- •1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
- •3. Характерні риси сучасного етапу розвитку фінансово-промислових груп.
- •Планування діяльності об’єднань підприємств, їх основні напрями планування.
- •Теоретичні основи тнк, структура і типи тнк, фактори розміщення і причини виникнення тнк.
- •4 Розглядається проект будівництва готельного комплексу у великому місті. На підставі власних припущень щодо особливостей даного проекту визначте та обґрунтуйте:
- •1. Нормативно – правова база функціонування об’єднань підприємств
- •5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення
- •6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної пфг
- •2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
- •Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
- •Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
- •1. Державне регулювання як один із напрямів корпоративного управління
- •1. Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно
- •Сутність концентрації виробництва, її форми: укрупнення, спеціалізація, кооперування, комбінування.
- •Класифікація об’єднань підприємств та її практичне значення. Особливість та ефективність діяльності об’єднань підприємств.
- •Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
- •Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
- •Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
- •Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
- •Альтернатівні заходи фірми щодо виправлення фінансового стану.
- •Система органів державного регулювання економіки, їх функції
- •Тенденції та проблеми формування й розвитку промислово-фінансових груп.
- •Економічна ефективність спеціалізації і кооперування(№20)
- •3.Відмінні та подібні риси промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •1.Обмеження та заборони на створення і діяльність холдінгової компанії.
- •2.Система управління фінансами на підприємствах об’єднань та в кожному з відповідних об’єднань підприємств.
- •3.Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •1.Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2.Фінансові результати фірми та їх аналіз.
- •3.Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •2.Управлінський облік в системі вартісного регулювання діяльності об’єднань підприємств.
- •3.Характерні риси сучасного етапу розвитку промислово-фінансових груп.
- •2.Порядок створення реєстрації, реорганізації та ліквідації промислово- фінансової групи.
- •Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2. Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об'єднань
- •3 Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування тнк
- •2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •3. Діяльність транснаціональних корпорації в Україні.
2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ Кабінет Міністрів
України може здійснювати у таких випадках:
за поданням Головної державної податкової інспекції України в
разі більш як дворазового порушення норм статей 4 і 5 цього
Закону;
припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою
України, виконання державної програми, з метою реалізації якої
відповідно до статті 3 цього Закону була створена ПФГ;
у зв'язку з неефективною реалізацією ПФГ відповідних
державних програм.
Стаття 7. Ліквідація ПФГ
Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови
Кабінету Міністрів України у випадках:
у зв'язку з закінченням затвердженого терміну її діяльності;
у зв'язку з неможливістю реорганізації ПФГ у випадках,
передбачених статтею 6 цього Закону;
за ініціативою учасників ПФГ.
Білет №9
Класифікація форм кооперування: за формами спеціалізації, за територіальними ознаками, за галузевою належністю.
Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
Облік інфляції при аналізі інвестиційних проектів.
Компанія планує придбати нове обладнання за ціною 36000 у.г.о., що забезпечує 20000у.г.о. економії витрат ( у виді грошового потоку) на рік протягом трьох найближчих років. За цей період устаткування підлягає повному зносу. Вартість капіталу компанії складає 16% і очікується інфляція з темпом 10% на рік.
Класифікація форм кооперування: за формами спеціалізації, за територіальними ознаками, за галузевою належністю.
Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно виготовлять кінцеву продукцію. Головна умова кооперування — широка мережа спеціалізованих та організаційно відокремлених виробництв.
Виробниче кооперування — це одночасно і умова, і наслідок розвитку спеціалізації підприємств.
Форми кооперування:
• за галузевим принципом: внутрішньогалузеве й міжгалузеве;
• за територіальним принципом: внутрішньорайонне й міжрайонне.
Внутрішньогалузеве кооперування — це кооперування підприємств у межах однієї галузі.
Міжгалузеве кооперування — це кооперування між підприємствами різних галузей.
Внутрішньорайонне кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які розташовані в межах одного крупного економічного району, наприклад, Центрального району України.
Внутрішньорайонне кооперування — один з важливих факторів комплексного розвитку регіону, необхідна умова раціоналізації перевезень, кращого використання місцевих ресурсів і виробничих потужностей.
Міжрайонне кооперування — встановлення виробничих зв'язків між підприємствами, розташованими в різних економічних районах.
Залежно від виду спеціалізації розрізняють три види кооперування:
• агрегатне;
• подетальне;
• технологічне.
Агрегатне кооперування передбачає, що головне підприємство, яке випускає складну продукцію, отримує від інших підприємств готові агрегати, які використовуються для комплектування продукції головного підприємства. Наприклад, на засадах агрегатного кооперування здійснюється постачання електродвигунів, генераторів, насосів, компресорів та інших виробів головним підприємствам. Ці вироби часто називають комплектуючими, оскільки вони дозволяють здійснювати випуск комплектної продукції на головному підприємстві.
Подетальне кооперування передбачає, що головне підприємство отримує від підприємств-суміжників деталі й вузли. Таким є постачання, наприклад, радіаторів, карбюраторів для тракторних заводів.
Технологічне клопотання полягає в тому, що одне підприємство постачає іншому певні напівфабрикати або виконує окремі технологічні операції. Наприклад, постачання пряжі для текстильних фабрик, виконання гальванічних робіт тощо. Усі ці види кооперування дають змогу використовувати економічні переваги спеціалізації виробництва.
Кооперування може здійснюватися і між підприємствами, які не перебувають у прямій виробничій залежності між собою. Виробничі зв'язки між ними виникають унаслідок надлишку виробничих потужностей на одному підприємстві і дефіциту аналогічних потужностей — на іншому. Наприклад, на одному підприємстві є надлишок ливарних потужностей, а на іншому — ливарне виробництво не задовольняє потреби підприємства. Кооперування в даному випадку виступає як один із методів завантаження потужностей на одному підприємстві і ліквідації вузьких місць на іншому.