4 Страхові компанії;

» брокерсько-дилерські фірми;

• сервісні центри з обслуговування машин та устаткування;

• інші посередники.

Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підви­щується дохідність виробництва.

Взаємодію між учасниками лізингового бізнесу показано на рис. 7.11.

Для кожного з учасників лізингової діяльності цей вид підпри­ємницької діяльності має певні переваги.

Для продавця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінансових проблем. Наприклад, за умов надвиробництва лізинг виступає як дійовий інструмент відшкодування вкладеного капіталу, оскільки оплата продукції підприємства здійснюється відразу після підписання угоди. От­же, скорочується можливість «заморожування» капіталу підпри­ємства у вигляді залишку готової продукції на складі. Більше то­го, підприємство-постачальник позбавлене необхідності викорис­товувати комерційний кредит.

Підприємство-лізингоодержувач також здобуває доволі сут­тєві переваги:

• лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів, на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ре­сурсами забезпечується тільки 60—70 % їхньої вартості;

264

Розділ 4

Непрямі учасники

Постачальники сировини

І

Покупці продукції

Прямі учасники

. _t , , ,1 ©

Лізинго- одержувач

Постачальник об'єкта лізингу

Лізингодавець

Банк, що фінансує

©

Консалтингові, маркетингові служби

W

Страхова компанія

Брокерсько-дилерські фірми-посередники

Непрямі учасники

Рис. 7.11. Взаємодія між учасниками лізингового бізнесу:

1. Ініціація отримання замовлення на лізинг. 2. Заявка на лізинг. 3. Розгляд заявки. 4. Заявка на проведення маркетингового дослідження основних постачальників облад­нання. 5. Вибір найприйнятнішого постачальника. 6. Пакет документів на вимогу лізин- годавця. 7. Оцінка фінансового стану клієнта та ефективності лізингового проекту. 8. Замовлення-наряд на устаткування. 9. Вибір банку-кредитора. 10. Вибір страхової компанії. 11. Домовленість щодо продажу майна за залишковою вартістю

• підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позич­ку на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право власності на нього належить лізингодавцеві;

• лізинг дає підприємству більше можливостей для маневру­вання під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійснюються підприємством, як звичайно, після отримання ви­ручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

• зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: у такий спосіб розширюються можливості оперативного оновлення застарілої тех­ніки без залучення власного капіталу на його фінансування;

• лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкта господарювання та його мож­ливість отримати банківський кредит;

• лізингові платежі включають до складу валових витрат, що змен­шує оподатковуваний прибуток підприємства-лізингоотримувача;

Кредитування підприємств

265

• зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцеві;

® досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит.

Поряд з перевагами лізинг має певні вади:

♦ вартість лізингу для лізингоодержувача вища (на суму лізи­нгової маржі), ніж вартість звичайної позички;

♦ складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складні­шої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позичку;

♦ лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних фондів та неповного і несвоєчасного отриман­ня лізингових платежів.

Підприємство, що прагне отримати основні фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів:

* підготовка та обгрунтування лізингового проекту;

• юридичне оформлення лізингової угоди;

• виплата лізингових платежів;

• повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Механізм укладання та реалізації лізингової угоди зображено на рис. 7.12.

Комерційний банк «Нейтрон»

5 '		' 17
м \	і	V

Страхова компанія

Комерційний банк «Золото скіфів»

Основні учасники лізингового проекту

Рис. 7.12. Механізм укладання і реалізації лізингової угоди:

1. Надходження замовлення на лізинг обладнання. 2. Аналіз замовлення, замовника (як потенційного лізингоотримувача). 3. Вивчення та обговорення умов постачання обладнан­ня. 4. Прийняття рішення щодо участі в угоді. 5. Укладання лізингової угоди. 6. Укладання кредитної угоди, отримання кредиту для виплати авансу та сплати митних зборів. 7. Ук­ладання кредитної угоди, отримання кредиту для придбання обладнання. 8. Укладання до­говору купівлі-продажу, оплата вартості майна. 9. Постачання обладнання. 10. Укладання приймально-передавального акта щодо обладнання. 11. Страхування майна на користь лі- зингодавця за рахунок лізингоодержувача. 12. Сплата лізингових платежів. 13. Погашення кредиту лізингоодсржувачем. 14. Погашення кредиту лізингодавцем

