригування у зв'язку зі станом виконання плану поточ­ного року чи зміною умов його діяльності.

Другий етап — складання проекту фінансового плану відпо­відно до показників виробничого плану на майбутній рік. Після цього даний проект плану подається в орган управління майном (для державного підприємства) у відповідне міністерство.

На третьому етапі проект фінансового плану розглядається органом управління, після чого або затверджується, або відхиля­ється. Фінансовий план підприємства недержавної форми влас­ності розглядає і затверджує його власник.

Велике значення має своєчасність розроблення фінансових планів. Підприємство повинне мати затверджені фінансовий і ви­робничий плани не пізніше ніж за два місяці до початку планово­го року..

Фінансові плани державних підприємств, як і їхні виробничі плани, мають бути безперервними.

Запроваджену форму фінансового плану державних підпри­ємств з 2001 р. було дещо спрощено. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції здійснило моніторинг виконання фінансових планів, після чого внесло в них суттєві зміни, котрі полягають у такому: у фінансовий план включено статті валових доходів і витрат підприємств. Це, на жаль, ускладнило схему ба­лансу доходів і витрат за рахунок збільшення кількості статей, що дублюють одна одну.

У фінансовий план підприємства внесено такі статті, як «Ви­ручка від реалізації продукції» і «Витрати на реалізацію продук­ції». Також уведено додаткові статті, пов'язані з погашенням ра­ніше отриманих довгострокових і короткострокових кредитів банку, та багато інших.

Умови ринкової економіки передбачають якісне фінансове планування на підприємствах, оскільки останні самі відповідають за всі негативні наслідки і прорахунки своєї діяльності.

Фінансове планування нині в Україні стримується з таких причин:

« високий рівень невизначеності на ринку, пов'язаний з тривалими глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (непередбачуваність цих змін ускладнює фінансове пла­нування);

412

Розділ 10

• відсутність нормативно-правової бази у сфері внутріфірмо- вого фінансового планування. Навіть для державних підпри­ємств таку правову базу впроваджено лише з 2001 р., для під­приємств недержавної форми власності вона має рекоменда­ційний характер;

• обмеженість фінансових можливостей більшості підприємств для залучення висококваліфікованих спеціалістів, здатних вико­нувати складні фінансові розрахунки. Особливо це стосується малих і середніх підприємств, хоч саме там потреба у фінансово­му плануванні є найгострішою, бо їхні ресурси надто обмежені, а зміни зовнішнього середовища справляють значний вплив на їх­ню діяльність.

Значення фінансового планування для підприємств полягає в такому:

• «унаочнення» розроблених цілей у формі конкретних фінан­сових показників;

• забезпечення фінансовими ресурсами закладених у вироб­ничому плані економічних пропорцій розвитку;

• визначення за допомогою фінансового плану життєздатності проекту підприємства за умов конкуренції;

• залучення фінансових ресурсів від зовнішніх інвесторів.

Фінансове планування дає змогу підприємству визначити:

• розмір грошових коштів, що їх може отримати підприємство у своє розпорядження;

• джерела надходження коштів;

в відповідність фінансових ресурсів обсягу операційної та ін­вестиційної діяльності;

• частку коштів, яка має бути переказана в бюджет, державні цільові фонди, банкам та іншим кредиторам;

• напрями розподілу та використання прибутку на підприємстві;

• міру забезпечення реальної збалансованості планових ви­трат і доходів підприємства на принципах самоокупності та са­мофінансування.

У процесі фінансового планування використовуються різні методи, тобто конкретні способи і прийоми планових розра­хунків. Найпоширенішими є такі: балансовий; нормативний; розрахунково-аналітичний; оптимізації планових рішень; мо­делювання.

Балансовий метод планування фінансових показників перед­бачає не тільки балансування підсумкових показників доходів і витрат фінансового плану, а й визначення конкретних джерел по­криття для кожної статті витрат.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім, що на підставі певних фінансових норм та техніко-еконо- мічних нормативів розраховується потреба підприємства у фі­

Фінансове планування на підприємствах

413

нансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Таки­ми нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків до державних цільових фондів, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів, облікова ставка відсотка за кредит НБУ тощо. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними (нормативи підприємства).

У разі використання розрахунково-аналітичного методу пла­нові показники обчислюються на підставі аналізу фактичних фі­нансових показників, які служать базою для розрахунків, та вра­ховують їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробленні варіантів планових розрахунків для вибору найоптимальнішого. Можуть бути використані різні критерії вибору:

* максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладе­ного капіталу;

* економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

* економія поточних витрат;

« мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного ре­зультату;

* максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Метод економіко-математичного моделювання уможливлює знаходження кількісного виразу взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-мате- матична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного еко­номічного явища і здійснюються за допомогою математичних за­собів. Моделювання може передбачати функціональний або ко­реляційний зв'язок факторів.

Функціональний зв'язок виражається рівнянням виду:

У =/(*), де у — відповідний показник;

/(х) — функціональний зв'язок виходячи з показника х.

Кореляційний зв'язок — це ймовірнісна залежність, яка вияв­ляється тільки в загальному вигляді і за великої кількості спосте­режень. Цей зв'язок виражається рівняннями регресії різного ви­ду. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Під­вищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розроблення кількох варіантів планів виходячи з різних умов та напрямів розвитку підприємства з наступним вибором оптималь­ного варіанта фінансового плану.

Фінансове планування можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів.

