- •Isbn 978-966-603-501-4.
- •1 Теоретичні питання історичного джерелознавства
- •1.1. Природа історичного джерела
- •1.2. Класифікація історичних джерел
- •1.3. Основні сховища історичних джерел в Україні
- •2.1. Українська традиція дослідження і використання історичних джерел
- •2.2. Методологічні принципи аналізу історичних джерел
- •2.3. Методика пошуку та прочитання інформації історичних джерел
- •2 Писемні джерела
- •1.1. Епіграфічні пам'ятки
- •1.2. Відомості про населення
- •1.3. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про Русь уі-хі ст.
- •1.4. Арабські автори про Русь
- •2.1. Культурне середовище давньоруського літописання
- •2.2. "Повість минулих літ" ("Повість временных лчкт"). Редакції, списки і протографи
- •2.3. Київський літопис
- •2.4. Галицько-Волинський літопис
- •2.5. Північноруське літописання та його зв'язок з літописанням південноруським
- •3.1. Руська Правда як пам'ятка права. Редакції, списки, композиція і зміст Короткої Руської Правди
- •3.2. Походження та списки Розширеної Правди і Скороченої Правди
- •3. 3. Інші актові матеріали х-хvi ст. Класифікація і форми актових матеріалів
- •4.1. Давні польські хроністи, які писали про Україну X-XVI ст.
- •4.2. Польські та литовські акти загальнодержавного значення
- •4. 3. Коронна та Литовська метрики. Документи з історії України в польських архівах
- •4.4. Польські видання актових і діловодних матеріалів
- •5.1. Актові та діловодні документи
- •XVII-XVIII ст., царські актові матеріали,
- •5.2. Археографічні видання давніх джерел у хіх-хх ст.
- •6.1. Визначні літературно-публіцистичні твори
- •6.2. Агіографічна література
- •6.3. Літературно-публіцистичні твори XV—початку XVII ст. Полемічні твори
- •7. 1. Українські та білоруські літописи XV-xVn ст.
- •7.2. Історичні твори XVII ст. Хроніка Феодосія Сафоновича та "Синопсис"
- •7.3. Козацькі літописи XVIII ст.
- •7.4. Про літературно-художні твори епохи
- •8.1. Джерелознавчі особливості творів іноземців, які писали про Україну
- •8.2. Найважливіші мемуарні
- •8.3. "Опис України" Гійома Левассера де Боплана
- •8.4. Визвольна війна середини XVII ст. Та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців
- •9.1. Адміністративний поділ України у складі Росії
- •9.2. Розвиток австро-угорських органів
- •9.3. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота
- •9.4. Види діловодних документів державних адміністративних органів. Документи судочинства
- •9.5. Діловедення поміщицьких маєтків і капіталістичних підприємств
- •10.1. Українські вчені та публіцисти XVIII ст. На російській службі
- •10.2. Революційні організації
- •10.3. Кирило-Мефодіївське товариство. Книга буття українського народу
- •10.4. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. "Слово перестороги..." в. Подолинського
- •10.5. Закарпатські публіцисти
- •11.1. Описи намісництв України останньої чверті XVIII ст. Описи 1781 р., виконані на чолі з а.Милорадовичем. Опис Чернігівського намісництва а. Шафонського.
- •11.2. Статистико-топографічні,
- •11.3. Описи й описові матеріали
- •12.1. Програми й інші матеріали народницьких організацій
- •12.2. Документи
- •12.3. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX— першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи
2.5. Північноруське літописання та його зв'язок з літописанням південноруським
Найбільшими осередками обласного північноруського літописання були Суздаль, Новгород, Псков, Володимир, від початку XV ст. — Москва й інші міста. Увага літописців північноруських зосереджена на регіональних інтересах Новгорода, Пскова, Володимира на Клязьмі, Суздаля й інших князівств. Як уже зазначалося, у Новгородському І літописі вміщено текст, аналогічний тексту "Повісті минулих літ" до 1093 р., але з певною своєю редакцією, що дає важливий матеріал для відповідних зіставлень і порівнянь при виясненні хронології подій, особливо формування літописних зводів ранішого періоду. Зроблені припущення, що для написання Київського зводу 1095 р. використовувався Новгородський звод 1050 р.
Новгородський літопис вирізняється діловою мовою.
У московському літописанні, початок якого датується XV ст., дуже рано почала обґрунтовуватися ідея так званого третього Риму, суть якої полягала в тому, що після падіння Константинополя 1453 р. місія столиці християнського світу перейшла до Москви.
У північносхідному літописанні, хоч увага його зосереджена більше на місцевих подіях, міститься певна історична інформація з історії України, якої нема в інших джерелах.
Отже, доходимо таких висновків:
давньоруські літописи — найбагатше фактологічне джерело з історії України періоду до 1290 р.;
давньоруське літописання саме по собі є відображенням високого рівня культури давньої Русі. Такого масштабного історичного твору, як "Повість минулих літ", до XII ст. не знала жодна слов'янська країна;
— українське літописознавство розвинуте недостатньо. Це особливо помітно на тлі російського літописознавства (А. Шахматов, М. Сухомлінов, К. Бєстужев-Рюмін, М. Присьолков, Д. Лі-хачов, М. Тихомиров, А. Насонов та ін.), що не позбавлене антиукраїнських необ'єктивних конструкцій і подає спадщину давньоруського літописання як надбання лише російської історії та культури. Давні українські літописи чекають на молодих талановитих українських дослідників.
ЛІТЕРАТУРА
Галицько-Волинський літопис. — Львів, 1994. — С. 3-168. Галицко-Волынская летопись. Текст. Комментарии. Исследования /Под ред. Н.Котляра. — СПб., 2005.
Історія України в документах і матеріалах. Київська Русь і феодальні князівства ХІІ-ХШ ст. — К., 1939. - С. 5-113.
Лаврентьевская летопись //Полное собрание русских летописей. — М., 1962. —Т. I.
Літопис Руський за Іпатським списком /Переклав Леонід Махновець. — К., 1989.
Про закон і благодать //Київ, старовина. — 1992. —№ 1. — С. 138-144. Радзивилловская летопись //Полное собрание русских летописей. — Л., 1989. — Т 38.
* * *
Генсьорський А. Галицько-Волинський літопис (процес складання, редакції, редактори). — К., 1958.
Грушевський Михайло. Найдавніша Київська літопись //Історія У країни -Руси: У 12 т. — К, 1991. — ТІ. — С. 579-601.
Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи / / ЗНТШ. — Львів, 1901. - Т. 41. — С. 1-72.
Запаско Я.П. Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. — Львів, 1995.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис XIII ст. — К., 1993.
Махновець Леонід. Від перекладача //Літопис Руський за Іпатським списком. — К., 1989. — С. V-XIV.
Муравьева Л.Л. Летописание Северо-Восточной Руси конца XIII—начала XV в. — М., 1983.
Приселков М.Д. История русского летописания XI-XV вв. — М., 1940.
Толочко П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХШ ст. — К., 2005.
Франчук В.Ю. Киевская летопись. — К., 1986.
Шахматов А.А. Додаток. Хлєбніковський, Погодінський і Краківський списки // The old Rus' Kievan and Galician-Volhynian chronicles. Староруські київські і галицько-волинські літописи. — Harvard, 1990. — Volum.VIII. — L. XXXIX-LXII.
Розділ З
АКТОВІ ДЖЕРЕЛА ДАВНЬОРУСЬКОГО ЧАСУ