266

Розділ 4

Підприємство подає до лізингової компанії чи банку: заяву, еко­номічне обґрунтування лізингової угоди (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік або квартал та інші документи на вимогу лізингодавця. Лізингодавець здійснює оцінку платоспроможності підприємства (лізингоодержувача) за схемою, що її прийнято для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв'язку з тим, що лізингова операція має довгостроковий характер, лізингодавця цікавить на­самперед не поточний, а перспективний фінансовий стан підприєм- ства-лізингоодержувача. Після позитивного висновку щодо плато­спроможності лізингоодержувача й ефективності лізингового про­екту лізингодавець направляє постачальнику замовлення-наряд на придбання об'єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою компанією укладається договір купівлі-продажу основ­них фондів, які передаються в лізинг підприємству-лізингоодержу- вачу. Ці операції оформлюються такими документами:

1. Акт приймання-передавання об'єкта лізингу в експлуатацію.

2. Лізинговий договір між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

3. Договір на технічне обслуговування майна, що передається в лізинг, коли обслуговування здійснюватиме лізингодавець.

Майно передається в лізинг тільки після укладання лізингоодержу­вачем договору страхування об'єкта лізингу на користь лізингодавця.

Лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити підтримування в належному стані лізингового майна, а також здійснювати випла­ти відповідних лізингових платежів.

До складу лізингових платежів включають:

«суму відшкодування вартості об'єкта лізингу, що амортизу­ється, на строк, за який вноситься лізинговий платіж;

«суму, що сплачується лізингодавцеві як відсоток для при­дбання майна згідно з договором лізингу;

* платіж-винагорода лізингодавцеві за отримане в лізинг майно;

• відшкодування страхових платежів за договором страхуван­ня об'єкта лізингу, якщо об'єкт застраховано лізингодавцем;

«інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Лізингодавець передає обладнання підприємству-лізингоотримувачу терміном на 5 років на умовах фінансового лізингу. Вартість обладнання становить 100 000 грн. Для фінансування угоди лізингодавець залучає бан­ківський кредит на 5 років у сумі 100 000 грн під 30 % річних із щорічним погашенням відсотків та основної суми боргу (при цьому відсотки нарахо­вуються на непогашену суму боргу). Лізингові платежі згідно з чинним зако­нодавством України не оподатковуються ПДВ. Річна норма амортизації — 20 %, розмір щорічної маржі лізингодавця — 3 %, щорічного страхового платежу — 2 %. Періодичність виплати лізингових платежів — щорічна.

Оподатковування підприємств 267

На основі цих вихідних даних лізингодавець для підприємства- лізингоотримувача складає графік лізингових платежів (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

РОЗРАХУНОК ЛІЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖІВ, тис. грн

№ з/п	Платежі	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік	Разом за 5 років
1	Відшкодування вар­тості обладнання	20 000	20 000	20 000	20 000	20 000	100 000
2	Структура лізинго­вого платежу у тому числі:
2.1	плата за кредит	30 000	24 000	18 000	12 000	6000	90 000
2.2	лізингова маржа	3000	3000	3000	3000	3000	15 000
2.3	страховий платіж	2000	2000	2000	2000	2000	10 000
3	Лізинговий платіж, усього	55 000	49 000	43 000	37 000	31000	215 000

Виплата лізингових платежів здійснюється згідно з графіком, погодженим з обома сторонами.

Підприємство-лізингоодержувач припиняє сплачувати лізин­гові платежі після закінчення терміну чинності лізингової угоди. Лізингоодержувач при цьому має право:

» повернути обладнання лізингодавцеві;

• поновити або укласти нову лізингову угоду;

• придбати обладнання за залишковою вартістю.

Спосіб дальшого використання лізингового майна залежить від напрямків інвестиційної стратегії підприємства.

Лізинг-кредит сприяє активізації інвестицій приватного капі­талу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану това­ровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності віт­чизняних підприємств.

7.4. Кредитування малих

та середніх підприємств

7.4.1. Кредитування малих підприємств

Важливим джерелом інвестиційних ресурсів малих та середніх підприємств можуть бути надані їм банківські кредити.

Міжнародні кредити можуть надаватись у гривнях, євро та доларах США.

268

Розділ 4

Мікрокредити можуть отримувати:

• приватні підприємці (без створення юридичної особи);

• малі підприємства всіх сфер економічної діяльності недер­жавної форми власності (з чисельністю постійних працівників не більше 150 осіб).

