- •1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
- •3. Характерні риси сучасного етапу розвитку фінансово-промислових груп.
- •Планування діяльності об’єднань підприємств, їх основні напрями планування.
- •Теоретичні основи тнк, структура і типи тнк, фактори розміщення і причини виникнення тнк.
- •4 Розглядається проект будівництва готельного комплексу у великому місті. На підставі власних припущень щодо особливостей даного проекту визначте та обґрунтуйте:
- •1. Нормативно – правова база функціонування об’єднань підприємств
- •5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення
- •6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної пфг
- •2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
- •Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
- •Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
- •1. Державне регулювання як один із напрямів корпоративного управління
- •1. Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно
- •Сутність концентрації виробництва, її форми: укрупнення, спеціалізація, кооперування, комбінування.
- •Класифікація об’єднань підприємств та її практичне значення. Особливість та ефективність діяльності об’єднань підприємств.
- •Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
- •Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
- •Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
- •Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
- •Альтернатівні заходи фірми щодо виправлення фінансового стану.
- •Система органів державного регулювання економіки, їх функції
- •Тенденції та проблеми формування й розвитку промислово-фінансових груп.
- •Економічна ефективність спеціалізації і кооперування(№20)
- •3.Відмінні та подібні риси промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •1.Обмеження та заборони на створення і діяльність холдінгової компанії.
- •2.Система управління фінансами на підприємствах об’єднань та в кожному з відповідних об’єднань підприємств.
- •3.Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •1.Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2.Фінансові результати фірми та їх аналіз.
- •3.Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •2.Управлінський облік в системі вартісного регулювання діяльності об’єднань підприємств.
- •3.Характерні риси сучасного етапу розвитку промислово-фінансових груп.
- •2.Порядок створення реєстрації, реорганізації та ліквідації промислово- фінансової групи.
- •Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2. Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об'єднань
- •3 Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування тнк
- •2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •3. Діяльність транснаціональних корпорації в Україні.
Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
В Україні діяють специфічні фактори, які спонукають підприємства до об'єднання в великі структури: необхідність відновлення зруйнованих виробничо-технологічних зв'язків, необхідність структурної перебудови виробництва, яка неможлива без координації діяльності усіх ланок технологічного ланцюга і залучення великих фінансових ресурсів.
Об'єднання підприємств здійснюється на добровільних засадах з метою спільної діяльності на основі комерційного розрахунку та самофінансування. Відповідно до ст. 3 Закону "Про підприємства в Україні" підприємці можуть об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству. В зв'язку з цим, однією із важливих функцій Антимонопольного комітету України є проведення аналізу діяльності існуючих і створюванних об'єднань підприємств, для виявлення, запобігання, обмеження та недопущення в їх діяльності монополізму.
Об'єднання є юридичними особами і діють на підставі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками.
За учасниками об'єднання зберігається право виходу з його складу із збереженням взаємних зобов'язань і договорів, укладених із іншими підприємствами і організаціями.
Об'єднання може створювати підприємства (фірми, центри, виробництва) для надання його учасникам виробничих, транспортних, технологічних, комерційних, проектно-конструкторських, зовнішньо-торгівельних, юридичних, інформаційних, консультативних і інших послуг; організовувати підготовку і підвищення кадрів, прокат обладнання, фірмове обслуговування споживачів продуктів учасників, інші роботи; здійснювати заходи соціального розвитку, поліпшення житлово-побутових умов робітників підприємств і структурних підрозділів, що увійшли в об'єднання.
Об'єднання здійснює право володіння, використання, розпорядження закріпленим за ним майном, до складу якого відноситься також майно, передане об'єднанню підприємствами-засновниками. Майно об'єднання є спільним майном учасників.
До числа основних видів об'єднань підприємств входять: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, холдінги, конгломерати, фінансово-промислові групи, франчайзинг.
Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
Аналізуючи холдингові компанії, слід розглядати перспективи розвитку її материнської (головної) фірми та холдингової групи (системи), що включає поряд із головною також дочірні фірми. Останні, у свою чергу, теж можуть бути пов'язані взаємним володінням акціями (капіталом).
Життєздатність та чисельність холдингових компаній у країнах з розвинутою ринковою економікою пов’язані з рядом переваг цієї форми організації бізнесу, використання яких істотно знижує ступінь ризику діяльності холдингів у порівнянні з окремими компаніями.
Механізм утворення холдингових груп в Україні має особливості, характерні для багатьох постсоціалістичних європейських країн, і дещо відрізняється від практики країн із розвинутою ринковою економікою. Формування холдингів в Україні почалося шляхом реорганізації колишніх відомств і головкомів. У процесі акціонування підприємств відбувалося об'єднання контрольних пакетів і передача їх центру - материнській компанії, що по суті заміняла формально скасоване відомство. Це об'єднання здійснювалося, як правило, адміністративними методами, зберігаючи і закріплюючи підпорядкований статус акціонерних товариств.
Інвестиційна діяльність холдингових компаній здійснюється на базі й у рамках заходів державного регулювання цієї діяльності взагалі й іноземного інвестування зокрема. Аналіз цих заходів у постсоціалістичних країнах показує, що державне регулювання не було послідовним. Відмова від жорсткого регулювання зовнішньоекономічної діяльності й утворення спільних підприємств, надання їм значних пільг на початку реформ не призвели в Україні до реального притоку іноземних інвестицій. Скасування пільг є характерною рисою сучасного етапу реформ в Україні.
При створенні дочірньої фірми холдинг разом із контрольними функціями бере на себе значну частку ризику, що є сприятливою умовою для іноземного партнера. Нова фірма, подолавши труднощі початкового етапу діяльності, доводить свою життєздатність і характеризується сприятливим прогнозом росту: стає достатньо привабливим об'єктом для іноземного інвестора. Інвестор буде зацікавлений в посиленні свого впливу й у збільшенні контролю над цією фірмою.
Холдингова компанія, продаючи свою дочірню фірму або свою частку в ній, має можливість реалізувати в ціні продажу її потенційні можливості. При продажі фірми, що розвивається, холдинг реалізує не тільки вартість активів, але і її гудвіл, що може значно підвищити продажну ціну.
Таким чином, холдингова компанія має можливість одержати винагороду за ризик початкового етапу, який вона брала на себе при створенні дочірньої фірми.