7. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів .

Розглянемо показники грошової маси : 1) агрегати М1, М2, М3 ; 2) грошову базу . Агрегати - показники тих грошей , які працюють в обороті , знаходяться в розпорядженні тих суб’єктів , які готові випустити їх в оборот . Вони відрізняються між собою на певний елемент , який виражає додатковий ліквідний актив , але з меншим ступенем ліквідності , ніж у попередньому агрегаті

До агрегату М1 відносяться найбільш ліквідні грошо­ві елементи. Такими є готівка (банкноти, казначейські біле­ти, розмінна монета), банківські вклади до запитання (трансакційні депозити). Агрегат М2 охоплює елементи, що входять до складу М1, а також строкові та заощаджувальні вклади в депозитних банках, взаємні фонди грошового ринку та ін.. Грошова база - це ніби тіж самі гроші , але розглянуті з позиції Центробанку , в нього включається 2 вида грошей , вся готівкова маса . До неї входять також гроші , які знаходяться на кореспондетських рахунках банків в Центробанку . Агрегат М3 включає елементи, що входять до складу М2, депозитні сертифікати номіналом 100000 дол., строкові угоди про зворотний викуп і позички у євродоларах та ін

9.Необхідність кредиту в ринковій економіці.

Кредит у ринковій економіці необхідний вже функціонуючому товаровиробникові. Однак ще більшою мірою він потрібний тому, хто тільки прагне організувати виробництво, але не має для цього власних коштів. Для одержання кредиту з розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок Найменше порушення в будь-якій з цих панок може зупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками. Кредит допомагає уникнути кризових явищ. Отже, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою с наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту,— коливання потреби в ' коштах та джерелах їх формування як у юр, так і у фізичних осіб. Коли у одних з них кошти вивільня- ються , іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв'язується іа допомогою кредиту, котрий необхідний позичальнику для розширення вир-ва, повнішого забезпечення власних потреб.

10. Особливості формування та розвитку комерційних банків в Україні.

До 1990 року Україна не мала власної банківської системи, діяли лише філії союзних банків. Формування банківської системи України розпочалося з прийняття ВР закону “Про банки і банківську діяльність” 20.03.91р. З-н обумовив основні принципи банківської системи, були визначені задачі ЦБ і комерц. банків, були визначені правила їх взаємовідносин.

Українська банківська система пережила складні часи гіперінфляції, коли стримувався розвиток грош. ринку і його інструментів. Це позбавило наші банки необхідного досвіду для їх повного використання.

Більшість укр. банків можна віднести до універсальних, бо в період інфляції вони були вимушені розширити спектр послуг. Спеціалізованим залишився тільки Ощадбанк України, який зараз займає домінуюче положення на ринку заощаджень (система ощадних кас). Найбільш відомим представником кредитних товариств є Експобанк. Але розвиток кредитної кооперації на Укр. затримується: 1.Затримкою приватизаційних процесів, розвитку малого бізнесу; 2.Затримкою прийняття законодавства, що регламентувало б діяльність кредитної кооперації.

За останні роки відбулися істотні зміни в банківській системі. Комерційні банки перестали створюватись, а почали зникати або об‘єднуватись. Це можна пояснити значним збільшенням нормативного мінімуму уставного капіталу банку(2 млн. екю). Завдяки переходу з 1998 року на новий міжнародний план рахунків посилився контроль за ком. банками з боку НБУ.

Зараз українські банки надто малі щоб конкурувати з іноземними банками, щоб інвестувати великі проекти у сфері виробництва. Тому є загроза витіснення іноз. банками українських банків. Але підвищивши нормативний розмір уставного капіталу ком. банків, можна сподіватися на створення великих універсальних банків шляхом об‘єднання малих.