Питання 2 Динаміка основних факторів зміни торговельного середовища

Торговельне середовище є надзвичайно динамічним і чутливо реагує на будь-які зміни, що відбуваються в суспільно-політичному житті, економічному механізмі і соціальній структурі суспільства. Зовнішні фактори впливу створюють мультиплікативний ефект внутрішніх змін усередині цього середовища. До основних з них слід віднести демографічні і соціальні зміни в суспільстві і зміни в складі пріо­ритетів цінностей споживачів.

Демографічні чинники зміни торговельного середовища

На зміну торговельного середовища безпосередньо впливає низка демографіч­них факторів, притаманних багатьом розвиненим країнам. У першу чергу це незворотний процес старіння населення в Європі і Північній Америці. Він викликаний значним зменшенням природного приросту населення, що об'єктивно має місце в країнах з високим ступенем розвитку і відносно високим середнім рівнем добробу­ту. З ростом економічного потенціалу країни, її населення у більш пізньому віці створює сім'ї, приділяючи першочергову увагу освіті і професійній кар'єрі. Підви­щений рівень освіченості в таких країнах, забезпеченість населення фаховою меди­чною допомогою дозволяє планувати сім'ю і кількість дітей в ній. Як наслідок, від­бувається зменшення народжуваності, а паралельно відбувається збільшення усе­редненої тривалості життя. За прогнозами вчених-демографів до середини XXI століт­тя чисельність мешканців індустріально розвинених країн у віці понад 60—65 років (пенсійного віку) зросте в два рази. Очевидно, що така зміна в структурі континге­нту споживачів змусить роздрібних торговців суттєво переорієнтовувати власну збутову стратегію, оскільки потреби людей з віком не просто змінюються від аван­гардних, радикальних до більш поміркованих, раціональних, вони зазвичай ще й підкріплені вагомішими матеріальними ресурсами — засобами платежу.

Демографічна ситуація у світі змінюється також через постійні активні міг­раційні процеси, які охоплюють на сьогодні не тільки країни одного регіону, але й носять міжконтинентальний характер. Значно вищий рівень добробуту, потен­ційні можливості до самореалізації, здобуття освіти і професійної кваліфікації та навіть сімейні стосунки, спонукають сотні тисяч людей зі слаборозвинених країн, незважаючи на заборони і обмеження, проведення жорсткої імміграційної політи­ки з боку високорозвинених країн, до легальної і нелегальної, тривалої і тимчасо­вої еміграції. Іммігранти приносять з собою в нову країну власну етнічно-національну специфіку, культуру і традиції побутового, релігійного характеру, що значною мірою впливає на торговельне середовище в місцях їх концентрації. Роздрібне торговельне середовище мобільно перебудовується відповідно до но­вих запитів як постійних іммігрантів, так і сформованих потреб т. зв. бізнес-туристів, які регулярно відвідують сусідні країни з метою придбання відносно не­великих партій продуктів і непродовольчих товарів для подальшої реалізації або індивідуального споживання, вирішуючи тим самим проблему ненасиченості ринку у власній країні або отримуючи економію у вигляді різниці в цінах на аналогічні товари.

За даними опублікованого демографічного прогнозу ООН до 2050 року негати­вна демографічна тенденція зменшення чисельності населення буде притаман­ною всім країнам Європи і Японії. Незважаючи на те що загальна чисельність меш­канців світу у найближчі п'ятдесят років зросте з шести до дев'яти мільярдів, близько 90 відсотків землян проживатимуть у країнах «третього світу», тоді як кі­лькість жителів Італії зменшиться на четверть, Росії — на 28 %, а України — на 40 (!!!) відсотків.

