Тема 9. Організація перевезення вантажів

План

1. Особливості організації перевезення вантажів водним і повітряним транспортом.

2. Порядок отримання вантажів від органів залізничного транспорту.

Список рекомендованої літератури:

1. Ребіцький В.М.. Антонюк ЯМ., Балабан П.Ю та ін. Технологія і обладнання підприємств торгівлі. - К.: Либідь, 2001. ст.. (43-49)

Питання 1 Особливості організації перевезення вантажів водним і повітряним транспортом.

Україна має розгалужену мережу судноплавних річок, її територію омивають Чорне й Азовське моря, у зв'язку з чим істотна кількість вантажів перевозиться водним транспортом.

Перевезення водними шляхами здійснюються річковим і мор­ським транспортом переважно плодоовочевої продукції і масових навалочних, наливних і насипних вантажів.

Перевезення вантажів морським транспортом регламентується Кодексом торгового мореплавства і розробленими на його основі Правилами перевезень.

Вантажні перевезення на морському транспорті класифікуються за видами сполучення, організаційними формами перевезень і використовуваними технічними засобами.

За видами сполучень перевезення поділяються на міжпортові та змішані з використанням інших видів транспорту.

Міжпортові сполучення здійснюються у вигляді малого кабота­жу (між портами одного моря) і великого каботажу (між портами різних морів), а також прямого водного сполучення — між морськими і річковими портами.

За єдиним документом з використанням інших видів транспор­ту вантажі перевозяться в прямому змішаному залізнично- чи автомобільно-водному сполученнях. При цьому морський транс­порт може бути початковим або кінцевим пунктом перевезень, або проміжною ланкою.

Залежно від організаційних форм морські перевезення поді­ляються на регулярні (лінійні) і нерегулярні (рейсові) та ті, що виконуються за разовими заявками вантажовідправників.

За технікою перевезень морським флотом розрізняють переве­зення навалом, насипом, наливом, з укладкою на палубі й у трюмах.

Основними документами пепевезення при відправці вантажів морським транспортом є вантажний ордер і коносамент.

Вантажний ордер є первинним документом, що складається в 4-х примірниках вантажовідправником на бланках встановленої форми і подається при здачі вантажу до перевезення. За необхід­ності разом із вантажним ордером подаються сертифікати та якісні посвідчення. Після перевірки вантажного ордера в товарній кон­торі начальник вантажного району дає дозвіл на ввезення вантажу.

У порту відправки встановлюється маса вантажу, розрахо­вується сума оплати за перевезення (перевізна плата) і надання обов'язкових і додаткових послуг (додаткові утримання).

Після приймання вантажу до відправлення й оплати вантажо­відправником вартості перевезення виписується коносамент, перший примірник якого видається відправнику. Він замінює договір перевезень і є документом, що підтверджує здачу вантажу пароплав :ъу для відправлення. Другий примірник коносамента додається до вантажу і призначається отримувачу. Виходячи з його даних у порту призначення здійснюється приймання прибулого вантажу.

Відповідно до Кодексу торгового мореплавства морські паро­плавства несуть матеріальну відповідаль'^ть за порушення термі­нів доставки, нестачу маси, зниження якості вантажів, їх пошкод­ження при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Для подання претензії до пароплавства на відшкодування збитків складається комерційний акт.

Перевезення вантажів річковим транспортом регламентується Статутом внутрішнього водного транспорту та Правилами переве­зень вантажів.

Перевезення вантажів річковим транспортом розрізняються за видами сполучень, обсягом та швидкістю відправки.

Види сполучень. На річковому транспорті вантажі перевозяться у внутрішньому водному сполученні — між портами одного пароп­лавства; в прямому внутрішньому сполученні — з участю морсько­го транспорту, в прямому змішаному сполученні — перевезення вантажів за єдиним перевізним документом з участю залізничного, автомобільного чи інших видів транспорту.

За обсягом перевезених партій розрізняють малі (до 20 т), дрібні (понад 20 т, але не менше ніж суднова норма) і суднові перевезення (розміром цілого судна).

Швидкість відправки при перевезенні вантажів на річковому транспорті вантажними теплоходами і вантажнопасажирськими суднами може бути вантажною й великою.

Для забезпечення плану перевезень між пароплавствами і від­правниками укладаються навігаційні договори, в яких визначають­ся умови перевезень, норми вантажно-розвантажувальних робіт на суднах, на причалах, терміни доставки тощо. Вказані договори укладаються перед укладанням договорів перевезення.

