26 .Роль грошей в ринковій економіці.

Гроші є важливим елементом в ринковій ек-ці . Завдяки ним обмін між виробниками набув зруч- ної та ефективної форми куплі-продажу , перетво- рився в ринок, а ринок в загальну форму ек. відно- син.Не випадково гроші називають''мовою ринку'', а грошові потоки кровоносною системою ринку. Гроші – специфіч. товар , що виконує роль загаль- ного еквіваленту. Гроші з'явилися як результат стихійного розвитку товарного обміну. Якщо ф-ції грош-це іх певна работа,то коли говорять про роль грош. мається на увазі кінцевий рез-тат цієї робо- ти. Роль грош.підвищ-ться в міру роз- витку товар- ного вир-ва і навпаки. В ранніх ек.формаціях роль грошей не була значною.Вона зводилась до опосе- редковування товарного обороту та обліку господ. процесів.Лише при кап-змі, коли ринкові відноси- ни проникли у всі сфери ек-ки гроші перетворюю- ться у важл.фактор ек.зростання,стимулюють роз- поділ праці, підвищ ії продуктивність, здешевлю- ють процес обміну, дають змогу державі впливати на ек. процеси за допомогою податків, цін, держ. закупок. Разом з тим прийнятність вик-ня грошей в якості міри вартості,засобу обігу і особливо за- собу нагромадження залежить від стійкості гро- шей.Під час іінфляції роль грош.знижується. Вони замінюються різноманітними суроготами, барте- ром або більш сильними грош. одиницями.

27. Суть та форми прояву інфляції. Причини наслідки.

Інфл. –це зниження вартості грош. од. яке проявляється через зростання рівня цін . Інфл - це знецінення нерозмінних на золото грошей внаслідок надмірного випуску і переповнення ними каналів обігу. Зовні вона виявляється у зниженні купівельної спроможності грош одиниці у всіх її формах – зростанні товарних цін , поглиблення товарного дефіциту , падіння валютного курсу та інше.. Є кілька підходів до визначення інфл. – 1) інфл- це будь яке підвищення рівня цін 2). Інфл.- це зменшення вартості гр. спричиненє порушенням у законі гр. обігу .В залежності від можливості спостереження за втратою вартості грошей виділяють відкриту інфл. і приховану інфл.Прихована інфляція( адміністративна , подавлена) протікає без підвищення цін які утримуються за допомогою адміністрат. заходів. Це призводить до зростання дефіциту товару зниження іх якості, змін у струкрурі попиту, ( вимивання дешевих товарів) появою відкладеного попиту поширюються чорні ринки зростає спикуляція, хабарницитва. За темпами знецінення грошей виділяють 3типи інфл:1 повзуча.5-10%, голопуюча до100%, гіпер інфляціябільш 100%, супер гіпер інфляція більш 50 % в місяц.Це умовні оцінки. В усіх випадках інфл. виникає в наслідок порушень у законі грош. обігу Md=Ms але причини такого порушення можуть лежати як на стороні грошей так і на нематеріальних факторів. І зі сторони грошей ( інфляція, попиту, або інфляція що викликана перевищенням попиту над пропозицією), виникає внаслідок зростання платоспроможноого попиту в порівнянні з загальною пропозиціею товарів. Першопричиною є зростання грошової маси. Інфляційний розрив–це різниця між сукупним попитом та пропозиціею в економіці. Дефляційний розрив – виникає внаслідок перевищення СуПр над По.Розмір інфляційного розриву в короткостроковій перспективі постійно змінюється, а на довгострокових інтервалах встановлюється рівноважний темп інфляції – врівноважується темпи зростання грош. маси і динаміки цін.Надлишкова грошова маса не призводить до негайного підвищення цін. Інфляція розвивається поступово. Говорять про циклічну залежність розвитку інфляції і виділяють 3 типи ії розвитку:На першому етапі темпи зростання грош. маси перевищують темпи знеціненя грошей М1>Р1. Пародоксальна ситуація грош. більше ніж подібно в обігу, але вони не знецінюються. Економ.агенти не розуміють зайвості певної частини грош. в обігу. Зростає платоспром. попит, збільш-ся покупки, зменшується безробіття, зростають заощадження, зростає попит на кредит та ростуть інвестиції, зростає виробництво, підвищ-ся доходи бюджету.

Загалом цей етап справляє позитивний вплив на виробництво і соціальну сферу. Зростання ВВП компенсує надлишок грошей. Цьому ж сприяє зменшення швидкості обертання грошей за рахунок збільшення заощаджень і трансформації М1 в М2 . Таку інфляцію наз-ть ПОМІРНОЮ. Умовою винекненя і тривалості першого етапу є наявність неповної занятості і незавантажених вироб. Потужностей і цілковитої зайнятості ціни починають рости так як відчувається нестача факторів вир-ва. Якщо на початку етапу в економ. агентів з»являються ГРОШОВІ .ІЛЮЗІЇ через отримання інфляційних доходів (М1-Р1), то зростання цін показує ілюзорність цих доходів

Другий етап розвитку інфл. Темпи зростання цін перевищують ріст грош. маси, з»являється ефект «гарячих грош.», коли суб'єкти намагаються позбутись грошей. Значно скорочуються заощадження, зростає попит на матеріальні активи здатні зберігати свою вартість (нерухомість,золото.) Це призводить до підвищення швидкості обертання грошей,що стає додатковим інфляційним чинником Р2>М2. Виникає інфляційний збиток(Р2-М2). Інфляція більше не сприяє розвитку вир-ва, а перетворюється у реальну, дійсну , істинну,справжню інфляцію. Границя за якою з»являється зниження реальнихдоходіів, а значити недоцільність зростання грош. Маси ( попиту)- носить назву КРИТИЧНА ТОЧКА ІНФЛ.—перехід від помірної інфл. в справжню інфл. Другий етап справляє негативний вплив на економіку і соціальну сферу, гроші частково перестають виконувати свою. Функцію, зростає бартер падає інвестиційна активність,виникають диспропорції в економіці (відтік активності із сфери вир-ва в сферу фінансового обігу),знижується валют. курс.Критичну точку інфляції суб'єкта відчувають неодночасно. Найбільш жорстко інфляція сприймається суб'єктами з фіксованими доходами (пенсіонери, працівникам бюджетноі сфери).Третій етап розвитку інфл. Два перші етапи чергуються міжсобою – «рвана інфляція». Має місце то нестача грошей, то надмірна емісія для його подолання. Поступово держава втрачає важелі управління емісійним процесом і інфл.стає некерованою.Цей етап найбільш негативний.