Актуальною демографічною проблемою сучасного суспільства є також зрос­тання кількості неповних сімей, в абсолютній більшості яких процес виховання дітей стає прерогативою одиноких мам. У різних країнах питома вага неповних сімей коливається в загальній структурі сімей від 15 до 30 відсотків, що виклика­но найрізноманітнішими причинами: порівняно вищою смертністю серед чолові­ків, аніж серед жінок; постійним зростанням у розвинених країнах кількості роз­лучень у середньому на 100 сімей; емансипацією і повною матеріальною незалежністю жінок у суспільстві, їх прагненням поєднати виховання дітей з професійною кар'єрою тощо. Постійна зайнятість батьків у неповних сім'ях зму­шує роздрібних торговців до відшукання швидкісних і ефективних методів реалі­зації товарів, впровадження нових форм і методів магазинного і позамагазинного обслуговування.

Вплив соціальних змін на динаміку роздрібного торговельного середовища

У справді ринкових умовах у суспільстві постійно відбуваються складні проце­си поляризації і розшарування основного контингенту споживачів. При цьому ці процеси характерні як слаборозвиненим країнам, де вони набувають крайніх форм, так і передовим високорозвиненим країнам. Процеси розшарування соціального статусу і доходів споживачів відбуваються паралельно з поляризацією торговель­них інститутів на товарному ринку: одна частина з них орієнтована на обслугову­вання багатих жителів; інша — середнього класу і, врешті, третя зайнята обслуго­вуванням бідних і соціально незахищених верств населення. Кожен із цих роздрібних торговців у першу чергу орієнтується на стандарти, стереотипи і моделі поведінки «свого» основного контингенту клієнтів.

Економічна криза в країнах з перехідною економікою, що породила масове без­робіття в явній і прихованій формах, призвела до мінімізації купівельної спромож­ності населення, одночасно деформувала роздрібне торговельне середовище цих країн. У структурі споживання домінують продукти харчування (понад 60 відсотків товарообігу), найнеобхідніші непродовольчі товари (взуття, одяг, предмети для ве­дення домашнього господарства) і комунальні послуги. Очевидно, що за таких умов структура роздрібних торговців стає односторонньою, однобокою, орієнтова­ною на реалізацію тільки продовольства, причому цей процес посилюється розвитрозвитком на пострадянському просторі напівцивілізованих форм і методів забезпечення потреб споживачів через торгівлю на ринках, за допомогою натуроплати, бартер­них операцій тощо.

У всіх країнах ринкової орієнтації відбувається трансформація сім'ї, зміна міс­ця і ролі в ній жінки. Традиційні уявлення про сім'ю змінилися в процесі післяво­єнного посилення позиції жінки в демократичних суспільствах, все більша їх кіль­кість працює на рівних умовах з чоловіками протягом цілого робочого дня, паралельно зростає кількість поодиноких матерів. Загалом відбувається процес ін­тенсифікації трудової діяльності працездатних членів сім'ї (переважно батьків), що веде до перерозподілу сімейних обов'язків, включаючи і здійснення купівель. За свідченням американських аналітиків, зміна ролі жінки в сім'ї, як і зростання тру­дової зайнятості обох батьків, призвела до того, що в підсумку все населення по­стійно відчуває хронічний дефіцит вільного часу. З урахуванням домінантної ролі жінки в процесі прийняття рішення про здійснення купівлі, а сьогодні — практичної і ділової жінки, і постійного браку часу в більшості покупців, формуються ос­новні сучасні збутові концепції роздрібних торговців. Зокрема, магазини перегля­дають графіки своєї роботи, максимально подовжуючи години роботи; вживають заходів посилення мотивації і залучення стабільних покупців при скороченні часу на їх обслуговування (упровадження кредитних карток, методи активізації продажу тощо); інтенсифікують рекламно-інформаційний супровід процесу роздрібної реа­лізації; об'єднують свої зусилля з іншими роздрібними торговцями й обслуговую­чими пунктами для забезпечення комплексності купівель за методом сервісних центрів; впроваджують автоматизацію розрахунків; створюють віртуальні мережі альтернативного позамагазинного обслуговування.