414

Розділ 10

Процес фінансового планування

щр¹

Аналіз фінансової ситуації

&

Розроблення загальної фінансової стратегії підприємства

&

Складання поточних фінансових планів

Коригування, узгодження і конкретизація фінансового плану

<2

ЇЦ

«а

рр®*

Розроблення оперативних фінансових планів

'.і.'..

З

Контролінг

Рис. 10 1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві

10.3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства виходить з його загальної фінансової стратегії і фінансової політики. Поточне фінансове планування полягає в розробленні конкретних фінансових планів, які дають можли­вість підприємству визначити джерела фінансування його роз­витку на майбутній період, сформувати структуру доходів і ви­трат, забезпечити стійку (постійну) платоспроможність, визна­чити структуру активів і капітал підприємства на кінець плано­вого періоду.

Поточний фінансовий план складається на рік з покварталь­ною розбивкою (рекомендовану Мінекономіки України форму поточного фінансового плану наведено в габл. 10.2).

Фінансове планування на підприємствах

415

Таблиця 10.2 ПОГОДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖУЮ

		Коди
Підприємство	за ЄДРПОУ
Орган управління	за СПОДУ
Галузь	за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності	за КВЕД

Місцезнаходження

Телефон

Прізвище та ініціали керівника

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІІА 2004 р.

Частина І. Формування чистого прибутку, тис. грн

V Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
І. Доходи
Дохід (виручка) від реаліза­ції продукції	123 540	29 669	30 980	31 700	31 200
Податок на додану вартість	2740	660	680	700	700
Акцизний збір
Інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	120 800	29 000	30 300	31 000	30 500
Інші операційні доходи, усього	92 426	22 183	23 183	23 722	23 338
У тому числі:
доходи від реалізації іно­земної валюти	91 801	22 027	23 027	23 565	23 182
інших оборотних активів	65	16	16	17	16
операційної оренди активів	40	10	10	10	10
операційної курсової різ­ниці за операціями з іно­земною валютою

416

Розділ 10

Продовження табл. і 0.2

Показник	ГІлаповиіі рік, усього	У чому числі за кварталами
		І	II	III	IV
суми штрафів, пені та ін­ших санкцій	20	5	5	5	5
доходи від списання кре­диторської заборгованості
відшкодування раніше списаних активів
суми отриманих грантів та субсидій
інші доходи від операцій­ної діяльності	500	125	125	125	125
Дохід від участі в капіталі
Інші фінансові доходи, усього	400	100	100	100	100
У тому числі:
отримані дивіденди
відсотки та ін.	400	100	100	100	100
Інші доходи, усього	190	47	48	48	47
У тому числі:
дохід від реалізації фінан­сових інвестицій
необоротних активів
майнових комплексів
неопераційних курсових різниць
інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю	190	47	48	48	47
Надзвичайні доходи
Усього, доходи	213 816	51 330	53 631	54 870	53 985
II. Витрати
Собівартість реалізованої продукції, усього	91 472	22 183	22 263	23 363	23 663
У тому числі:
виробнича собівартість про­дукції, що була реалізова­на у звітному періоді	91 472	22 183	22 263	23 363	23 663

Фінансове планування на підприємствах

417

Продовження табл. 10.3

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
нерозподілених постійних загальновиробничих витрат
понаднормативних вироб­ничих витрат
Адміністративні витрати, усього	5400	1350	1350	1350	1350
У тому числі:
загальні корпоративні ви­трати	1120	280	280	280	280
витрати на службові від­рядження та утримання апарату керування підпри­ємством	3207	802	801	802	802
витрати на утримання ос­новних засобів, інших ма­теріальних необоротних активів загально-господарсь­кого використання	648	162	162	162	162
витрати на зв'язок	125	31	32	31	31
інші	300	75	75	75	75
Витрати на збут, усього
У тому числі:
витрати на утримання під­розділів, що відають збу­том продукції
рекламу
доставку продукції спожи­вачам
Інші операційні витрати, усього	102 234	24 662	25 557	26 007	26 008
У тому числі:
собівартість реалізованої іноземної валюти	91 844	22 065	22 959	23 409	23 411
собівартість реалізованих запасів	90	22	23	23	22
сумнівні (безнадійні) бор­ги та втрати від знеціню­вання запасів

418

Розділ 10

Продовження табл. і 0.2

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
втрати від операційних курсових різниць
признані економічні санкції
інші витрати, що виника­ють у процесі операційної діяльності	10 300	2575	2575	2575	2575
Фінансові витрати, усього	340	1747	103	65	25
У тому числі:
витрати на відсотки	340	147	103	65	25
інші витрати підприємст­ва, пов'язані з залученням позичкового капіталу
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати, усього	5570	1392	1393	1393	1392
У тому числі:
собівартість реалізованих фінансових інвестицій
необоротних активів	70	17	18	18	17
майнових комплексів
втрати від неопераційних курсових різниць
втрати від зниження фі­нансових інвестицій
інші витрати, не пов'язані з операційною діяльністю	5500	1375	1375	1375	1375
Податок на прибуток від звичайної діяльності	6600	1198	2223	2019	1160
Надзвичайні витрати
Усього витрат	211 616	50 932	52 889	54 197	53 598
III. Фінансові результати діяльності
Валовий прибуток	29 328	6817	8037	7637	6837
Фінансовий результат від операційної діяльності	14 120	2988	4313	4002	2817
Фінансовий результат від звичайної діяльності	8800	1596	2965	2692	1547

Фінансове планування на підприємствах

419

Продовження табл. 10.3

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
Чистий прибуток (збиток), разом	2200	398	742	673	387
У тому числі:
прибуток	2200	398	742	673	387
збиток
IV. Плановий розподіл чистого прибутку
Відрахування:	330	60	111	101	58
частини прибутку держав­ними некорпоратизовани- ми підприємствами (диві­денди)	330	60	111	101	58
до фонду дивідендів гос­подарських товариств
У тому числі:
на державні корпоративні права
Розвиток виробництва
Відрахування до фонду ма­теріального заохочення
Інші цілі (нерозподілений при­буток)	1870	338	631	572	329

Частина II. Джерела формування і надходження коштів та напрямки використання, тис. грн.

