- •Isbn 978-966-603-501-4.
- •1 Теоретичні питання історичного джерелознавства
- •1.1. Природа історичного джерела
- •1.2. Класифікація історичних джерел
- •1.3. Основні сховища історичних джерел в Україні
- •2.1. Українська традиція дослідження і використання історичних джерел
- •2.2. Методологічні принципи аналізу історичних джерел
- •2.3. Методика пошуку та прочитання інформації історичних джерел
- •2 Писемні джерела
- •1.1. Епіграфічні пам'ятки
- •1.2. Відомості про населення
- •1.3. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про Русь уі-хі ст.
- •1.4. Арабські автори про Русь
- •2.1. Культурне середовище давньоруського літописання
- •2.2. "Повість минулих літ" ("Повість временных лчкт"). Редакції, списки і протографи
- •2.3. Київський літопис
- •2.4. Галицько-Волинський літопис
- •2.5. Північноруське літописання та його зв'язок з літописанням південноруським
- •3.1. Руська Правда як пам'ятка права. Редакції, списки, композиція і зміст Короткої Руської Правди
- •3.2. Походження та списки Розширеної Правди і Скороченої Правди
- •3. 3. Інші актові матеріали х-хvi ст. Класифікація і форми актових матеріалів
- •4.1. Давні польські хроністи, які писали про Україну X-XVI ст.
- •4.2. Польські та литовські акти загальнодержавного значення
- •4. 3. Коронна та Литовська метрики. Документи з історії України в польських архівах
- •4.4. Польські видання актових і діловодних матеріалів
- •5.1. Актові та діловодні документи
- •XVII-XVIII ст., царські актові матеріали,
- •5.2. Археографічні видання давніх джерел у хіх-хх ст.
- •6.1. Визначні літературно-публіцистичні твори
- •6.2. Агіографічна література
- •6.3. Літературно-публіцистичні твори XV—початку XVII ст. Полемічні твори
- •7. 1. Українські та білоруські літописи XV-xVn ст.
- •7.2. Історичні твори XVII ст. Хроніка Феодосія Сафоновича та "Синопсис"
- •7.3. Козацькі літописи XVIII ст.
- •7.4. Про літературно-художні твори епохи
- •8.1. Джерелознавчі особливості творів іноземців, які писали про Україну
- •8.2. Найважливіші мемуарні
- •8.3. "Опис України" Гійома Левассера де Боплана
- •8.4. Визвольна війна середини XVII ст. Та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців
- •9.1. Адміністративний поділ України у складі Росії
- •9.2. Розвиток австро-угорських органів
- •9.3. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота
- •9.4. Види діловодних документів державних адміністративних органів. Документи судочинства
- •9.5. Діловедення поміщицьких маєтків і капіталістичних підприємств
- •10.1. Українські вчені та публіцисти XVIII ст. На російській службі
- •10.2. Революційні організації
- •10.3. Кирило-Мефодіївське товариство. Книга буття українського народу
- •10.4. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. "Слово перестороги..." в. Подолинського
- •10.5. Закарпатські публіцисти
- •11.1. Описи намісництв України останньої чверті XVIII ст. Описи 1781 р., виконані на чолі з а.Милорадовичем. Опис Чернігівського намісництва а. Шафонського.
- •11.2. Статистико-топографічні,
- •11.3. Описи й описові матеріали
- •12.1. Програми й інші матеріали народницьких організацій
- •12.2. Документи
- •12.3. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX— першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи
9.5. Діловедення поміщицьких маєтків і капіталістичних підприємств
Значні блоки різних службових документів створювалися внаслідок діяльності приватних підприємств, поміщицьких маєтків і господарств. Великі земельні магнати особисто своїми маєтками не управляли, їхньою господарською діяльністю керували управителі, мандатори, орендатори, яким канцелярії магнатів давали різні накази, інструкції, листи. У відповідь направлялися доповіді, рапорти, донесення. У випадках продажу окремих господарств або поділу майже завжди робилися їх описи. В Австрії та після реформи в Росії широко почали практикуватися договірні документи на зразок контрактів, договорів, умов заповітів, що вписувалися в книги публічних нотаріатів або в книги волосних управлінь.