Основним перевізним документом на річковому транспорті є накладна. Вона заповнюється вантажовідправником і містить дані про кількість і характер вантажу, порт (пристань) відправлення й призначення, швидкість доставки, оплату за перевезення вантажів й утримання плати за зважування, вантаження, розвантаження, зберігання й інші операції.

Один примірник накладної разом із вантажем видається ванта­жовідправнику у пункті призначення. Порядок визначення маси належного до перевезення вантажу відповідно до Правил переве­зень залежить від характеру й умов його транспортування. Під­вищені вимоги при перевезенні вантажів річковим транспортом ставляться до тари й упаковки.

Вантаження товарів на судна може проходити в портах паро­плавства чи вантажовідправників.

Пломбувати вантажні приміщення залежно від номенклатури вантажів, що перевозяться, можуть представники пароплавств, вантажовідправників або ті й інші разом.

Термін доставки вантажів залежить від виду відправки, швид­кості перевезення, типу судна, часу на вантажно-розвантажувальні роботи й інші операції.

Нормативними документами передбачена взаємна матеріальна відповідальність сторін за недодержання термінів доставки і по­шкодження цілості вантажу, неправильне оформлення перевізних документів тощо.

Особливості перевезень товарів повітряним транспортом

Зростаюча необхідність у швидкісній доставці вантажів для потреб різних галузей промисловості і сільського господарства безпосередньо пов'язана з розвитком вантажних пере­везень повітряним транспортом.

Літаками перевозять товари широкої номенклатури: свіжі фрукти, овочі, виноград, ягоди, свіжу і морожену рибу, м'ясо і ковбасні вироби та інші продовольчі товари. Повітряні пере­везення в загальному обсязі вантажних перевезень займають не­значну питому вагу (близько 0,2 %).

Плани перевезень вантажів повітряним транспортом роз­робляються на рік з розбивкою по кварталах на підставі предста­влених управлінням цивільної авіації заявок за встановленою формою.

Квартальні плани розробляються з розбивкою по місяцях на підставі головних планів перевезень, квартальних планів ви­робництва і товарообороту, а також на підставі завдань із пере­везення вантажів, які встановлюються урядом.

Місячні плани уточнюються аеропортами на підставі прохань вантажовідправників.

Для перевезення вантажів повітряним транспортом вико­ристовуються сучасні літаки ІЛ-76Т, ІЛ-18Т, АН-12, АН-22, АН-28.

Важливим (документом) нормативним актом є Повітря­ний кодекс СРСР, яким визначено положення про договори авіа-перевезень, права, обов'язки та відповідальність відправників і перевізників.

Договір повітряного перевезення вантажу підтверджуєть­ся накладною. За договором перевізник зобов'язується достави­ти ввірений йому відправником вантаж у пункт призначення у вказані терміни доставки і видати отримувачеві, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу за встанов­леним тарифом.

Підставою для приймання вантажу до перевезення є: за­явка відправника, заповнена і підписана ним; накладна і письмо­ве або усне розпорядження, передане працівникам вантажного складу начальником аеропорту або його заступником з переве­зення.

Запропоновані відправником вантажі повинні бути запа­ковані належним способом, тара - справною і мати відправну, а в необхідних випадках і спеціальне маркування.

Перевезення вантажів в аеропорти для здавання з відправ­никами або транспортно-експедиційними підприємствами дозво­ляється відповідно до норм, погоджених з аеропортом відправ­ника.

Вантажі, що відповідають вимогам перевезень їх повітря­ним транспортом, приймаються комірником аеропорту.

Вантаж вважається прийнятим до перевезень з того мо­менту, коли відправник здав приймальнику аеропорту, оплатив вартість перевезень і отримав на руки квитанцію про приймання вантажу.

Навантаження (розвантаження) вантажів в літаки (з літа­ків) проводиться, як правило, силами і засобами перевізника під керівництвом представників від аеропорту і від екіпажу літака.

Аеропорт не пізніше ніж за 12 годин з моменту прийняття вантажу повинен повідомити про це його отримувачеві, вказа­ного у накладній. Вантаж видається в аеропорту призначення адресату, вказаному в накладній, після перевірки документів, що посвідчують його особу та повноваження.

Перевізник видає вантаж тільки після оплати належних йому платежів і зборів. Розмір платежів встановлюється Прави­лами використання тарифів. Між перевізником, вантажо­відправником і вантажоотримувачем може бути встановлена особлива домовленість про видачу вантажу в іншому місці.

Якщо під час приймання виникає нестача, псування або пошкодження, то складається комерційний акт.