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
І. Джерела формування та надходження коштів
Чистий прибуток	2200	398	742	673	387
Нерозподілений прибуток минулих періодів	55 196	53 394	54 136	54 809	55 198
Амортизаційні відрахування	8400	2100	2100	2100	2100
Довгострокові кредити банків
Інші довгострокові фінансо­ві зобов'язання

420

Розділ 10

Продовження табл. і 0.2

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		1	II	III	IV
Інші довгострокові зобов'я­зання
Короткострокові кредити банків
Суми авансів, одержаних від поставок продукції, виконан­ня робіт (послуг)					4
Векселі видані
Товари, роботи, послуги, одер­жані на умовах відстрочки платежу
Цільове фінансування і ці­льові надходження, усього
У тому числі:
субсидії, асигнування з бюджету
кошти спеціальних цільо­вих фондів
Інші джерела (розшифрування)
II. Приріст активів підприємства
Капітальні інвестиції, усього	7826	1607	2073	2073	2073
У тому числі:
капітальне будівництво	3706	706	1000	1000	1000
придбання (виготовлення) основних засобів	3830	830	1000	1000	1000
придбання (виготовлення) інших необоротних активів	275	68	69	69	69
придбання (виготовлення) нематеріальних активів	15	3	4	4	4
Модернізація, модифікація (до­будова, дообладнання, рекон­струкція) основних засобів	1500			1000	500
Довгострокові фінансові ін­вестиції
Приріст оборотних активів підприємства
Поточні фінансові інвестиції
Інші витрати

Фінансове планування на підприємствах

421

Продовження табл. 10.3

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
III. Повернення залучених коштів, усього	4859,8	1547,5	1104,1	1104,1	1104,1
У тому числі:
довгострокові кредити банків	4859,8	1547,5	1104,1	1104,1	1104,1
інші довгострокові фінан­сові зобов'язання
інші довгострокові зобо­в'язання
короткострокові кредити банків
інші зобов'язання
IV. Витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів
Сплата поточних податків та обов'язкових платежів до бюджету, усього	11 100	2323	3348	3144	2285
У тому числі:
податок на прибуток	6600	1198	2223	2019	1160
єдиний податок
інші податки та обов'яз­кові платежі	4500	1125	1125	1125	1125
Погашення податкової забо­ргованості,' яка виникла на початок планованого періоду
Внески до державних цільо­вих фондів	11 280	2820	2820	2820	2820
Інші обов'язкові платежі
V. Покриття збитків минулих періодів
VI. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати, усього	18 000	4500	4500	4500	4500
У тому числі:
придбані за прямими до­говорами	18 000	4500	4500	4500	4500
на біржах
на інших умовах

422

Розділ 10

Продовження табл. і 0.2

Показник	Плановий рік, усього	У чому числі за кварталами
		І	II	III	IV
3 матеріальних витрат
сировина та основні мате­ріали	3000	750	750	750	750
придбані напівфабрикати	—	—	—	—
паливо та енергія	10 500	2625	2625	2625	2625
будівельні матеріали	500	125	125	125	125
запасні частини	2500	625	625	625	625
тара та тарні матеріали	—	—	—	—	—
допоміжні та інші матеріали	1500	375	375	375	375
Витрати на оплату праці	34 900	8725	8725	8725	8725
Відрахування на соціальні заходи	11 280	2820	2820	2820	2820
Амортизація	8400	2100	2100	2100	2100
Інші операційні витрати	33 700	8600	8500	8300	8300
Усього	106 280	26 745	26 645	26 445	26 445
VII. Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ)
Податкові зобов'язання	2800	700	700	700	700
Операції, що оподатковують­ся за ставкою 20 %, крім опе­рацій з увезення імпортних товарів, ПДВ, за які сплачу­ється митним органам під час розмитнення	14 000	3500	3500	3500	3500
У тому числі товарообмінні (бартерні) операції
Сума отриманих пільг	20 800	5200	5200	5200	5200
У тому числі:
операції, що оподаткову­ються за ставкою 0 %	16 000	4000	4000	4000	4000
операції, які звільнені від оподаткування	88 000	22 000	22 000	22 000	22 000
Податковий кредит	8000	2000	2000	2000	2000
для здійснення операцій, які підлягають оподаткуван­ню, товари (роботи, пос­луги), придбані з ПДВ на митній території України

Фінансове планування на підприємствах

423

Продовження табл. 10.3

Показник	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
для здійснення операцій, які підлягають оподаткуван­ню, товари (роботи, послу­ги), придбані без ПДВ на митній території України	8000	2000	2000	2000	2000
для здійснення операцій, які не підлягають оподат­куванню, або/та звільнені від оподаткування
ПДВ, сплачений митним ор­ганам за імпортовані товари
Чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний звітний період
— додатне значення(+)	5200	1300	1300	1300	1300
— вй'ємне значення (-)	5200	1300	1300	1300	1300
Напрямки використання кош­тів, отриманих від застосуван­ня пільг щодо сплати ПДВ на:
модернізацію виробництва	20 800	5200	5200	5200	5200
освоєння нових видів про­дукції ,	1500			1000	500
інші	19 299,8	5199,5	5200,1	4200,1	4700,1
У тому числі:
капітальні інвестиції	7826	1607,0	2073,0	2073,0	2073,0
повернення залучених коштів	4859,8	1547,5	1104,1	1104,1	1104,1
матеріально-технічне по­стачання	6614	2045,0	2023,0	1023,0	1523,0

Керівник підприємства

(підпис)

424

Розділ 10

^

Фінансовий план, що буде обов'язковий для впровадження на державних підприємствах і рекомендований для підпри­ємств інших форм власності з 1 січня 2004 р., складається з двох частин:

« Частина І. Формування чистого прибу тку.