Для управління інфляц. Процесом важливо визна чити причини інфл. Вони можуть лежати як на стороні грошей, так і на стороні товарів. 1.Інфляція зі сторони грошей (інфл.попиту)Види інфл. попиту.1Інвестиційна інфляція, виникає через перевищення темпів банківського кредитування наявних у сус-ві заошаджень.1.2 Споживча інфляція, виникає внаслідок зростанняя платоспроможного попиту населення (зростанння доходів швидкими темпа ніж продуктивність праці), переводу заощаджень в більш ліквідні активи.Фіскальна інфляція, розвивається внаслідок направлення кредитних потоків на покриття бюджетного дефіциту, що може викликати дефіцит товарів.Імпортована інфл.- виникає коли експорт значно перевищує імпорт в краіну поступають додаткові гроші, а кількість товарів скорочується, посилення попиту на товари може бути викликано більш високими темпами інфляції за межами краіни.

ІНФЛ.ЗІ СТОРОНИ ТОВАРІВ.(ІНФЛЯЦІЯ ПРОПОЗИЦІЇ.), і викликана перевищенням Пр над По, при цьому зростання цін відбдувається через зростання витрат. ВИДИ: інфляція викликана зростанням витрат, зростання зароб. Плати і доплат, відрахування на соц.страхуван., подорожчання сировини включається у собівартасть продукції і призводить до підвіщення цін.Інфляція обумовлена нарощенням прибутків, можлива за наявності впливових монополістичних об'єднань, які можуть отримувати прибуток за рахунок підняття цін.

Чітке розмежування факторів інфляції є проблематичним: зростання зароб. Плати підвищує платоспроможний попит впливає на ціноутворення. Виділяють такий підвид інфляції як інфл. ІНСПИРОВАНА ПРЕТЕНЗІЯМИ, Підвищення ставок опадоткування також впливає на ціни товарів: ІМПОРТОВАНА ІНФЛ. може виникати при зростанні світових цін на стратегічні товари ( імптртов. Інфл. пропозиції).6.Інфл. в системі держ. регулювання економіки. Антиінфляційна політика.В економ. Теорії інфл. асоціюється з економ. Підьйомом і скороченням безробіття. В фазі економ. Піднесення зростають доходи, попит, зайнятість і грош. маса. В фазі екон.буму зростання цін продовжується. В фазі спаду – зростає безробіття, скорочується доходи, попит, зростаня цін. Фактично держава стоіть перед вибором: або висока зайнятість і економ. зростання на фоні депресії і безробіття. Оберненно пропорційна залежність інфляції від рівня безробіття (а значить від виробництва) описується кривою Філіпса.Держава використовує інфляцію для досягення своіх цілей.Ідея» контрольованої інфл.» допускає свідоме провокування інфляції в невеликих межах, яка стимулює платоспроможн. Попит в періодл екон. Спаду. В фазі екон. Буму – навпаки, держава повина проводити політику обмеження інфляції. Це дозволяє згладити циклічні коливання економіки. Так виникла « хронічна» інфл. яка має місце з року в рік. Мета – підтримувати помірну інфляцію, слідкувати, щоб помірна і не переросла в дійсну. На поч 70-х р. на заході виникла ситуація, коли інфляція співпала зекон. Спадом. Це наз. Стагфляцією, яка може бути викликана ростом цін на стратег. товари, впровадженням нових технологій, передбачуваним дефіцитом с/г продукції, але основна причина – це інфляційні очікування. Протирічить кривій Філіпса і процес ДЕЗІНФЛЯЦІЇ—одночасного скорочення інфл. і безробіття.В практиці держ. регул. грошо. сфери виділяють 2- напрямки антиінфл.політики: Дефляційна і політика Доходів. Вони напрвлені передусім на обмеження плвтоспроможного попиту Дефляційна політика включає зажоди бюджентної і ГКП. В бюджетній сфері- це скорочення держав. Витрат, підвищення податків.В грош. сфері проводиться політика «дорогих» грошей або РЕСТРИКЦІЙНА (обмежувальна) політика: підвищення облікової і ломбардної ставки норми ОР, обмеження надходження грош. в обіг у відповідногсті із встановленими цільовими орієнтирами (таргетування). Послідовне проведення дефляційної політики дає позитивний ефект, але важко сприймається підприємцями і населенням. Усуває причини інфляції зі сторони грошей.Політика доходів, включає заходи адміністративного контрполю за доходами, втручання в ціноутворення, ефективно усуває інфляцію інспіровану претензіями. Побічні наслідки: - можливий дефіцит товарів, перекос у розвитку галузей економ.В ринковій економ. Політику доходів парактично не застосовують в ії « чистому вигляді» а поєднують з дефляційною полятикою. Іноді для зниження соціальної напруги і економ. Кризи рестрикційну політику чергують з експрансіоністською політикою (політика дешевих грош.), включає заходи протилежні до рестрикції. На заході це вважають малоефективним.