Погашення кредитів здійснюється помісячно рівними части­нами. Відсотки нараховуються на залишок кредиту за фактичне його використання.

Надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, суб'єктам ма­лого і середнього підприємництва в Україні покладено на кре- дитно-гарантійну установу, створену відповідно до Указу Прези­дента України «Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва» № 540/99 від 20.05.99, організаційно-правове забезпечення діяльності якої по­кладене на Державний комітет України з питань розвитку під­приємництва разом із Національним банком України, а засновни­ком цієї установи з боку держави є Український фонд підтримки підприємництва.

В Україні створений Прокредитбанк (колишній «Мікрофінан- совий банк» (МФБ)) — перша фінансова установа, яка спеціалі­зується на кредитуванні малого бізнесу та орієнтована на потреби малого підприємництва (табл. 7.5).

Таблиця 7.5

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ ПРОКРЕДИТБАНКУ

Умови	Мікрокредити	Мінікредити
Базові процентні ставки:	Від 1,25 % на місяць	Від 1 % на місяць
Максимальна сума	$ 10 000	$10 000—125 000
Комісія за оформлення кредиту	1 % від суми кредиту (не більше 200 доларів США)
Строки кредитування	•Поповнення оборотних коштів — до 9 місяців. •Придбання основних засобів — до 18 місяців	• Поповнення оборотних коштів — до 12 місяців «Придбання основних засобів — до 26 місяців
Заявка на отримання кредиту	Мікрозаява	Мінізаява

Як забезпечення кредитів можуть виступати: • нерухомість; •обладнання; »транспорт; *товари;

«застава та порука третіх осіб.

Оподатковування підприємств

269

Мікрокредити не надаються:

♦ на виробництво тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зброї;

♦ торгівлю цінними паперами;

♦ розвиток ігрового бізнесу.

Для отримання кредиту підприємець подає заявку з усіма да­ними про кредитора, суму, мету, забезпеченість та термін кредиту.

До заявки надаються такі документи:

1. Квартальні звіти (баланс, форма № 2, довідка до форми № 2, форма № 5) за поточний рік.

2. Копії документів засновника, документів про реєстрацію, (перереєстрацію), а також підтвердження повноважень керівників.

3. Копії паспортів керівників, які мають право підпису, і голов­ного бухгалтера.

4. Копії договорів про оренду приміщень та транспорту, про спільну діяльність.

5. Виписку про рух грошей на поточному рахунку за останні три місяці.

6. Довідку з обслуговуючого банку, який обслуговує заявника, щодо браку/наявності інших кредитів.

7. Копії ліцензій на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

8. Список дебіторів та кредиторів заявника на момент подання заявки (зі строками розрахунків).

9. Документи, що підтверджують право власності на можли­вий предмет застави.

10. Будь-які інші документи, котрі можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, мит­ні декларації тощо).

Приватні підприємці, що працюють без створення юридичної особи, в банк подають:

1. Копію паспорта.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію.

3. Копію довідки про надання ідентифікаційного коду.

4. Копії ліцензії на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

5. Накладні, господарські договори і/або інші документи, що підтверджують діяльність підприємця.

6. Документи, що підтверджують право власності на можли­вий предмет застави.

7. Будь-які інші документи, які можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, мит­ні декларації тощо).

8. Декларацію про доходи за останній рік.

Кредитування сфери малого бізнесу є перевіреним ефектив­ним методом економічного розвитку, який охоплює велику кіль­

270

Розділ 4

кість приватних власників та мікропідприємств у розвинених країнах світу.

У країнах, що розвиваються, малі та мікропідприємства мит­тєво адаптуються до швидкозмінних умов ринку, оскільки вони активно проникають у всі його сфери, забезпечують зайнятість значної кількості працівників та сприяють збільшенню ВВП. При­чиною особливої уваги до мікропідприємств є потенційна мож­ливість їх зростання. Приблизно 2—5 % усіх мікропідприємств перетворюються на малі та середні підприємства. *

За визначенням Агентства США з міжнародного розвитку (ШАГО) та інших міжнародних організацій, до мікропідприємств належать компанії з чисельністю зайнятих менше 10 осіб, хоч у США і Польщі такі підприємства мають штат менший за 5 осіб. Крім того, експерти США вважають мікропідприємствами такі біз- нес-структури, що потребують фінансування в розмірі, меншому за 25 тис. дол. Ці підприємства різняться за розміром та спеціалізацією і майже ніколи не мають доступу до традиційних джерел кредиту­вання й капіталу через невеликі розміри, брак додаткового майново­го забезпечення, нестачу коштів і досвіду управління. Мікрокреди- тування, що використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на фінансування найдрібніших підприємств.