® Частина II. Джерела формування і надходження коштів на на­прями використання.

Перша частина фінансового плану підприємства включає 4 розділи: ⁴

1. Доходи.

2. Витрати.

3. Фінансові результати діяльності.

4. Плановий розподіл чистого прибутку.

Розділ 1 першої частини фінансового плану «Доходи» включає статті: «Дохід (виручка) від реалізації продукції», «Непрямі подат­ки (ПДВ, АЗ) та інші вирахування з доходу», «Чистий дохід (виру­чка за мінусом вирахувань) від реалізації продукції», «Інші опера­ційні доходи», «Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи та надзвичайні доходи».

Розділ 2 першої частини фінансового плану «Витрати» міс­тить статті: «Витрати на виробництво та збут продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду», «Фі­нансові витрати», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витра­ти», «Податок на прибуток від звичайної діяльності» та «Над­звичайні витрати».

Розділ 3 першої частини фінансового плану «Фінансові резуль­тати діяльності» включає статті: «Валовий прибуток», «Фінансо­вий результат від звичайної діяльності» та «Чистий прибуток».

Розділ 4 першої частини фінансового плану «Плановий розпо­діл чистого прибутку» включає статті: «Відрахування частини при­бутку у фонд дивідендів господарських товариств, у т. ч. на дер­жавні корпоративні права»; «Розвиток виробництва»; «Відрахуван­ня у фонд матеріального заохочення»; «Інші цілі (нерозподілений прибуток)».

Друга частина фінансового плану «Джерела формування і надходження коштів та напрямки використання» включає 7 роз­ділів:

1. Джерела формування та надходження коштів.

2. Приріст активів підприємства.

3. Повернення залучених коштів.

4. Витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

5. Покриття збитків минулих періодів.

6. Елементи операційних витрат.

7. Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ).

Фінансове планування на підприємствах

425

У розділі 1 другої частини фінансового плану «Джерела формування та надходження коштів» містяться такі статті до­ходів: «Чистий та нерозподілений прибуток»; «Амортизаційні відрахування»; «Довгострокові та короткострокові кредити банків»; «Інші довгострокові фінансові зобов'язання»; «Інші довгострокові зобов'язання»; «Суми авансів, одержаних від поставок продукції (виконання робіт, послуг)»; «Векселі ви­дані»; «Товари (роботи, послуги), одержані на умовах від­строчки платежу»; «Цільове фінансування і цільові надхо­дження» та «Інші джерела».

Розділ 2 другої частини фінансового плану «Приріст активів підприємства» включає такі статті: «Капітальні інвестиції»; «Мо­дернізація, модифікація основних засобів»; «Довгострокові фі­нансові інвестиції»; «Приріст оборотних активів підприємства»; «Поточні фінансові інвестиції»; «Інші витрати».

Розділ 3 другої частини фінансового плану «Повернення залу­чених коштів» відображає повернення довгострокових та корот­кострокових кредитів банку, інших довгострокових фінансових зобов'язань, довгострокових та інших зобов'язань.

Розділ 4 другої частини фінансового плану підприємства «Ви­трати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів» охоплює статті: «Сплата поточ­них податків та обов'язкових платежів до бюджету»; «Погашення податкової заборгованості, що виникла на початок планового пе­ріоду»; «Внески до державних цільових фондів»; «Інші обов'яз­кові платежі».

Розділ 5 відображає покриття збитків минулих періодів.

Розділ 6 «Елементи операційних витрат» містить статті: «Матеріальні витрати»; «Витрати на оплату праці»; «Відраху­вання на соціальні заходи»; «Амортизація»; «Інші операційні витрати»..

У розділі 7 «Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ)» відображаються податкові зобов'язання з виділенням операцій, що оподатковуються за ставкою 20 % та за ставкою 0 %, подат­ковий кредит, чисту суму зобов'язань з ПДВ та напрями вико­ристання коштів, отриманих від застосування пільг щодо сплати з ПДВ.

Повернення підприємств до складання фінансових планів під­приємств за умов ринку насамперед свідчить про підвищення ро­лі фінансів підприємств у розвитку виробництва, забезпечення розширеного відтворення. Зростання виробничого основного ка­піталу на діючих підприємствах, як звичайно, планується за ра­хунок внутрішніх джерел фінансування капітальних інвестицій (прибуток, амортизація, виручка від реалізації вибувшого майна). Якщо внутрішніх джерел не вистачає, підприємство використо­

426

Розділ 10

вує кредитні ресурси, значення яких за умов ринкової економіки зростає.

Суттєво розширено перелік статей фінансового плану під­приємства; деякі з тих, що існували раніше, змінилися. До но­вих статей належить «Кредити банків на нове будівництво, ре­конструкцію, розширення і модернізацію устаткування діючих підприємств».

Фінансовим планом підприємства, як уже зазначалося, є ба­ланс його доходів і витрат. У фінансовому плані відбиваються сукупність грошових доходів і нагромаджень, усі витрати і відра­хування, а також фінансові взаємовідносини з вищою організацією (міністерством — для державного підприємства), державним бю­джетом і кредитною системою.

