- •1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
- •3. Характерні риси сучасного етапу розвитку фінансово-промислових груп.
- •Планування діяльності об’єднань підприємств, їх основні напрями планування.
- •Теоретичні основи тнк, структура і типи тнк, фактори розміщення і причини виникнення тнк.
- •4 Розглядається проект будівництва готельного комплексу у великому місті. На підставі власних припущень щодо особливостей даного проекту визначте та обґрунтуйте:
- •1. Нормативно – правова база функціонування об’єднань підприємств
- •5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення
- •6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної пфг
- •2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
- •Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
- •Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
- •1. Державне регулювання як один із напрямів корпоративного управління
- •1. Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно
- •Сутність концентрації виробництва, її форми: укрупнення, спеціалізація, кооперування, комбінування.
- •Класифікація об’єднань підприємств та її практичне значення. Особливість та ефективність діяльності об’єднань підприємств.
- •Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
- •Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
- •Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
- •Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
- •Альтернатівні заходи фірми щодо виправлення фінансового стану.
- •Система органів державного регулювання економіки, їх функції
- •Тенденції та проблеми формування й розвитку промислово-фінансових груп.
- •Економічна ефективність спеціалізації і кооперування(№20)
- •3.Відмінні та подібні риси промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •1.Обмеження та заборони на створення і діяльність холдінгової компанії.
- •2.Система управління фінансами на підприємствах об’єднань та в кожному з відповідних об’єднань підприємств.
- •3.Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •1.Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2.Фінансові результати фірми та їх аналіз.
- •3.Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •2.Управлінський облік в системі вартісного регулювання діяльності об’єднань підприємств.
- •3.Характерні риси сучасного етапу розвитку промислово-фінансових груп.
- •2.Порядок створення реєстрації, реорганізації та ліквідації промислово- фінансової групи.
- •Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2. Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об'єднань
- •3 Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування тнк
- •2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •3. Діяльність транснаціональних корпорації в Україні.
Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
Комбінування виробництва— прогресивна форма організації суспільного виробництва, що характеризується технологічним і орг. поєднанням різних галузей у рамках одного підприємства або об'єднання. Основою розвитку комбінування є високий рівень концентрації, спеціалізації і кооперування виробн., його раціональне розміщення в рамках територіально-виробничих комплексів.
. Комбінування на основі використання предметів праці (сировини і матеріалів) здійснюється на базі об'єднання різних послідовно доповнюючих одна одну стадій виробн., які проходить оброблюваний предмет (напр., доменне, сталеливарне, прокатне виробн.), використання відходів виробн. (напр., шлаку для виробн. цементу та ін. буд. матеріалів на металург. підприємствах) та на основі комплексного використання сировини. К. в., що базується на використанні засобів праці, може здійснюватись внаслідок спільної експлуатації різнорідними виробн. допоміжних цехів, загальногосп. споруд, під'їзних шляхів тощо.
. Комбінування споріднених підприємств — одне з важливих умов тех. прогресу і раціональної організації сусп. праці. її ефективність зумовлюється тим, що всі галузі, які входять до складу комбінату, пов'язані між собою організаційно, економічно й технологічно. Це сприяє раціональнішому використанню робочої сили, сировини, напівфабрикатів, відходів, енергії, трансп. засобів. К. в. дає можливість забезпечити безперервність технологічних процесів, скоротити тривалість виробничого циклу, створює сприятливі умови для раціонального використання природних ресурсів, залучаючи в госп. оборот відходи виробн., є основою розвитку безвідходних технологій, які запобігають забрудненню навколишнього середовища.
Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
Собівартість продукції – це грошовий вираз витрат по виготовленому продукту.
Собівартість продукції є комплексним економічним показником, який характеризує ступінь використання усіх виробничих ресурсів (матеріальних, грошових, трудових).
Собівартість як показник використовують:
для контролю за використанням ресурсів;
визначення економічної ефективності від запроваджених заходів;
встановлення цін на продукцію.
Класифікація витрат на виробництво
Витрати є загальні й на одиницю продукції.
Загальні витрати – це на весь обсяг продукції за певний період.
Сума їх залежить від тривалості періоду і кількості виготовленої продукції.
Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період.
До умовно змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. До умовно змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо та енергію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, та ряд інших витрат.
Умовно постійні — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
Поряд з витратами, які одразу можна віднести до постійних чи змінних, є види витрат, які частково належать до постійних, частково — до змінних. Це такі загальновиробничі витрати: витрати на управління виробництвом (заробітна плата апарату управління цехами, виробничі відрядження тощо); амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання виробничих приміщень та ряд інших.