Тому в розвинутих країнах світу існують спеціальні організа­ції, пов'язані з мікрокредитуванням. Вони ставлять перед собою такі завдання:

• надання малим підприємствам венчурного капіталу на почат­ку виконання проекту для створення робочих місць і забезпечен­ня економічного зростання в майбутньому;

«надання підприємствам можливості отримання додаткового прибутку;

«надання кредитів і фінансування мікро- і малих підприємств, що належать підприємцям, які не мають доступу до звичайних джерел фінансування.

Прикладом механізму кредитування малих підприємств може бути польський фонд під назвою «Мікро». Проект створено в 1994 році для здійснення програми Польсько-американського фон­ду підприємництва (ПАФП), яка передбачала фінансову підтримку розвитку мікропідприємництва в Польщі. Фонд має представництва в 32 містах Польщі, завдяки чому є можливість охопити підприєм­ців з усіх регіонів країни. Фонд «Мікро» надає позички, рівень по­вернення яких дорівнює приблизно 98 %. Одержані фондом «Мік­ро» прибутки збільшують його позичковий капітал. Це дає змогу постійно фінансувати все більшу кількість малих підприємств.

Єдиним забезпеченням позички, якого вимагає фонд «Мікро», є цивільна порука та власна вексельна порука особи, яка одержує позичку.

Оподатковування підприємств

271

Фонд надає цільові позички на найкоротший термін, що дає змогу ефективно використовувати й своєчасно сплачувати їх. Суми позичок коливаються в межах від 3000 до 30 000 злотих (від 700 до 7000 дол. США), причому величина першої позички не перевищує 10000 злотих (2400 дол. США), а за наступних (об­ґрунтованих) позичок сума може поступово зростати до 30000 зло­тих. Позички сплачуються щомісяця рівними частинами, що скла­даються з основної суми боргу та відсотків, нарахованих згідно з постійними відсотковими ставками, у термін, не більший за 12 мі­сяців. Розмір номінальних річних відсоткових ставок залежить від способу поруки за позичкою.

Діяльність організації з мікрокредитування має такі особливості:

1) відсоткові ставки за цими кредитами вищі ніж відсоткові ставки за кредитами в банківській системі;

2) прискорено й спрощено процедуру кредитування й контро­лю з метою зниження адміністративних витрат;

3) підвищення рентабельності і забезпечення своєї фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.

Перевірений у багатьох країнах досвід надання мікрокредитів свідчить, що такий механізм часто виявляється набагато успіш­нішим для задоволення потреб підприємців, ніж кредитні про­грами комерційних банків або кредитних спілок, особливо щодо умов надання гарантій. При цьому відкривається можливість за- початкування підприємцем власної справи на прийнятних для кредитора і кредитоодержувача умовах.

7.4.2. Фінансово-кредитна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності

Для підтримки та розвитку суб'єктів підприємницької діяльності — підприємств малого та середнього бізнесу — діють регіональні кредитні лінії. Наприклад, таку середньострокову кредитну лінію створив комерційний банк «Хрещатик» спільно з Київською міською державною адміністрацією (КМДА) відповід­но до рішення Київської міської ради.

Привабливість для підприємств цієї кредитної лінії визначаєть­ся передовсім низьким рівнем кінцевих витрат на сплату відсотків за кредитом у національній валюті за рахунок використання меха­нізму часткової компенсації таких витрат зі спеціально виділених коштів міського бюджету — Фонду підтримки підприємництва.

Для отримання кредиту суб'єкт підприємницької діяльності (фізична або юридична особа), що зареєстрований та здійснює свою фінансово-господарську діяльність у м. Києві, має відпові­дати таким критеріям (табл. 7.6).