Особливого значення нині набуває кредитний метод фінансу­вання виробничих фондів та лізинг.

З фінансовим плануванням нерозривно пов'язана економічна класифікація статей фінансового плану підприємств. У підґрунті цієї класифікації лежить економічна природа доходів, витрат і відрахувань. Якщо класифікувати статті фінансового плану вихо­дячи з їхнього економічного змісту, то вони можуть бути поділе­ні на такі три групи. Перша група охоплює статті, що відобража­ють операційну діяльність підприємства. Друга група відбиває процес відтворення основних засобів підприємства. До третьої групи входять статті, пов'язані з обслуговуванням фінансовими ресурсами потреб невиробничої сфери.

Усі статті доходів і витрат фінансового плану взаємозалежні між собою і можуть відбиватися в балансі двома способами: ре­зультативним чи розгорнутим. За результативного способу пока­зується сума перевищення доходів над витратами або, навпаки, перевищення витрат над доходами (якщо підприємство планово- збиткове) за статтями: «Приріст власних оборотних коштів», «Прибуток», «Податок на прибуток» тощо.

За розгорнутого способу показують видаткові статті балансу: «Капітальні роботи», «Витрати на капітальний ремонт», «Витра­ти на погашення заборгованості банку за позичками» тощо.

Фінансовий план затверджується на рік з поквартальною роз­бивкою. Остання може мати різні пропорції з огляду на обсяг надходжень і витрат. Наприклад, на основі поквартального зрос­тання випуску продукції може зростати величина прибутку, а та­кож розмір власних оборотних коштів. У зв'язку з тим, що сезон­ність істотно впливає на обсяг будівельних робіт, за покварталь­ної розбивки велика частина капітальних інвестицій припадає на II і III квартали.

Важливе місце у фінансовому плануванні на підприємствах належить його виконанню — складанню звітного фінансового

Фінансове планування на підприємствах

427

плану, в якому в узагальненому вигляді показується використан­ня чистого доходу всередині підприємства, а також виконання державним підприємством фінансових зобов'язань перед держа­вою і міністерством.

Звітний фінансовий план, що складається за кожний квар­тал, півріччя і рік, дозволяє встановити, наскільки заплановані доходи і витрати підприємства забезпечували фінансовими ре­сурсами здійснення плану виробництва й реалізації продукції, вивчити причини відхилень показників звіту від плану, вияви­ти «вузькі» місця, виявити резерви підвищення рентабельності виробництва.

В організації звичайної діяльності підприємств на базі госп­розрахунку велике значення має фінансовий контроль і фінан­сові санкції за порушення договірної дисципліни. Чинний фі­нансовий контроль дозволяє вчасно виявляти й усувати пору­шення планово-фінансової дисципліни. Важлива роль у цьому належить оперативним фінансовим планам, що складаються на місяць.

Однак на багатьох підприємствах квартальні та місячні (оперативні) фінансові плани не складаються, хоч за їх допо­могою можна значно поліпшити економічну діяльність під­приємств.

Оперативний фінансовий контроль на підприємствах здійсню­ється на основі місячних бухгалтерських балансів і звітів, матері­алів статичного й оперативного обліку. Головним документом, що використовується для оперативного контролю, є фінансовий план, складений на місяць (платіжний календар). Він дає змогу вперед на ЗО днів передбачити очікуване надходження коштів і майбутні платежі і тим самим забезпечити безперебійне фінансу­вання виробництва чи іншої діяльності.

Як водиться, фінансові негаразди в окремих підприємствах виникають через безгосподарність, незадовільне використан­ня виробничих потужностей, вади у плануванні й керуванні підприємством, слабкий контроль за операційною діяльністю. Попередити можливі ускладнення можна, посиливши конт­роль за погано працюючими підприємствами за допомогою застосування інших форм контролю й удосконалення взаємо­відносин підприємства з міністерством і фінансово-кредит­ною системою.

Як відомо, наразі для контролю за діяльністю погано пра­цюючих підприємств використовується метод гарантій, який полягає в тому, що якщо підприємство не може вчасно пога­сити отриману в банку позичку, то вона має бути стягнена за рахунок реалізації застави чи з поручителя. За свій фінансо­вий стан підприємства самі несуть повну відповідальність.

428

Розділ 10

Це — один із принципів їхнього переходу на комерційний розрахунок.

Фінансовий план обґрунтовують, використовуючи дані аналізу господарської діяльності підприємства в поточному році, а також показники діяльності та розвитку підприємства в плановому році.

Як уже зазначалося, орган управління розглядає проект фі­нансового плану підприємства протягом місяця, приймаючи рі­шення про його затвердження чи відхилення. У разі відхилення проекту фінансового плану підприємство має протягом 15 днів урахувати зауваження органу управління і повторно подати план на затвердження.

Фінансовий план має бути стабільним фінансовим докумен­том. Унесення змін до затвердженого фінансового плану держав­ного підприємства протягом року можливе не більше двох разів з дозволу органу управління, який затвердив план. Він же і конт­ролює виконання фінансового плану.

Підприємство самостійно вибирає метод складання фінансо­вого плану з урахуванням реалізації заходів, спрямованих на ак­тивізацію збутової діяльності, пошук нових каналів збуту, моди­фікацію номенклатури продукції, що виготовляється.

З методів фінансового планування найширше використову­ються аналітичний метод та метод прямих розрахунків.

