- •1.Поняття валюти її види призначення та сфери використання.
- •2.Функції і роль кредиту в ринковій економіці.
- •3.Інструменти грошово-кредитної політики нбу:
- •4.Функція світових грошей.
- •5. Побудова та розвиток нбу, його структура та операції.
- •5. Побудова та розвиток нбу. Його задачi та операцiї.
- •7. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів .
- •9.Необхідність кредиту в ринковій економіці.
- •10. Особливості формування та розвитку комерційних банків в Україні.
- •11.Суть та основні елементи грошових систем.
- •13 .Попит на гроші.
- •14Банківськасистема:структура.Принципи побудови.Функції.
- •15. Платiжний баланс та золотовалютні резерви.
- •16 .Пропозиція грошей.
- •21. Конвертованiсть валюти, її суть, види, значення та передумови.
- •23...Потоки грош. Обороту. Їх взаємозв'язок
- •25.Стійкість комерц. Банків та ії запезпечення.
- •26 .Роль грошей в ринковій економіці.
- •27. Суть та форми прояву інфляції. Причини наслідки.
- •28.Процент за кредит,його суть,фактори зміни та роль. Норма процента.
- •29..Характеристика сучасних засобів платежу, що обслуговують грошовий оборот.
- •30.Грошові реформи.Іх цілі та види.
- •31.Суть та структура грош. Ринку.
- •32.Створення та розвиток грошової системи украіни.
- •33.Форми грошей та іх еволюція.
- •34.Суть, закономірності розвитку та наслідки інфляції.
- •37.Валютна система.Види валютних систем
- •37. Поняття, призначення та види вал. Сис-м. Розвиток вал. Сис-ми в у.
- •38 Швидкість обігу грошей , її суть , порядок визначення та значення в макроекономічній стабілізації .
- •39.Грошовий мультиплікатор та грошова база.
- •39. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •40. Грош. Оборот та його структура
- •44. Валютний курс та фактори, що на нього впливають.
- •55.Функція грошей як засобу н-ня.
- •59 3Акон кількості грошей, необхідних для обороту.
- •60. Структура грошоврго обороту за формою платіжних засобів.
- •65. Гроші як засіб обігу і засіб платеж
- •66. Основні типи грошових систем.
- •67. Поняття ліквідності банку та механізм його забезпечення.
55.Функція грошей як засобу н-ня.
Історично ця функція виникла після функції засобу обігу, коли виробник міг відкласти на майбутнє надлишок виручки. Еволюція грош. у цій фун-ї проявляється в розвитку цілей накопичення грошей.1)Збереження вартості.2)Створення резер- ву платіжних засобів. Анологічно змінювалась і форма нагромадження: від звичайного скарбу до рахунків у кредитн. установах, придбання ЦП. Це дало поштовх розвитку фінан. ринку, зростання інвест. активності ек. агентів.
Фун-я засобу нагромадження обслуговує нагрома- дження вартості в розпорядженні суб'єктів ек-ки у процесі відтворення.Таке нагромадження є проце- сом об'єктивним. Він зумовлений внутрішніми за- кономірностями обігу кап-лу. Зокрема, фірми можуть нагромаджувати частку прибутку, яка тимчасово не використовується, кошти амортиза- ційного фонду, інших цільових фондів. Нагромад- жувати ці кошти найзручніше в грошовій формі, оскільки вона має абсолютну ліквідність, що дає можливість будь-коли перетворити ці кошти в по- трібну власнику споживчу вартість. Фізичні особи теж нагромаджують вартість в грошовій формі. Ці нагромадження створюються внаслідок перевище- ння поточних доходів над поточними витратами і називаються заощадженнями населення. Формува- ння заощаджень означає відкладання споживання на пізніше, внаслідок чого відповідна маса реаль- них цінностей вивільняється зі сфери особистого споживання і може бути спрямована на розвиток вир-ва. Тому заощадження населення відіграють важливу роль у розвитку економіки країни. Формування нагромаджень , та збережень в грош форм призводить і до певних втрат для їх власни- ків,оскільки вони певний час не отримують дохо- дів від своїх грошей. Такі втрати звичайно назива- ють зумовленими витратами; зберігання грошей. В умовах інфляції ці втрати набувають катастрофічних розмірів, і гроші по суті перестають виконувати цю функцію.