272

Розділ 4

Таблиця 7.6

КРИТЕРІЇ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ

Кредитна історія	Брак фактів невиконання зобов'язань з раніше отрима­них кредитів та інших зобов'язань, виконання яких по­винно було здійснюватись у грошовій формі (за винят­ком зобов'язань, термін виконання яких не настав)
Терміни діяльнос­ті підприємства з початку заснування	Стандартна вимога — не менше 1-го року; якщо під­приємство здійснює свою діяльність менше одного ра­ку, то обов'язковим є надання засновниками підприємс- тва-позичальника майнової поруки. У цьому випадку сума заставного майна засновників, як правило, пови­нна становити не менше ніж 10% від обсягу необхідної застави або іншу частину за рішенням банку
Забезпечення кредитних коштів	Розмір забезпечення визначається відповідно до вимог НБУ та вимог КБ «Хрещатик» щодо проведення аналізу фінансового стану позичальника

Кредити надаються за умови, якщо проект підприємства перед­бачає:

♦ фінансування виробництва;

♦ запровадження нових видів продукції, послуг, технологій та підвищення якості продукції і послуг;

♦ інноваційні проекти;

♦ розвиток експортно орієнтованих видів виробництва та послуг;

♦ розширення та збільшення обсягів виробництва та надання послуг;

♦ модернізацію, оновлення та придбання основних засобів;

♦ фінансування проектів, метою яких є впровадження енерго­ощадних технологій та/або основних засобів.

Обмеження, що існують для кредитних проектів:

♦ здійснення фінансово-господарської діяльності за межами Києва;

♦ виробництво екологічно небезпечної продукції та/або на­дання таких самих послуг;

♦ виробництво і торгівля алкогольними напоями та тютюно­вими виробами;

♦ ігровий бізнес;

4 суто споживацькі цілі;

♦ фінансування банківських установ або ломбардних організацій;

♦ торгівля цінними паперами;

♦ отримання кредиту для погашення інших, раніше отрима­них, кредитів;

♦ фінансування оборотних коштів, які спрямовуються безпо­середньо на сплату заробітної плати, податків.

Кредитування підприємств

273

Кредити надаються в безготівковій формі в національній ва­люті переважно на реалізацію інвестиційних проектів, а також на відновлення оборотного капіталу на строк від 3 місяців. Макси­мальний термін кредитування на поповнення обігового капіталу, як заведено, не повинен перевищувати 12 місяців. За кредитуван­ня інвестиційних (інноваційних) проектів, як правило, цей термін має бути не більше 24 місяців.

Умови кредитування і відсотки за кредитами зазначено в табл. 7.7, 7.8.

Таблиця 7.7

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Розмір кредиту	Суб'єкт підприємницької діяльності — юридична особа	Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа
Мінімальний	50 000 грн	25 000 грн

Таблиця 7.8

ВІДСОТКИ ЗА КРЕДИТОМ

Строк кредитування	Загальна відсоткова ставка
До 6 місяців	облікова ставка НБУ*... + 12 % річних
До 12 місяців	облікова ставка НБУ*... + 13 % річних
Понад 12 місяців	облікова ставка НБУ*... +14 % річних

* Облікова ставка НБУ на дату підписання кредитної угоди.

При цьому загальна відсоткова ставка за користування креди­том не повинна перевищувати 24 % річних.

Пільговий період з погашення основного боргу може встанов­люватись до 6 місяців.

Сума наданого кредиту не має перевищувати 90 % від загаль­ної суми проекту. Відповідна частка загальної суми проекту має бути профінансована клієнтом за рахунок власних коштів.

Загальна сума кредитних коштів, яка може бути надана одно­му позичальнику, обмежується обгрунтованою потребою проекту у фінансуванні, рівнем його окупності та наявністю достатнього забезпечення за кредитом.

Частка відсоткової ставки, яка компенсується за рахунок бю­джету м. Києва, має становити від 25 % до 90 % загальної відсот­кової ставки, що встановлюється кредитною угодою. Розмір ком-

274

Розділ 4

пенсаціиної відсоткової ставки затверджується рішенням конкурс­ної комісії з відбору проектів.

З урахуванням компенсації фактичні відсотки за кредитом можуть становити від 2 % до 22 % річних у національній валюті.

Порядок сплати відсотків такий:

^ відсотки в розмірі, що не підлягають компенсації, сплачу­ються позичальником самостійно;

частку відсотків у розмірі встановленої позичальнику ком­пенсації сплачує КМДА.

Плата за відкриття позичкового рахунка (для всіх категорій клієнтів) становить 0,3 % від суми кредиту.

Плата за невикористаний залишок кредитної лінії — до 0,3 % річних.

Погашення основної суми боргу має здійснюватися відповідно до умов договору. Сплата відсотків за користування кредитом — щомісяця.