Основним критерієм оцінювання фінансового плану органом управління державним майном та прийняття ним рішення про за­твердження цього плану є поліпшення показників фінансово-гос­подарської діяльності підприємства проти поточного періоду. Підприємство мусить забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності та спрямувати кошти, залучені і сформовані за раху­нок усіх джерел, включаючи амортизацію, кредити банків, цільо­ве фінансування з бюджету на потреби, що відповідають інте­ресам держави як власника.

У разі подання фінансового плану, який не передбачає по­ліпшення показників діяльності підприємства в плановому ро­ці, його повертають для самостійного доопрацювання підпри­ємству (або для доопрацювання спільно з органом управління державним майном) та розроблення заходів, спрямованих на підвищення ефективності його діяльності. Безпосередньо втру­чатись у господарську діяльність підприємства орган управ­ління не має права, але він має право затвердити чи не затвер­дити річний фінансовий план та вимагати від підприємства відповідних пояснень до поданого на затвердження фінансово­го плану.

До річного фінансового плану державного підприємства згідно з установленою формою включаються основні показни­

Фінансове планування на підприємствах

429

ки, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства в плановому році: фінансовий результат діяль­ності підприємства, основні джерела формування та надхо­дження коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань, передо­всім зобов'язань зі сплати податків та обов'язкових плате­жів тощо.

Підприємство обов'язково до фінансового плану включає «Розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства в плановому році». Орган управління державним майном аналізує статті доходів і витрат підприємства, які впли­вають на формування фінансового результату діяльності остан­нього. У поясненні до фінансового плану підприємство має за­значити заходи, ужиті для збільшення доходів та скорочення витрат.

Отже, у разі збитковості особлива увага приділяється ана­лізу фінансового плану та діяльності підприємства, оскільки збитковість свідчить про нераціональність господарської діяль­ності, пов'язаної з неефективним використанням матеріаль­них та фінансових ресурсів. Діяльність збиткового підприєм­ства припиняється або проводиться його реструктуризація чи санація (крім збитків, спричинених ужиттям заходів у сфері оборони й екологічної безпеки або в галузі соціальної діяль­ності).

Затверджена форма фінансового плану є розрахунковим до­кументом, де визначено основні показники, що підлягають конт­ролю в процесі управління підприємством. До таких показників належать:

• прибутковість',

• спрямування коштів на його виробничий розвиток;

• зростання власного капіталу;

• обсяг надходжень податків та обов 'язкових платежів;

• погашення заборгованості минулих періодів перед бю­джетом.

За виконання цих показників відповідає керівник підприємст­ва відповідно до укладеного з ним контракту.

Розроблення фінансового плану державного підприємства ґрунтується на інформації з управлінського обліку, яка міс­титься в таких таблицях: ставки податків; інвестиційний план; обсяг і умови продажу; загальні витрати; план персоналу; пря­мі витрати (матеріали і комплектувальні деталі); прямі витрати (відрядна заробітна плата).

Показники фінансового плану формуються на підставі фінан­сової звітності за алгоритмом табл. 10.3.

430

Розділ 10

Таблищ 10.3

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКИ« ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМС ТВА, тис. гри

№ з/п	Показник	Джерело для розрахунку показника
І. Джерела формування та надходження коштів
1	Прибуток від звичайної діяль­ності до оподаткування	Звіт про фінансові результати; опода­тковуваний прибуток
2	Нерозподілений прибуток ми­нулих періодів	Баланс; нерозподілений прибуток
3	Амортизаційні відрахування	Звіт про фінансові результати; амор­тизація
4	Довгострокові кредити банків	Звіт про рух грошових коштів; надходження у формі позичок; бю­джетний кредит
5	Інші довгострокові фінансові зо­бов'язання	Звіт про рух грошових коштів; над­ходження у формі позичок суб'єктів господарювання
6	Інші довгострокові зобов'язання	Звіт про рух грошових коштів
7	Короткострокові кредити банків	Звіт про рух грошових коштів; над­ходження у формі позичок
8	Суми авансів, одержаних від по­ставок продукції, виконання ро­біт (послуг)	Приріст рядка «Баланс»; отримані аванси
9	Векселі видані	Приріст рядка «Баланс»; рахунки до оплати
10	Товари, роботи, послуги, отрима­ні на умовах відстрочки платежу	Приріст рядка «Баланс»; рахунки до оплати
11	Цільове фінансування і цільові надходження, усього	Рядок «Інші надходження» (обсяг фі­нансування інвестором, додаткові джерела фінансування)
	у тому числі: — субсидії, асигнування з бю­джету (розшифрувати види бю­джетних асигнувань)
12	— кошти спеціальних цільових фондів (розшифрувати)
13	Інші джерела

Фінансове планування на підприємствах

431

Продовження табл. 10.3

№ з/п	Показник	Джерело для розрахунку показника
II. Приріст активів підприємства
1	Капітальні інвестиції, усього	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати
	у тому числі: — капітальне будівництво	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати
	— придбання (виготовлення) основних засобів	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати
	— придбання (виготовлення) інших необоротних активів	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати
	— придбання (створення) нема­теріальних активів	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати
2	Модернізація, модифікація (до­будова, дообладнання, реконст­рукція) основних засобів	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати:
3	Довгострокові фінансові інвес­тиції	Звіт про рух грошових коштів; інвес­тиційні витрати; розміщення вільних грошових коштів; цінні папери; депо­зити строком понад 12 міс.
4	Приріст оборотних активів під­приємства	Приріст рядка «Баланс. Поточні ак­тиви»
5	Поточні фінансові інвестиції	Звіт про рух грошових коштів; роз­міщення вільних грошових коштів; цінні папери; депозити строком мен­шим за 12 міс.
6	Інші витрати (розшифрувати)
	III. Повернення залучених кош­тів, усього у тому числі:	Звіт про рух грошових коштів; випла­ти на погашення позичок
	— довгострокові кредити банків	Звіт про рух грошових коштів; випла­ти на погашення позик; бюджетний кредит
	— інші довгострокові фінансові зобов'язання
	— інші довгострокові зобов'я­зання
	— короткострокові кредити ба­нків	Звіт про рух грошових коштів; випла­ти на погашення позик

