- •1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
- •3. Характерні риси сучасного етапу розвитку фінансово-промислових груп.
- •Планування діяльності об’єднань підприємств, їх основні напрями планування.
- •Теоретичні основи тнк, структура і типи тнк, фактори розміщення і причини виникнення тнк.
- •4 Розглядається проект будівництва готельного комплексу у великому місті. На підставі власних припущень щодо особливостей даного проекту визначте та обґрунтуйте:
- •1. Нормативно – правова база функціонування об’єднань підприємств
- •5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення
- •6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної пфг
- •2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
- •Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
- •Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
- •1. Державне регулювання як один із напрямів корпоративного управління
- •1. Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно
- •Сутність концентрації виробництва, її форми: укрупнення, спеціалізація, кооперування, комбінування.
- •Класифікація об’єднань підприємств та її практичне значення. Особливість та ефективність діяльності об’єднань підприємств.
- •Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
- •Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
- •Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
- •Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
- •Альтернатівні заходи фірми щодо виправлення фінансового стану.
- •Система органів державного регулювання економіки, їх функції
- •Тенденції та проблеми формування й розвитку промислово-фінансових груп.
- •Економічна ефективність спеціалізації і кооперування(№20)
- •3.Відмінні та подібні риси промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •1.Обмеження та заборони на створення і діяльність холдінгової компанії.
- •2.Система управління фінансами на підприємствах об’єднань та в кожному з відповідних об’єднань підприємств.
- •3.Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •1.Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2.Фінансові результати фірми та їх аналіз.
- •3.Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •2.Управлінський облік в системі вартісного регулювання діяльності об’єднань підприємств.
- •3.Характерні риси сучасного етапу розвитку промислово-фінансових груп.
- •2.Порядок створення реєстрації, реорганізації та ліквідації промислово- фінансової групи.
- •Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2. Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об'єднань
- •3 Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування тнк
- •2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •3. Діяльність транснаціональних корпорації в Україні.
Білет № 1
1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
З'ясування ролі держави в економіці є предметом багатьох економічних наук. Для визначення її ролі в економічній літературі використовуються різні терміни«державне втручання в економіку», «державна економічна політика», «державне втручання в економіку», «державна економічна політика», «державне управління економікою».
Найменше відповідає сутності явища такий поширений термін, як «державне втручання в економіку». Він породжує уявлення про насильницьке втручання, навіть з добрими намірами, однієї самостійної системи (держави) в іншу, як хірургічне втручання в організм людини. Насправді держава є не зовнішньою системою щодо економіки, а її складовою частиною.
Економічна політика держави є елементом загальної державної політики, яка включає соціальний, гуманітарний, оборонний, екологічний та інші напрямки. Якою б не була державна політика за своїми напрямами, характеристиками та пріоритетами, вона має бути комплексною, охоплювати всі сфери суспільного життя. Навіть ті, хто визнає базисний характер економіки, не заперечують великого впливу на неї політичних, соціальних, моральних, духовних, психологічних та інших факторів. Забувати це — значить позбавляти себе можливості ефективно впливати на економічні процеси.
Існує багато визначень поняття «державна економічна політика». Беручи загалом — це є цілеспрямований вплив на економічні процеси на макро- і мікрорівні, створення й удосконалення умов економічного розвитку відповідно до певного суспільного устрою. У багатьох економічних дослідженнях поняття «державна економічна політика» та «державне регулювання економіки» ототожнюються. Однак ближчим до істини буде твердження, що економічна політика є тією засадною основою, що на ній базується державне регулювання економіки.
Державне управління економікою — це організуючий і регулюючий вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Основними функціями управління є: організація, планування, регулювання, кадрове забезпечення, контроль.
2. Концепція собівартості й класифікація витрат. Концепція умовно-змінних і умовно - постійних витрат. Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
Класифікація витрат:
По відношенню до виробничого процесу: основні витрати, накладні витрати.
По відношенню до обсягів виробництва: умовно-постійні витрати, умовно-змінні витрати.
За єдністю складу: одноелементні витрати, комплексні витрати.
За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва: прямі витрати,
непрямі витрати.
За доцільністю: продуктивні витрати, непродуктивні витрати.
За календарним періодом: поточні витрати, одноразові витрати.
За видами витрат: витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, а саме. Непрямі витрати – це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.
До умовно-змінних (змінних) витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. Наприклад, витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), відрахування на соціальні заходи тощо.