Забезпеченням кредиту можуть бути:

• нерухоме майно;

• обладнання;

• автотранспортні засоби;

• товари;

• майнова порука третіх осіб.

Відкриття такої кредитної лінії для малих та середніх підпри­ємств створює сприятливі фінансові умови для прискореного розв'язання найважливіших економічних та соціальних проблем регіону. Передовсім це — розвиток виробничих потужностей, ство­рення нових робочих місць, розширення виробництва високоякі­сної продукції та послуг, розвиток експортного потенціалу регіо­ну, модернізація та оновлення основних фондів, впровадження енергоощадних та екологічно чистих технологій.

На підтвердження цього наведемо як приклад Програму ком­плексного кредитного обслуговування малих та середніх підпри­ємств в Укрексімбанку.

ПРОГРАМА комплексного кредитного обслуговування малих та середніх підприємств в Укрексімбанку

Програма призначена для підтримки малих та середніх підприємств і передбачає надання кредитів для інвестицій у модернізацію виробниц­тва або розширення діяльності існуючих фірм, а також для новостворе- них підприємств (наприклад, утворених після реструктуризації або приватизації державних підприємств).

Оподатковування підприємств

275

БАЗОВІ КРИТЕРІЇ ПРОГРАМИ

Заявник
Кількість працівників, включаючи філії та дочірні підприємства	Менше ніж 500 осіб
Частка державної власності	Менше ніж 49 %
Прибуткова діяльність підприєм­ства	Наявність чистого прибутку після оподат­кування за підсумками останнього року
Позитивна кредитна історія	Брак прострочених кредитів на сьогодні та в минулому
Цілі фінансування	Інвестиції
Термін діяльності	Не менше одного року
Кредит
Сума	25 500 — 510 000 євро
Термін	Від 12 до 60 міс.
Пільговий період	Від 3 до 12 міс.
Забезпечення	200 % від суми зобов'язань за кредитом

Середньо- та довгострокове фінансування інвестиційних проектів підприємств спрямовується на такі цілі:

— купівля будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів;

— будівництво та освоєння землі;

— реконструкція та модернізація об'єктів виробничого призна­чення.

Фінансування проектів підприємств, що передбачають виробництво з високим екологічним ризиком, та виробництво, пов'язане з небезпе­кою для навколишнього середовища, обмежується.

Кредит надається для фінансування до 80 % вартості інвестиційного проекту. Не підлягає фінансуванню в рамках кредиту частина вартості інвестиційного проекту, що повинна бути власним внеском позичаль­ника в інвестиційний проект. Виплати кредиту здійснюються в євро і після конвертації можуть здійснюватись у будь-якій вільно конвертова­ній або національній валюті за бажанням позичальника.

Погашення основної суми кредиту здійснюється приблизно рівними щоквартальними внесками після закінчення пільгового періоду (від 2 до 12 місяців). Кредити підлягають погашенню в євро.

Відсоткові ставки фіксуються на дату виплати кожної частини кре­диту. Після завершення кількох виплат установлюється єдина серед­ньозважена відсоткова вставка на всю суму кредиту. Відсотки сплачу­ються щомісяця відразу ж після першої виплати кредиту і до повного його погашення. Розмір відсоткової ставки — близько 13 % річних.

Плата за організацію та управління кредитом: одноразовий платіж за організацію нараховується в розмірі 1,5 % на суму кредиту. Можлива сплата за рахунок кредитних коштів.

276

Розділ 4

Плата за обслуговування кредитного рахунка становить 0,5—2 % від суми кредиту і здійснюється позичальником частинами відповідно до су­ми, зазначеної в кожній заявці на виплату кредитних коштів у національ­ній валюті України за курсом НБУ, який діє надень здійснення платежу.

Плата за зобов'язання та інші пов'язані платежі визначається згідно з умовами надання кредиту / відкриття кредитної лінії. Фінансуванню не підлягають:

^ придбання товарів та послуг з метою використання в особистих цілях; ^ розміщення внесків у вигляді цінних паперів або інші інвестиції в цінні папери (портфельні інвестиції);

реструктуризація існуючої заборгованості за кредитами; проекти, які вже реалізовані з залученням інших джерел фінансування; ^ обігові кошти, призначені для сплати заробітної плати, податків, місцевих комунальних послуг тощо.

