3.Інструменти грошово-кредитної політики нбу:

Головне призначення грошової системи — регулювання економіки через регулювання сфери грошових відносин — грошового обороту. Це регулювання носить опосередкований характер, тому воно називається економічним, на відміну від адміністративного, коли на економіку діють командно-адміністративними методами. Економічне регулювання застосовують всі держави з ринковою економікою. Для такого регулювання створюються ЦБ. На сучасному етапі розвитку економіки це регулювання є одним з головних призначень ЦБ, який впливає на підприємницькі структури через зміну кількості грошей, параметрів грошового ринку. В залежності від чого економічні суб’єкти ведуть себе відповідним чином. Одна з основних функцій ЦБ — регулююча. В арсеналі ЦБ накопичується багато методів та інструментів регулювання грошової сфери, грошового обороту, якими він користується в залежності від ситуації і поставленої мети. Він вибирає необхідні інструменти і компонує їх для досягнення найбільшого ефекту. ЦБ визначає сукупність цілей, заходів, інструментів, конкретних показників, які він збирається застосувати і вирішувати. Ця сукупність складає грошово-кредитну політику ЦБ. Розробляючи її ЦБ повинен враховувати інтереси всіх членів суспільства, які не співпадають. Найчуттєвішим способом згладити це протиріччя є сталі гроші, або такі, що знецінюються дуже повільно, передбачувано. Головною ціллю грошово-кредитної політики ЦБ в ринковій економіці є забезпечення сталості грошей, сталого грошового обороту. Розділяють 2 види грошово-кредитної політики: 1) рестрекційну — запускає в дію інструменти і тактичні цілі, які дають стабілізацію цін та стримування кон’юктури; 2) інтервенція — збільшення грошової маси, кон’юктури, зайнятості, ставки обов’язкових резервів через механізм мультиплікатора обмежується збільшення грошової маси. Крім перелічених інструментів ЦБ може використовувати і інші, перш за все прямі дії (обмеження діяльності комерційних банків). Політика рефінансування — ЦБ кредитує комерційні банки на певних умовах (під заклад цінних паперів, комерційних чи казначейських векселів). Ломбардна політика. ЦБ може видати кредити на нормальних умовах, а може відмовити у видачі, тоді комерційні банки опиніться в дуже скрутному становищі.

4.Функція світових грошей.

Полягає в тому , що гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обороті , цей оборот розділений кордонами різних країн , ці кордони спричиняють труднощі щодо переміщення вартості , проблеми , які у данний час вирішуються через конвертування валюти однієї країни у валюту іншої країни . Ціною такої конвертації – є валютний курс. В Україні НБ встановлюється офіційний валютний курс – гривні . На 17.10.2001 100$ США цынилися у 530,95 грн., а 100 нымецьких марок – 245,73грн. Від офіційного вадютного курсу відрізняють ринковий валютний курс, за яким іноземна валюта продається та купується в україні юридичним та фізичними особами. Ринковий курс валюти на декілька % вищий офіційного валютного курсу, що встановлбється щоденно НБУ.

В Україні НБУ встановив перелік валют: а) вільно конвертованних б) з обмежаною конвертацією в) неконвертовані валюти. Згідно вільно конвертованих валют тобто ті що обмінюються на валюту урізних країнах, НБУ затвердив близько 30 серед яких: австралійський доллар, австрійський шилінг , англ. Фунтстерлінг, німецька марка , японська йена, італійської ліри, євро СДР, тощо.

До валют з обмежаною конвертованістю у Україні відносяться: челійське песочеська крона, угорські порінди, російські рублі, польські злоти, валюти бувших союзних республік.

Неконвертовані валюти на теріторіі України визнаються усі ініші валюти які невіднесені НБУ до І-ї та ІІ-ї групи: іранські реали валюти африканських країн (Північної Кореї і т.д.)

Серед вільноконвертованих валют видіяють: резервні валюти, тобто ті, що накопичуються центральним банком країни, резервні для України є такі 5 валют: американський долар, францу. франк, німецька марка та японська йєна, англійський фунт стерлінг,