432

Розділ 10

Закінчення табл. 10.3

№ з/п	Показник	Джерело для розрахунку показника
	— повернення позичок, креди­тів та інших коштів, отриманих на зворотній основі з бюджету	Звіт про рух грошових коштів; випла­ти на погашення позик
	— відшкодування витрат бю­джету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань	Звіт про рух грошових коштів; випла­ти на погашення та обслуговування кредиту ЕКСІМБАНКУ, наданих пГд гарантії уряду
IV. Витрати, пов'язані з унесенням обов 'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів
	Сплата поточних податків та обов'язкових платежів до бю­джету, усього	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати
1	у тому числі:
	— податок на прибуток	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; податок на прибуток
	— інші податки та обов'язкові платежі
	Внески до державних цільових фондів, усього	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; відрахування у ФСС + відрахування до Пенсійного фонду
2	у тому числі: — внески на обов'язкове (дер­жавне) пенсійне страхування	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; відрахування до Пен­сійного фонду
	— внески на соціальне страху­вання у зв'язку з непрацездатні­стю	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; відрахування в ФСС
	— внески на страхування на ви­падок безробіття	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; відрахування в ФССБ
3	Погашення податкової заборго­ваності, яка виникла на початок планового періоду, у тому числі реструктуровані та відстрочені суми, що підлягають сплаті в плановому році	Приріст рядка «Баланс»; відстрочені податкові зобов'язання
4	Інші обов'язкові платежі (роз­шифрувати)	Звіт про рух грошових коштів; подат­кові виплати; плата за використання надр тощо
V. Покриття збитків минулих періодів		Графік погашення сум згідно з нака­зом по підприємству

Фінансове планування на підприємствах

433

10.4. Зміст і значення оперативного фінансового плану

Оперативне фінансове планування вкрай потрібне підприємству для контролю за фактичним надходженням гро­шових коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності та виконанням поточного фі­нансового плану. Це пояснюється тим, що фінансове забезпе­чення операційної та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів і потребує повсякденно­го ефективного контролю за формуванням і використанням фі­нансових ресурсів.

Річний фінансовий план (план доходів та витрат) характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансово-госпо­дарської діяльності за рік. Він є орієнтиром для фінансової робо­ти підприємств у плановому році.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабі­льну платоспроможність підприємства через оперативне фінан­сове планування. З цією метою доцільно складати оперативний фінансовий план (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

БАЛАНС НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА (ОПЕРАТИВПИИ ФІНАНСОВИЙ ПЛАН) НА 200_р.

Місяць

Надхо­дження

Витрати

Чисті грошові надхо­дження (сальдо) (гр. 1 - -гр.2)

Залишок на поча­ток місяця

Залишок на кі­нець місяця (гр- 3 + + гр.4)

Резерв

Надли­шок або де­фіцит (гр. 5 + + гр. 6)

1

2

3

4

5

6

7

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

Січень

Лютий

Березень іт. д.

Усього за квартал, рік

434

Розділ 10

Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виника­ють тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фі­нансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, — забезпечити залучення коштів.

Більшість підприємств складають оперативні фінансові плани як окремі складові системи оперативного фінансового плануван­ня, зокрема платіжний, податковий календар та касовий план. *

Платіжний календар складають на квартал з розбивкою за мі­сяцями або на місяць із розбивкою за декадами.

За допомогою платіжного календаря підприємство:

» узгоджує свої грошові надходження і майбутні витрати;

« формує інформацію про рух грошових потоків і витрат;

• здійснює аналіз платежів (за сумами і джерелами надходження);

• визначає потребу в короткостроковому кредиті за тимчасо­вої розбіжності грошових надходжень і зобов'язань;

• розраховує (за сумами і строками) тимчасово вільні грошові кош­ти підприємства та визначає найефективніші напрями їх використання.

У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, позичковий та інші рахунки підприємства в банку, тобто фіксується рух грошових коштів за джерелами їх надхо­дження та напрямами використання (табл. 10.5).

Таблиця 10.5

ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР ЗА ... МІСЯЦЬ

№ з/п	Стаття	План	Факт	Відхи­лення
Надходження
1	Виручка від реалізації продукції, товарів, ро­біт, послуг від основної діяльності
2	Виручка від реалізації основних засобів, нема­теріальних активів, непотрібних і зайвих за­лишків сировини й матеріалів
3	Штрафи, пені та інші надходження від засто­сування економічних санкцій
4	Надходження від реалізації цінних паперів і валюти
5	Дивіденди, відсотки, прибутки від цінних па­перів та депозитів
6	Надходження від погашення дебіторської за­боргованості покупців
7	Кредити отримані
8	Аванси, отримані від покупців, замовників
9	Надходження орендної плати