56.СУТЬ ТА ЕВОЛЮЦІЯ КРЕДИТУ. ОБ'ЄКТИ ТА СУБ'ЄКТИ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН. Кредит — це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення І. як правило, з виплатою процента. Ек відносини між сторонами кредитної угоди виникають під час одержання позички, користування нею та її повернення. В цих відносинах завжди бере участь на менше ніж дві сторони:позичальник—сторона, що зацікавлена в ; одержанні позички для досягнення своєї певної цілі, кредитор — сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формі в кредит. Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, відносно яких укладається угода позички, с об'єктом кредиту. За суб'єктами кредитної угоди та їх комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин. 1) Найпоширенішими є кредитні відносини між і банками, з обново боку. та підприємствами. Госп-ми організаціями і товариствами — з іншого. Саме такі відносини найкраще відповідають умовам ; розвинутих товарно-грошо-вих відносин 2). Кредитні відносини між банками і ! державою. Так, Національний банк України, як і центральні банки Інших країн, надає кредит уряду на покриття дефіциту державного бюджету, банки купують облігації державних позик. Чим більший дефіцит державного бюджету, тим більшого розвитку набуває державний кредит. До цього кредиту тісно примикає кредит банків місцевим бюджетам 3). Кредитні відносини між підприємствами, організаціями та товариствами. Нині він набуває широкого розвитку, особливо у зв'язку з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків .4). Кредитні відносини між банками та населенням. У даному випадку банки частіше виступають як позичальники, а не як кредитори. 5). Кредитні відносини між під-ми, організаціями. товариствами, з одного боку. та населенням — з Іншого. Такі відносини не дуже поширені, однак Ігнорувати їх не можна. Населення отримувало кредит переважно на споживчі цілі, але в умовах ринкової сколоміки двдалі частіше воно одержує такі кредити на виробничі потреби. 6), Кредитні відносини між фізичними особами (громадянами). 7) Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб'єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі фірми. ЦІ відносини регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.
57. ФУНКЦІЯ ГРОШЕЙ ЯК МІРИ ВАРТОСТІ У фун-ї міри вартості гроші забезпечують вимі- рювання вартості товарів та послуг визначення її у формі ціни (тарифу) Таке вимірювання здійснює- ться ідеально в процесі підрахування собівартості вир-ва закінчується на ринку через мех-зм співс- тавлення попиту пропозиції. Оскільки суб'єкти ринку на основі попереднього досвіду формують уявлення про величину купівельної спроможності (вартості) грошової одиниці, маса грошей на боці попиту уявляється їм реальною цінністю, порів- няльною з цінністю товарів на боці пропозиції. В рез-таті балансування цих величин виникає ціна, масштабом якої слугує грош.од.Грош од,яка в цьому процесі виступає як масштаб цін. Завдяки цій функції всі товари та послуги набувають фор- му ціни і стають порівняльними-їх можна склада- ти, порівнювати, віднімати тощо. З'являється мож- ливість визначати ряд дуже важливих ек-х показ- ників, що використовуються в процесі управлін- ня економікою (валовий нац. продукт, нац. доход, прибуток, собівартість, рентабельність, обсяг кап вкладень тощо).Фун-ю міри вартості гроші вико- нують тим краще, чим сталіша їх купівельна спро- можність. Тільки при сталих грошах всі грошові показники можуть правильно відображати зміни в реальних економ. процесах. Інакше ці показники спотворять дійсний стан економіки, не будуть на- дійними орієнтирами для прийняття управлінсь- ких рішень.
58.ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ, ІХ ПОХОДЖЕННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ.
Центральний банк посідає перший рівень у банківській системі і покликаний регулювати її діяльність у межах прав та повноважень, наданих йому законом. Тому він несе відповідальність перед суспільством за функціонування банк системи в цілому.Головне завдання центробанку — забезпечити стійкість нац грошей.Створення ЦБ відбувалося наступними шляхами:1)Наділення особливими повноваженнями крупного ком. банку. Ряд таких банків на певних історичних етапах було націоналізовано (Ангпія.Франція). 2) Утворення нового ЦБ в якості банку з особливими повноваженнями (ФРС США).Перший ЦБ (шведський Ліксбанк) було утворено в 1968р. однак до 20ст. в більшості країн на було потреби у відділенні емісійної функції від комерційної. Процес утворення дворівневої банк. системи поширився з 30рр.За формою організації ЦБ можуть бути повністю державними (Україна. Росія, Англія, Франція) або можуть мати акціонерний статус з часткою капіталу, що не належить уряду (Італія. Бельгія (50%), Японія (55%)."Структура ЦБ залежить від устрою держави. Він може бути єдиним органом, що більш характерно для унітарних держав, може бути єдиним органом, в підпорядкуванні якого побудови чи форми власності ЦБ організують свою діяльність у рамках, які визначені державою та виконують завдання в Інтересах суспільства в цілому. Основні функції ЦБ:1. Емісійний центр країні - на ЦБ покладено монопольне право емісії банкнот. ЦБ випускає Г безготівкових розрахунків, але безготівкова емісія не е монополією ЦБ, ЦБ регламентує, організує, контролює, здійснює • касові операції і позаготів- кові розрахунки В Україні НБУ наділено повнова- женнями від розробки,захисту та дизайну грош купюр до інкасації, зниження Г.2. Банк банків. Як ком. банки обслуговують суб'єкти господарю- вання, так і :ЦБ здійснює розрахунково-касове ; обслуговування комерц. банків, їх кредитування, е органом банківського нагляду (в Укр. НБУ єдиний основний орган банківського нагляду). В Україні усі банки зобов'язані відкрити кореспондентський рахунок в НБУ. Через ці рахунки здійснюються всі міжбанківськи розрахунки в межах України. Кредитування НБУ ком. банків здійснюється через кредитні аукціони з 1994р., а також через ломбардне кредитування з 1995р.