Для участі у Програмі підприємство мусить заповнити та надати до відділу сприяння розвитку малого та середнього приватного підприєм­ництва Заяву-анкету та фінансову звітність за останній рік. Послуги щодо реєстрації на участь у Програмі безкоштовні.

Доцільність дальшого розгляду кредитного проекту визначається за ре­зультатами експрес-аналізу Заяви-анкети та фінансового стану підприємства

Рішення про надання кредиту приймається за результатами аналізу наданої документації за проектом (включаючи бізнес-план проекту, фі­нансову звітність та іншу необхідну інформацію), обговорення з пози­чальником напрямів розвитку підприємства, особливостей менеджменту.

Експертизу проекту підприємства та нагляд за ходом реалізації про­екту провадить відповідна філія Укрексімбанку, яка розташована в ре­гіоні реалізації проекту.

Для уможливлення контролю за ходом реалізації проекту позичаль­ник повинен мати рахунки в Укрексімбанку, на які він зобов'язується забезпечувати грошові надходження на рівні, зазначеному в бізнес-плані.

7.5. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів

7.5.1. Кредитування підприємств через відкриття кредитних ліній міжнародними валютно-кредитними організаціями

Співробітництво України з міжнародними валютно-кре- дитними організаціями (МВКО) розпочалося зі схваленням у червні 1992 р. Закону України «Про вступ України до Міжнародного ва­лютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Між­народної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій». Цього ж

Оподатковування підприємств

277

року було підписано Указ Президента від 14.07.1992 № 379/92 «Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвит­ку». Згідно з названими документами підприємства дістали мож­ливість залучати довготермінові кредити під державні гарантії.

Кредити під державні гарантії залучаються для розвитку пріори­тетних галузей економіки. Порядок отримання таких кредитів зафік­совано в положенні «Про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зо­бов'язань юридичних осіб-резидентів щодо їх погашення» (поста­нова Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414).

Можливість отримати такий кредит реалізується через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розви­тку (ЄБРР), що надаються банками-агентами. Банки оформляють внутрішні кредитні угоди, договори застави та/або поруки, здійс­нюють контроль за порядком кредитування і виконанням проекту під гарантію Кабінету Міністрів України (КМУ). Як правило, банки відкривають за дорученням підприємств безвідкличні документаль­ні акредитиви на користь експортерів. На основі цих акредитивів оплачуються поставки обладнання чи надаються послуги. Після то­го як об'єкт кредитування введено в дію, позичальники починають погашати борги в терміни і в обсягах, передбачених угодами.

У процесі кредитування міжнародними банками українські банки-агенти можуть надавати підприємствам-позичальникам до­помогу щодо складання бізнес-плану, інвестиційної програми проек­ту або техніко-економічного обґрунтування позички.

Банк-агент може надати підприємству допомогу в разі, коли останньому бракує:

• стартових коштів для сплати авансового платежу — 15 % від загальної суми імпортного контракту;

• коштів на сплату страхової премії на користь іноземної стра­хової компанії;

• коштів для сплати належних платежів кредитору.

У таких випадках банк-агент може залучити кредит в іншого банку, але за обов'язкової умови, що погашення позички на авансо­вий та інші платежі субординовано з позичкою під гарантію уряду.

У листопаді 1998 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про заходи щодо додаткового забезпечення гарантійних або ін­ших зобов'язань Кабінету Міністрів України, які надаються в за­безпечення зобов'язань юридичних осіб-резидентів, та вдоскона­лення системи відшкодування ними витрат Державного бюдже­ту». Згідно з цим документом банки-агенти дістали змогу надава­ти зустрічні гарантії за кредитами, гарантованими урядом.

За кредитування під державні гарантії підприємства-позичаль- ники є підконтрольними з боку банку, який контролює їхні гро­шові потоки.

278

Розділ 4

Основними міжнародними кредиторами державних підприємств є Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розви тку (ЄБРР).

За рахунок позичок Світового банку фінансуються проекти у ву­гільному секторі, енергетичній галузі, сільському господарстві, со­ціальній та управлінській сферах, медицині. Прикладом може бути, програма Світового банку, що передбачає структурну перебудову вугільної промисловості: закриття збиткових і переобладнання не­рентабельних шахт, очищення навколишнього середовища, праце­влаштування та перепідготовку працівників галузі. Проект розпоча­то у грудні 1996 р. Виплата основного боргу починається 2002 року