Фінансове планування на підприємствах

435

Закінчення табл. 10.5

№ з/п	Стаття	План	Факт	Відхи­лення
10	Отримана безповоротна фінансова допомога
11	Цільові надходження
12	Кошти, що надходять для формування статут­ного капіталу
13	Інші надходження
Усього надходжень
Витрати
1	Платежі, пов'язані із задоволенням негайних потреб
2	Заробітна плата і прирівняні до неї платежі
3	Платежі в бюджет, усього у тому числі: — акцизний збір — податок на додану вартість — податок на прибуток — податок на землю — податок із власників транспортних засобів — інші податки і збори
4	Внески в Пенсійний фонд
5	Внески на обов'язкове соціальне страхування
6	Інші відрахування в державні цільові фонди
7	Оплата за товарно-матеріальні цінності
8	Оплата рахунків за послуги підрядчиків, що виконують капітальні роботи
9	Погашення кредиторської заборгованості
10	Погашення термінових позичок банку
11	Погашення прострочених позичок банку
12	Погашення довгострокових позичок банку
13	Сплата відсотків за кредит
14	Авансові платежі
15	Орендна плата
16	Платежі за векселями
17	Виплата дивідендів
18	Інші витрати
Усього витрат
	Перевищення надходжень над витратами
	Перевищення витрат над надходженнями
	Залишок коштів на початок року
	Залишок коштів на кінець року

436

Розділ 10

У розділі календаря «надходження коштів» фіксуються всі ви­ди грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їхніх джерел та напрямів використання, тобто показано весь гро­шовий оборот за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам під­приємства забезпечити оперативне фінансування, виконання роз­рахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Він уможливлює спостере­ження за станом оборотних коштів і не тільки вказує на необхід­ність використання позичкових та залучених коштів у плановому періоді, а й дає змогу з'ясувати причини такого становища, своє­часно вжити необхідних заходів для запобігання фінансовим ускладненням.

Інформаційною базою для складання платіжного календаря служать: план реалізації продукції; кошторис витрат на виробниц­тво; план капітальних інвестицій; виписки з рахунків підприєм­ства і додатки до них; договори; внутрішні накази; графік випла­ти заробітної плати; рахунки-фактури.

Перевищення запланованих витрат над очікуваними надхо­дженнями означає недостатність власних можливостей для їх по­криття і може бути ознакою погіршання фінансового стану.

Основними заходами підприємства із забезпечення синхронно­сті грошових надходжень і платежів можуть бути такі:

« перенесення частини першочергових витрат на наступний календарний період;

• прискорення відвантаження й реалізації продукції;

• погашення дебіторської заборгованості;

• залучення додаткових джерел.

Надлишок грошових коштів переважно свідчить про фінансо­ву стійкість і платоспроможність підприємства. Для отримання додаткового прибутку ці кошти можуть бути інвестовані в корот­кострокові цінні папери.

Підприємства поряд з платіжним календарем складають по­датковий календар, де вказують перелік податків і дати їх спла­ти. Деякі підприємства розробляють платіжні календарі за окре­мими видами руху грошових коштів (платіжний календар з розрахунків з постачальниками, платіжний календар з обслугову­вання боргів тощо).

Крім платіжного і податкового календарів, підприємство складає касовий план — план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план потріб­ний для контролю за надходженнями й витратами готівки. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частку надходжень стано­вить саме готівка.

Фінансове планування на підприємствах

437

Касовий план усі підприємства мають подати за 45 днів до по­чатку відповідного кварталу до банку, що з ним підприємство уклало договір про розрахунково-касове обслуговування. Крім цього, касовий план необхідний підприємству ще й для того, щоб якомога точніше уявляти обсяг зобов'язань перед працівниками підприємства щодо виплати заробітної плати та інших виплат. Банку, котрий обслуговує підприємство, також потрібний його касовий план для складання власного зведеного касового плану з обслуговування своїх клієнтів.

Використання розглянутих систем і методів фінансового пла­нування забезпечує цілеспрямованість фінансової діяльності під­приємства і підвищує її ефективність.

Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства належить своєчасному погашенню кредиторської і стягненню де­біторської заборгованості.

На підприємстві має бути організований повсякденний оператив­ний контроль за платежами та надходженням матеріальних ціннос­тей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, держав­ними цільовими фондами, банками. Слід періодично перевіряти де­біторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звіт­ності, інвентаризації, виявляти сумнівну заборгованість.

Дебіторська заборгованість, що відповідає узгодженому сто­ронами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-госпо­дарській діяльності. Проте дебіторська заборгованість, яка пере­вищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність під­приємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан забор­гованості кожного суб'єкта господарювання за такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіто­рами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці. Підприємство з огляду на реальні умови має постійно визначати та аналізувати:

• загальну суму дебіторської заборгованості, строки її виник­нення, питому вагу простроченої заборгованості, імовірність її погашення;

• відсоток неповернення дебіторської заборгованості, що при­падає на одного або кількох головних боржників;

• питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської забо­ргованості (тимчасово розрахунки векселями призупинено).

У складі залучених коштів суттєве місце посідає кредиторсь­ка заборгованість. Якщо кредиторська заборгованість підприєм­ства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими госпо­дарськими суб'єктами в межах нормального документообігу та відповідних форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінан­совий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредитор­

438

Розділ 10

ська заборгованість з'явилась унаслідок порушення правил роз­рахунків та кредитування, вона призводить до фінансових усклад­нень в інших підприємств.

Прострочення платежів постачальникам найчастіше буває тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи: оборотні кошти заморожені в дебіторській заборгованості або в наднормативних, непрокредитованих банком товарно-матеріаль- них цінностях; розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в йих для забезпечення поточної діяльності.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засо­бом виконання поточного фінансового плану — плану доходів і витрат підприємства. Однак він не забезпечує реалізації завдань оперативного фінансового планування повною мірою. Тому під­приємства все більше використовують у фінансовому плануванні принципи так званого бюджетування.