Велика інформація про поміщицькі, а також селянські господарства збереглася у фондах Селянського поземельного банку і Державного дворянського земельного банку. Справа в тому, що банки, перш ніж надати позику, робили описи чи збирали відомості з господарств, які зверталися за позикою. Це явище було масовим. Достатньо сказати, що до 1915 р. у згаданому Селянському банку і його філіалах брали позику близько 1 млн селянських господарств, а в Дворянському — 64 тис. маєтків.
Із історії капіталістичних підприємств, акціонерних товариств зберігаються статути, які кожного разу затверджували в Росії губернатори, в Австрії — намісники чи президенти. Статути великих капіталістичних монополій, трестів, синдикатів тощо затверджував у Росії сам цар, у Галичині — Крайовий сейм. Наприклад, Крайовий сейм затверджував статут Крайового банку.
Практично у всіх великих підприємствах, акціонерних товариствах та інших об'єднаннях відбувалися різні звітні збори, на яких заслуховувались узагальнюючі звіти, фінансові бухгалтерські звіти, велися протоколи. Аналогічні збори відбувалися й у фінансово-банківських об'єднаннях, наприклад, у галицькому "Дністрі", "Народній торгівлі", "Акціонерному товаристві галицької промисловості", "Галицькому гірничому нафтовому акціонерному товаристві", "Галицькому союзі молочарному" і навіть у таких, як "Гуцульська спілка" чи "Лемківська каса", "Руська каса" в Бродах тощо. На Буковині українська буржуазія створила господарські об'єднання "Союз хліборобських спілок на Буковині", "Селянська каса", "Русько-народний союз райфанзенських кас". У Росії баланси великих компаній друкувалися у "Вестнике финансов, промышленности и торговли", в Галичині — у різних так званих Bericht-ax (буквально доповідях, звітах) трьох промислово-торговельних палат.
Діловодна документація приватних господарств особливо важлива при дослідженні проблем соціально-економічних відносин, історичної соціології, формування національних буржуазно-елітних верств населення.
ЛІТЕРАТУРА
Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском советском социалистическом государстве: Справочник. — Львів, 1955. Galicja od pierwszego rozbioru do wiosny ludow. 1772-1849. Wybфr tekstцw
Zrфdlowych. Opracowal і wstзpem poprzedzil Marian Tyrowicz. — Krakow; Wroclaw, 1956.
* * *
Довгопол B.M., Литвиненко M.A., Лях P.Д. Джерелознавство історії Української PCP. — К, 1986. — С. 108-124.
Источниковедение истории СССР. — 2-е изд. — М., 1981. — С.170-194; 249-287.
Історія Української PCP. — К., 1978. — T. 3. Період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (XIX ст.). — С.11-12; 284-288.
Кульчицький B.C. Державний лад і право Галичини (в другій половині ХІХ-на початку XX ст.). — Львів, 1966.
Литвиненко М.А. Джерела історії України XVIII ст. — X., 1970. — С. 59-73.
Макарчук С.А. Українська Республіка галичан. Нариси про ЗУНР. — Львів, 1997. — С. 156-158.
Шепелев Л.З. Законодательные акты акционерного учредительства //Источниковедение отечественной истории: Сб. статей. — М., 1973. — С. 297-317.
Шепелев Л.З. Проблемы источниковедческого изучения делопроизводственных документов государственных учреждений XIX— начала XX в. //Источниковедение отечественной истории. 1975. — М., 1976.
Розділ 10
ПОЛІТИЧНІ ТВОРИ І ПУБЛІЦИСТИКА XVIII—ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст. КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